Кейті Мак

"Повний кінець" - звучить цікаво, інтригуюче і трохи… лячно 🙄. Слід одразу зауважити, що йдеться тут не про кінець людства, планети Земля чи Сонця (і, відповідно, Сонячної системи у її теперішньому вигляді), а загалом про кінець усього Всесвіту. Правда кажучи, це лякає не менше. Авторка книги розглядає у своїй праці версії кінця світу передусім з точки зору астрофізики, хоча місцями побіжно згадує і релігійні й філософські погляди на можливі варіанти апокаліпсису та, зрештою, сенс життя як такого. Текст хоч і насичений науковою інформацією, але відносно легкий для читання, без формул і завернутих визначень, складні наукові концепції розбавлені жартами й дотепними коментарями. Наприклад: "якщо ви вже зовсім заплуталися й у вас вибухає мозок - це абсолютно нормально й зрозуміло". Втім, авторка те ж саме стверджує й у випадку якщо читачу раптом здасться, що щось з написаного "викладене іншопланетянською" 😄. До речі, плюсик книжці за згадку Баффі - переможниці вампірів, але мінус за Толстого (куди ж без русні 😒). Кейті Мак цілком закономірно стверджує, що "в нестабільному Всесвіті, у якого був чіткий початок, неминуче має бути й чіткий кінець" і пропонує на розгляд 5 найбільш ймовірних з точки зору сучасної астрофізики сценаріїв абсолютного кінця усьому Всесвіту. В хід ідуть фізика елементарних частин та космологія, гіпотеза про циклічність всесвітів між Великим Вибухом і Великим Стисканням, ймовірність безкінечного розширення і теплової смерті Всесвіту, теорія про те, що все можливо, якщо почекати достатньо довго тощо. Згадується про темну матерію та темну енергію, Великий адронний колайдер, бозон Хіггса, унікальність сили гравітації у порівнянні з іншими фізичними силами, гіперпростір і ще купу всього, від чого реально закипає мозок 🤯.  Наостанок у книзі окреслюється кілька потенційних напрямів досліджень для кращого розуму природи Всесвіту. Адже на даний момент теорій дуже багато, більшість з них виглядають досить обґрунтованими (хоча й містять явні прогалини або надто багато припущень) і часто прямо суперечать одна одній, але нічого кращого на даний момент ще не придумали. В цьому плані нон-фікшн книга не надто відрізняється від художніх вигадок у науковій фантастиці 😄. Загалом враження такі: цікаво, пізнавально і чудова зарядка для мозку 👍🏻.

Анонім

Все, що важливо знати - нашій Землі і Всесвіту в цілому до кінця ще мільярдів з 200. Але це не точно) Як і все у Всесвіті і не тільки. Мені книжка не сподобалась і не зацікавила. Шикарний переклад, відчутний гумор авторки налаштовували на мегацікаву розповідь. Але не склалось. І я читати люблю, але з цією книгою я засинала постійно🤦 Від такої літератури хочеться простоти і доступності, як ото "курси для початківців" . Мені здається, що ця книжка вже для обізнаних читачів ,як мінімум, хто у фізиці спец) Багато моментів без пояснень, трохи формул і незрозумілих термінів. Це все суто суб'єктивно, тому додаю анотацію - раптом це саме те, що ви шукаєте.

Анонім

Ця книжка зачепила промовистою назвою. Авторка – космологиня Кейті Мак – в шести главах розповідає нам про ймовірні (більш чи менш) сценарії того, як наш всесвіт може самознищитись. Ще три глави займає встановлення декорацій (нагадування нам базових понять з курсів фізики та астрономії), а також висновки та роздуми самої Кейті. Що сподобалось: 1. Книжка відповідає назві. Вона дійсно про повний кінець, і дійсно з точки зору астрофізиків. Жодних інших сценаріїв, жодних аналізів текстів авторів наукової фантастики. Лише наука. Хочеться подякувати і авторці і видавництву за те, що обійшлись без «кінців світу» в назві. Хоча людство, звісно, також припиняє існування в усіх представлених сценаріях. 2. Книжка не дає чітких тверджень і прогнозів. Авторка точно усвідомлює, що сучасні науковці знають, а чого – не знають, і чесно про це розповідає. Якщо для якихось розрахунків бракує даних – про це також прямо повідомляється. 3. Особисто я дізнався багато нового. Я цікавлюсь астрономією і астрофізикою на любительському рівні, і вже чимало прочитав/подивився, але про деякі концепції, які тут описані, навіть не чув. А деякі інші – розумів недостатньо або неправильно. Тож із освітньою функцією авторка цілком впоралась. Що не сподобалось: 1. Було видно, як в багатьох місцях авторка утримувалась від того, щоб навалити купу наукових термінів, але це не завжди вдавалося. Таких місць небагато, але вони є. Деякі неочевидні вживані терміни і поняття залишались без визначень і змушували гуглити. Чи сильно це заважало під час читання? Ні. Чи було б краще без цього? Так. 2. Ілюстрації не завжди відповідали тексту. Не знаю, на якій саме стадії стався міскомьюнікейшн, але кілька разів було враження, що текст, який пояснював певну ілюстрацію або її частину, був вирізаний. 3. Мені було мало. Всього 180 сторінок, з яких приблизно третина – це не описи самих «повних кінців». Крім того, припускаю, що багато читачів (і я теж), купуючи книжку про кінці всесвіту, очікували відповідей на запитання типу «А що в такому випадку буде конкретно зі мною? А з нашою планетою?». Авторка дає відповіді, але деталей все ж бракує. Оповідь про кожен сценарій починається з теоретичної основи і «як/чому це може статись». Це правильно, але потім, на мою думку, має бути повноцінний відпочивально-розважальний шматок із катаклізмами, загибеллю Сонця, Землі, людей. Він вийшов дуже коротеньким в усіх шести основних главах. Буквально 4-5 сторінок, і нас знову кидають у теоретичну частину. В підсумку скажу, що загалом книжка мені сподобалась, і сміливо можу її радити всім, кого цікавить астрономія і астрофізика. А тим, кого цікавлять виключно нариси про різні сценарії масової загибелі людей, на жаль, рекомендувати не можу. 7/10

Анонім