Кетрін Раян Говард

Одна з найнапрруженіших атмосфер, що я зустррічала в книжках.
Інтрига не покидає книжку до останнього.
Доволі не звично, що тут майже лише 1 персонаж, але це грає тільки на користь історіїї.
В принципі не дуже багато тут несподіванок, чи поворотів сюжету, але все одно відірватись від історії важкувато.

Як же я люблю такі книги, як «Хронометраж» Кетрін Раян Говард. Коли вже з перших сторінок затамовується подих, коли хвилюєшся за головну героїню, але в той же момент хочеш якнайшвидше дізнатися, що насправді відбувається 💭

Так у мене сталося і з цією історією про молоду дівчину-акторку Адель Раферті, яка переживає не найкращий період у своєму житті. Нових проєктів немає, а з попередніми колегами у неї залишилися доволі погані стосунки.

І от одного дня їй телефонують та пропонують замінити головну акторку в новому психологічному горорі «Остаточний ескіз». Зйомки відбуваються у Ірландії, у доволі віддаленому місці посеред лісу. І якщо спочатку все виглядало непогано, то чим далі, тим більше Адель починає усвідомлювати, що вона сама опиняється у цій жахливій та моторошній історії.

Власне, що з цього правда і чи хтось намагається вбити нашу головну героїню, ми дізнаємося ближче до кінця книги. Але протягом всього читання нас не покидатиме думка, наскільки всі події виглядають правдоподібно.

Як на мене, то це дуже класна історія. Особливо, підійде для вечірніх і нічних читань. Тому якщо ви придивлялися до даної книги, сміливо можете замовляти та читати.

• Перспективи не завжди приходять до тих, хто їх заслуговує. Вони прилітають до людей, які опиняються у правильний час у правильному місці, а це означає, що хай там як погано все складалося чи хоч би що сталося в минулому, наступний же крок може все перевернути.

• Вони звинувачують нас у тому, що ми успішніші, але ж не всі отримують те, чого хочуть. Не всі можуть. Світ так не працює. Дехто з нас просто талановитіший за інших.

• Може, проблеми виникають тоді, коли людина занадто зосереджена на результатах. А щастя у самому процесі, у спробах. У прагненнях.

🎧 Run – Michael Abels

Цей трилер тримав мене в напрузі до самого кінця!
⠀
Читача тут будуть лякати не страшні монстри чи криваві описи, а більше напруга, яку авторці вдалось створити завдяки всій цій атмосфері: ліс десь на краю цивізації, холод, темрява, якісь дивні звуки, збіги, відсутність звʼязку, таємничі повідомлення, бігання туди-сюди і так далі.
⠀
Авторка постійно підігрівала інтерес та тримала інтригу завдяки двом речам: постійним натякам, що в житті героїні в минулому сталось щось не дуже хороше, що вплинуло на її подальшу долю, і також думками головної героїні про майбутні події, типу: у мене не було доказів про жодне з цих припущень, і я помилялась як мінімум стосовно двох і так далі.
⠀
Тож читати книгу цікаво, захопливо та зовсім не нудно.
⠀
Це історія про акторку Адель. Вона вже рік не знімалась у фільмах, тому, коли їй раптово пропонують роль, вона погоджується, хоч уся ця терміновість, малий бюджет, мала знімальна група - це дивно. Вона приїжджає і починаються зйомки, але наступного дня всі десь зникають, а події починають перегукуватися з тим, що відбувалось у сценарії фільму.
⠀
Мені сподобалось, що:
👌 це не типовий трилер, ідея нова для мене;
👌атмосфера топ, дуже класно все прописано й постійно йде підігрів;
👌 Адель мені сподобалась, вона добре розкрита;
👌це історія в історії в історії, якщо вам це подобається, то беріть книгу;
👌розкривається акторська робота;
👌 приємний стиль оповіді, читається книга легко.
⠀
Чому не 10/10? Трішки було передбачувано, оскільки історія перегукувалась з іншою історією, яка в цій книзі йде паралельно, і можна було здогадатися, що буде відбуватися. А ще мені було цікаво більше про Донала почитати: він все ж таки серед хороших чи поганих?
⠀
У книзі авторка порушує, також і тему рівноправності між чоловіками та жінками, сексуалізації жіночого тіла.

Якщо чесно, то книга не виправдала моїх очікувань.
Так, читалася легко і швидко, трішки плутала 3-ма різними, але схожими лініями, розв’язка яких не вразила. Так, були неочікувані моменти, але у цілому все занадто банально.

Книжкових злочинців мені швидко вийшло вивести на чисту воду, реальних - ні.
У 1-й лінії фіналу взагалі не було.
Найбільше сподобалася 2 історія, хоча вона й була дуже примітивною.
3-тя була перекрученою, але чомусь все одно не вразила.

ГГ трішки дратувала своєю безладністю.

Але атмосфера книги дійсно містична, напружена, зловісна і моторошна, тому вона не відпускає від себе.

Сподобалася ідея, що іноді потрібно остерігатися своїх бажань і захоплення ними. І на що людина може піти заради грошей чи амбіцій.

Також здивувало, що авторка додала певних реальних людей і події у свій твір, мабуть, для більшої реалістичності.

Коротше, не ходіть, дітлахи, до темного лісу гуляти.
Не довіряйте друзям, а чужинцям і поготів.