Книга про Сальвадора Далі від видавництва Старого Лева, хоча й цікава, залишає змішані враження. На 80 сторінках вдалося вмістити трохи біографії та кілька репродукцій його робіт, але цього виявилося недостатньо для повного занурення в світ геніального художника. Книга може бути непоганим початком для тих, хто лише знайомиться з творчістю Далі, але для глибшого розуміння його мистецтва та особистості хотілося б більше інформації та ілюстрацій. В цілому, це хороший вступний матеріал, але залишається відчуття, що могло бути більше.

"Я і є сюрреалізм". Це все, що вам треба знати перед тим, як почати досліджувати всесвіт Далі. Він виявився диваком до кісток. Вимазатися кров'ю і усіляким лайном перед побаченням - вай нот? Їсти пташок з кістками і нутрощами? Загортайте побільше! Казати, що деколи плює на портрет померлої матері? Олвейз! Деякі факти про нього були прям дуже неочікувані і поза межою. Але жодна поведінка не заперечить його талант. Хоча, здається, багато в чому саме вона й приваблювала таку увагу до його робіт. Декорації для фільму Гічкока та відомих виставок, логотип Чупа Чупс, поява на обкладинках журналів, обожнювання з боку публіки і таке ж нерозуміння. Його мистецтво привабливе і незручне водночас. Про Далі можна говорити безкінечно. Книжка ВСЛ просто чудова в своїй стислості, ілюстраціях та зрозумілості.

Як завжди дана серія книг порадувала гарно і легко поданою інформацією, яка поєднується з чудовим візуалом. Ніколи не цікавилася ні особистість, ні творчістю Далі. МЕНЕ ЗДИВУВАЛИ, ЩО ОДНЕ, ЩО ДРУГЕ. Настільки ексцентрична, егоїстична, і психічно неврівноважена людина, автор дуже вдало в книзі називає Далі - Король-Дитя. Його вчинки настільки химерні і безглузді що вони доходили до абсурду. Недарма Джордж Орвелл зауважив:"(Далі) так само антисуспільний, як і блоха". Творчість далеко не втикла від особистості, навіть ті кілька картин які мені візуально сподобалися, викликали в мене відразу після того як я дізнавалася про те що автор хотів нею сказати. А найдивніше те, що цей феномен Далі, приносив йому мільйони. 10 з 10

Це Далі з дитини, що не знала відмов, виріс у егоцентричного параноїка. Це Далі знав увесь світ. Половина світу вважала його генієм, а половина ненавиділа за меркантильність і боягузтво. Це Далі з'являвся на публіці то у водолазному костюмі, то в тридцяти светрах. Але завжди з ідеальними вусами і незмінним пафосом. Це Далі упивався влачною геніальністю, плавлячи час, поєднуючи фрагменти торсів, відрубані голови, калюжі крові і таємничі краєвиди Іспанії. Це Далі розробив дизайн упаковки "Чупа Чупс". Приходив на дитячий майданчик з коробкою цукерок, облизував і кидав у пісок. Просто щоб побачити реакцію дітей. Де ж тут мистецтво? Усюди. Бо Далі - це суцільний сюрреалізм. А ця серія - моя улюблена із біографій художників.