Крістен Перрін

Cozy Mystery — жанр, який максимально точно описує те, що відбувається на сторінках цього детективу.

🍏 Енні Адамс, письменниця-початківиця, раптово отримує запрошення від своєї двоюрідної тітки приїхати та ознайомитися із умовами її заповіту. І дізнатися умови їй таки доведеться, адже тітку вбивають буквально перед візитом Енні, а в заповіті сказано, що той, хто розгадає вбивцю, отримає всі гроші (а ще маєток — два, і якісь ферми з полями, коротше, піднапружитися таки варто).

🌟 Слід додати, що тітка колись 50 років тому раптом повірила у пророцтво, сказане їй десь у ярмарковому балагані, і все життя намагалася дізнатися, хто ж її хоче вбити. І решту життя присвятила тому, аби уважно збирати на всіх оточуючих досьє. Тому варіантів, хто ж хотів вбити тітоньку Френсис, приблизно все село і невеличкий радіус навколо.

🍵 Перші 30% книги мені не дуже зайшли: написано надто просто, якісь порожні проблеми в героїв, вже думала кидати, але потім історія таки захопила і середину я не могла випустити з рук. Тож, якщо і вам захочеться кинути на початку, то потерпіть, далі краще 👀.

🍵 Зрештою мені таки сподобалося, доволі милий детективчик із тегами
📌 "знайдений щоденник"
📌 "родинні таємниці"
📌 "дві часові лінії"
📌 "неприємні родичі"
📌 "провінційний уклад життя"
📌 "спадок, від якого макитриться в голові".

🦷 В мене лишилося кілька питань, на які я хотіла б, аби авторка таки дала відповідь, але побачила, що є ще друга частина, тож, можливо, відповіді є там. Якщо в нас перекладуть, то почитаю при нагоді.

🌟 В цілому #Дафа_радить для тих, хто любить простенькі детективи такого типу.

Книга однозначно тягне на 7/10, але авансом отримає 8/10, тому що:
1) Легко читається
2) Не погано продумана детективна лінія, де далеко не одразу нас вводять в курс справи
3) Дві паралельні оповідки (хоча друга оповідка від імені бабусі мені трішки спантеличила — дати подій та дати з щоденника відрізняються)
4) Цілком "приземисті" герої без надсил, комплекса Марі Сью та шила в одному місці
5) Відсутність прямої любовної лінії, що притаманна сучасним детективам. Чесно — мені таке трішки в'їлось (передаю вітання пану Беккету)
Разом з тим, початок не затянутий, а цілком логічний. Так, чимало героїв які так чи інакше переплетені з самою канвою твору.
Логічність певних подій час від часу спантеличувала як і вік (70 річний паталогоанатом який прибарижує наркотиками) чи ще старший пан який має полянку з канабісом... І це лише одна зі сторін книги.
Цілком прийнятна книга.
Не сажу що прям ВАУ, але і не нудно. Певні моменти алогічні, певні — смішні, і в цілому — гарне чтиво на декілька вечорів

Люблю книги, які захоплюють тебе своїм світом і ти буквально можеш відчути себе в одній кімнаті з героями, співпереживати і відчувати емоції, що тобі передають.
По-справжньому іронічний детектив з красивим і напруженим сюжетом, де переплітаються події минулого і теперішнього, і ти чітко можеш побачити які наслідки можуть залишати твої рішення і вчинки

Дуже класний жіночий іронічний детектив. В міру божевільні герої (хоча не усі в міру), убивство, на яке чекали 60 років, та розумна, хоча і не сильна (фізично), героїня. А ще юні матері, віддані діти та ще багато "цікавинок".

Про що? Про дивну родину та не менш дивне селище. А почалося усе в 1965 році з погроз та передбачення смерті. І з тих пір Френсис боялася, що її вб'ють і робила усе, щоб захиститися І знайти ту "дочку" (так сказано у пророцтві), що зуміє в усьому розібратися. А коли певні, на перший погляд, незначні, події, спричинили зміну заповіту і примусили розбиратися з усім цим вже Енні, вона була не проти, тим більше, що на кону — спадок, і не лише матеріальний.

"Я б дуже хотіла зробити це в нормальний спосіб, повірте мені. Про Олівера я скажу за мить, але спершу звернуся до Саксона та Аннабель. Я давно знала, що моє життя закінчиться вбивством, тож залишаю своє майно — усе цілковито, включно з коштами на всіх моїх рахунках, — тому з вас, хто успішно розкриє моє вбивство."

І змагання почалося! А паралельно ми читаємо про розвиток подій у 60-ті. Вони такі дивнючі! Я навіть уявити не можу розмірів тих тарганів, що жили у головах героїв. То ж ті події спричинили сучасні, тому це історія про розкриття двох вбивств.

Цікава книга!

Френсис на сільському ярмарку отримує таємниче пророцтво про її смерть. Подруга Емілі зникає безслідно та кістки дівчини, згодом знаходять. З трьох подруг залишилася в живих — Роуз.
Через багато років Енні, Олівер та Саксон приїжджають до маєтку Френсис, щоб почути поправки до заповіту, але бабусю знаходять мертвою.Збулося те, чого вона так боялася.
Людина зациклилася на почутому і у всьому вбачала небезпеку; отримувала погрози; збирала досьє пороків, тому у містечку до неї відносилися не дуже, вважали дивакуватою.
Все майно отримає той, хто розслідує вбивство за тиждень.
За цю справу береться одна з дочок Енні. Яка знаходить щоденник своєї родички й дізнається багато секретів; знаходить відповіді на питання, прагне справедливості, а головне викриває вбивць.
"Як розкрити власне вбивство" - детективна історія, що розкриває сутності людей та витягує їх скелети з шафи. На початку книга була незрозуміла, багато невідомих облич, проте потім хотілося дізнатися, яка буде розв'язка. Розповідь трохи затягнута. Показує, як одне ворожіння може вплинути, загострити відчуття й те, що не завжди це містика, а вчинки звичайних людей.
"Знаків долі не зітреш, хоч скільки три, шляху назад немає."

Перша половина книги здалася мені дещо повільною та передбачуваною. Деякі моменти були надто розтягнутими, а діалоги – трохи штучними та розрізненими. Я навіть подумувала про те, щоб припинити читання, але, на щастя, вирішила дати історії шанс. Друга половина книги значно динамічніша та інтригуюча, напруження зростає, і сюжет розгортається набагато цікавіше. Попри те, що за великою кількістю персонажів було складно стежити. Однак особисто мене це не відштовхнуло, навіть якщо подекуди сюжет був заплутаним.