Крістал Сазерленд

Стиль Крістал Сазерленд сплітає поезію і морок. Її мова сповнена темної краси, яка оживляє найтемніші кути оповіді, перетворюючи її на жахливий сон наяву. Книга стає порталом, що розчиняє крихкі кордони між нашим світом і царством моторошних казок. Це історія, де таємниці мають силу розірвати не лише сімейні узи, а й саму тканину реальності. Роман оголює страхи, що гніздяться в найтемніших куточках нашої свідомості, занурюючи в оповідь, від якої неможливо звільнитися. Сюжет обертається навколо невмирущого сестринського зв’язку, що слугує одночасно якорем і ланцюгом, який тягне на дно, і надає історії глибини, що вражає.

Анонім

Я повністю дочитала цю книгу, таке гарне оформлення і опис, але..... Очікувала готичний, атмосферний трилер з інтригою та саспенсом. Отримала набір стандартних YA-кліше з непрописаними персонажами та дивними описами запахів, які швидше збивали ритм, ніж створювали атмосферу. Початок був обіцяючим: три сестри, натяки на надприродне, таємничий переслідувач, загроза з темряви. Здавалося, сюжет ось-ось набере обертів, але кожен раз, коли починалося щось цікаве, напруга спадала в нікуди. Саспенс? Пшик. Драма? Пшик. Розкриття таємниці? Знов пшик. Героїні вийшли радше схематичними: відчувалося, що потенціал є, але вони так і не ожили на сторінках. Не знайшла жодної, за кого хотілося б уболівати. І хоча авторка намагалася передати характери через аромати та деталі, ця “запахова” манера швидко перетворилася на повторення, яке більше відволікало, ніж занурювало. Так, сюжетна лінія мала цікаві точки, але рухалася повільно й не завжди логічно. Атмосфера готики розчинялася у підліткових драмах, гламурних вечірках і конфліктах заради конфлікту. Містика вийшла без ляканини, а темрява без глибини. Особисто мені не вистачило цілісності: занадто багато повторів у тексті, занадто мало розкритих персонажів. Історія могла б бути значно сильнішою, якби авторка менше розпорошувалася на декоративні деталі і більше працювала з психологією героїв та розвитком подій. Вибачте, заздалегідь, кому ця книга сподобалася, але особисто для мене - розчарування, можливо просто був не той настрій, а можливо просто не мій вайб. Але якщо ви полюбляєте легкі, стильні містичні історії з нотками трилеру та готові закрити очі на схематичність персонажів то - так

Анонім

"Дім Голлоу" Крістал Сазерленд — це книга, яка затягує у свій моторошний, але прекрасний світ з перших сторінок і не відпускає до самого кінця. Це не просто історія про зникнення, а глибоке дослідження сестринських зв'язків, травм минулого та прихованих таємниць, що живуть у серці старого будинку.

Анонім