Книга, яку я прочитала без особливого захоплення. Легка, іронічна, написана у жартівливій манері — усе ніби на місці, але чомусь не «зайшло». Мені було нудно, і я постійно ловила себе на думці, що не розумію, навіщо ця історія взагалі. Вона хоче розважити читача дотепними спостереженнями з життя мами? Чи, можливо, навчити нас чомусь глибшому — приймати материнство без ідеалізації? Та, на жаль, я так і не відчула ні емоційного відгуку, ні якогось сенсу, який би зачепив. Так, гумор є, ситуації знайомі, але за всім цим немає тієї глибини чи щирості, якої б хотілося від книжки з такою темою. Здається, авторка намагалася поєднати побутові історії, самоіронію й філософію батьківства, але для мене це вийшло надто поверхово. Книга читається легко, мова жвава, і можливо, комусь вона здасться кумедною і близькою — але особисто мене не зачепила зовсім.

Ця книга - як зустріч з подругою, після довгої розлуки, на горнятко кави, або кухоль пива, або келих вина, залежно від ваших вподобань. Вам є що згадати, є про що поспілкуватись і обов’язково є з чого посміятись. Якщо Вам 30+ ви точно впізнаєте в цій книжці себе. Мова написання легка і забарвлення матюччям, яке додає тексту автентичності і шарму. #км_бінго_марафон

Прекрасна книга, було і весело, і сумно. Особливо про юнацькі пригоди: ці смішні деталі, які були, мабуть, у всіх хто ріс в невеликому місті чи селі дуже рідні та зрозумілі.

Читала в перший місяць після народження дитини, для мене виявилася ця книжка підтримкою і показала куди рухатися і як, нормалізувала мої відчуття та думки, рада що тоді придбала.

Книга супер! Читала одним подихом.

Ця книжка не про красиві вилизані фото/дописи щасливої дружини і мами чотирьох ангелочків, а про реальні мамські будні від двох полосок на тесті на вагітність і до тих пір, поки чадо піде в садочок/школу. Написано суржиком з гумором, самоіронією, міцним слівцем і з досвіду самої авторки. Це зовсім не академічна книга типу Спока чи Макаренка. Це більше про розмову з подружкою за келихом вина про дітей. Тут про забобони бабусь, непрохані поради як правильно робити, бо так робили колись, про жіночу консультацію, токсикоз вагітних, післяпологову депресію, про те, що дбати спочатку треба про себе, а тоді про всіх інших, бо ж матера вам не наймичка. Ця книжка обов'язкова для читання вагітним жінкам, мамам, свекрухам, бабусям і чоловікам і всім, кому подобається читати блог Каті)

Ця книга переносить вас у світ минулого авторки, де кожен зможе знайти частинку своєї власної юності. Катя пише чесно, з притаманною їй самоіронією, що робить її твори справжнім задоволенням для читання. Однак, якщо ви думаєте, що це просто ще одна сповідь про молодість і більше нічого цікавого не знайдете, то помиляєтеся. Ця книга — набагато глибша, ніж здається на перший погляд. Вона про любов до себе, про важливість завжди обирати себе, не забуваючи про власні бажання, і про віру у свої сили, навіть коли світ здається несправедливим. Катя майстерно поєднує веселі й інколи сумні історії зі свого життя з філософськими роздумами про сенс існування, пошуки себе та внутрішню гармонію. Це не просто книга спогадів, а роздум над тим, як важливо залишатися вірним собі на життєвому шляху. Авторка підштовхує читача до глибоких роздумів і змушує подивитися на своє життя з нової, більш усвідомленої перспективи. Книга сповнена мудрості, натхнення і тепла, залишаючи після себе не лише приємні враження, а й бажання піклуватися про себе більше та жити в гармонії з власними мріями і цінностями. Це щирий і зворушливий твір, який допоможе кожному читачеві знайти відповідь на питання про те, як бути вірним собі у складному світі.

Дуже сміливо ділитися такою інтимною частиною свого життя. Неймовірно легко читається