Сюжет: 1 березня 2022 року, дівчинка Катя намагається евакуюватись з Києва разом зі своєю бабусею. Аж тут зі стіни виходить хлопчик і затягує дівчинку в Завокзалля - паралельний світ, паралельний Київ, в якому мешкають різноманітні істоти, що підкоряються власним правилам та законам. А Катя - всіляко прагне вибратись з цього дивного місця.. Жанр: фентезі Мої враження: назву вам дві причини приглянутись до цієї книги - 1) це прекрасне міське фентезі від українських авторок; 2) неймовірне оформлення цієї книги. Це якщо коротко. Але давайте розкажу детальніше. Від перших сторінок і до кінця, історія неймовірно затягує. Головна героїня опиняється у вирі подій, адже це не просто Завокзалля, це - справжній Химерний світ, де переплітаються багато поколінь. Сюжет захопливий, з прекрасними поворотами та несподіваними вчинками героїв. Показує те, настільки важливий захист рідної землі та домівки, настільки важливо просто залишатися людиною. Також варто відзначити наявність української міфології та історії, які авторки вміло вплели в сюжет книги. Я щиро рекомендую вам цю історію, читайте ❤️ 5/5 💫

«Діти вогненного часу» — це історія про дітей, які надто рано опинилися в реальності війни й втратили право на безтурботність, вимушені швидко подорослішати. Історія настільки відгукується через реальність описаних подій, що часто серце стискається від болю, а на очі навертаються сльози. Особливо сильно в книзі показано, як війна впливає на внутрішній світ людей. Довіра стає крихкою, вибір — болісним, а поняття дому й безпеки — недосяжними. Навіть моменти тепла й підтримки тут короткі, але саме вони тримають героїв разом і не дають остаточно зламатися. Це здається черговим нагадуванням, що віра, надія та тепло душі ніколи не має згасати й у нас самих! Дуже гарно розписана світобудова Химерного краю. Його дуже легко уявити. Здається, ніби він і справді існує. Це, звісно, захоплює та спонукає поїхати до Києва пошукати проріхи, щоби прогулятись Завокзаллям (бажано без таких пригод, як у Каті 🤭) і впевнитись, що ми справді не самі боремося з Лихом. Персонажі теж прописані досить добре, проте іноді трохи чогось не вистачало, а часом — щось здавалося зайвим. Так само й із сюжетними лініями. Деякі точно можна було б прибрати, і сюжет від цього не постраждав. Часом через перенасиченість і незрозумілість тих чи інших подій і вивертів хотілося навіть відкласти книгу. Але все ж загальна цікавість переважала) Трохи тригерила наявність російської мови й перекручених українських слів на російський манер (типу суржик). Зізнаюсь чесно, мене щоразу трохи пересмикувало. Та також це змотивувало ще більше намагатись говорити в житті більш чистою мовою, уникаючи подібних гидотних виразів. Величезний плюс, що в примітках завжди був переклад російських висловів. Адже українці справді не мають обов’язково розуміти цю мову! Отже, «Діти вогненного часу» — важка, але потрібна книга. Вона не дарує відчуття полегшення після прочитання, зате залишає глибоке розуміння того, що переживають діти у світі, де війна стає частиною повсякдення. Спонукає памʼятати тих, хто боронив і боронить нас, а також не втрачати надію на краще, адже добро завжди врешті-решт перемагає зло.

Книгу я читала доволі довго, протягом п'яти місяців. Не тому, що вона не подобалась, а тому, що для себе зрозуміла: читати треба неспішно. Я втомлююсь від такої навали подій, тому робила паузи, щоб осмислити прочитане Дівчата дуже якісно та вайбово написали цю історію. Вони майстерно сплели примарний світ завокзалля з різноманітними духами та вплели в нього нашу реальність. Так, книга підліткова, але в ній закладено стільки сенсів, що не кожен дорослий зможе їх одразу розбачити Моментами читалось легко, десь було складно, але за пригодами Каті та Августина хочеться спостерігати невідривно. За них справді переживаєш. Кожен персонаж тут має сенс і відіграє свою роль, а не просто з'являється та зникає. Всі герої прописані майстерно, мають свій унікальний характер та щирі емоції Оформленню — окрема хвала, книга неймовірно гарна. Кожна глава має свою ілюстрацію, а наявність карти допомагає ще краще орієнтуватися в цьому дивовижному світі. Це якісне українське фентезі, яке варте уваги

😻 Пуррфектно! Вусами клянусь! Найкраща книга за 2025 рік💛

Фентезі, яке не просто розважає, а примушує замислитися над темами расизму, панування та правди. Світ, де героїня мусить боротися — не лише з магічними створіннями-бризами, а й з несправедливістю суспільства, — створено надзвичайно живо, з гірким сумом і глибокими дилемами.

Березень 2022р. Київський вокзал потонув в панічному голосінні сотні-тисяч людей, які в хаосі намагаються рятувати своє життя від російських окупантів. Дівчинка Катя у відчаї – вона бачила відео розстріляних автомобілів, не можливо не впізнати – один з низ точно належить її сім’ї. Вона не хоче нікуди їхати, вона хоче дочекатись маму і тата…Та на одну лиш мить відпустивши руку бабусі Катя опиняється в Химерному світі, населеному духами та іншими міфічними створіннями – в Завокзаллі, яким править королева, стародавня богиня шляхів. Дівчинці вдалось втекти від свого викрадача, але тепер треба розв’язати купу загадок і таємниць. Знайти справжніх друзів та спільників, щоб врятувати Химерний світ, справжній Київ та нарешті повернутись додому. Сюжет розвивається швидко, переплітаючи в собі багато ліній і персонажів. Персонажі живі та цікаві, починаєш перейматись долею кожного з них. Фентезі з детективним елементом. Кінець, як на мене трішечки наївний і дитячий, але, агов, це ж і є дитяча книжка. Дуже сподобався посил стосовно природи і її збереження. Ми, люди – найбільш руйнівна сила на цій планеті…як би хотілось що б ми схаменулись…ну хоч трохи. #км_бінго_марафон_2025 (книга серії y Young adult)

Роман у жанрі фантастики та антиутопії. Книга переносить у світ тоталітарного суспільства, де люди живуть у страху перед загадковими істотами — бризами. Через історію лікарки Санди авторка майстерно поєднує пригоди, розслідування та моральні вибори, показуючи, що справжні загрози можуть ховатися не лише зовні, а й у серцях людей. Це історія про відвагу, таємниці і пошук власного шляху у суворому світі.

“Діти вогненного часу” Катерина Пекур, Мія Марченко Видавництво Readberry, 2024 ⠀ Якби взяти магічний казанок і додати туди оповідок про Київ, українських міфічних істот, трішки Аліси в Задзеркаллі та присмачити все Хроніками Нарнії - вийшла б нічогенька детективна історія! ⠀ “Нарешті він почував, що віднайшов своє плем’я. Щуровідьма таки мала рацію. Ніщо так не дає сили, як пам’ять. Коли знаєш, хто ти на своїй землі й куди сягає твоє коріння.” ⠀ У Київ прийшла війна. Вона сколихнула не лише світ людський, а й химерний - світ Завокзалля. ⠀ Тут живуть колійники, повітрулі та потяги, що розмовляють. Панує богиня-королева шляхів Києва Маарґ - володарка древньої магії дзеркал. ⠀ На центральному вокзалі моторошний незнайомець викрадає дівчинку Катю, яка намагається евакуюватися з бабусею за кордон, бо її батьки зникли. ⠀ Але вона опиняється в тунелях Завокзалля, де її викрадач називає “людинякою” й проводить дивні ритуали. ⠀ Нажахана Катя тікає й натрапляє на примарного хлопчика Августина - точну копію свого викрадача. ⠀ Так починається їхня дружба та детективна подорож: хоробра дівчинка і нежить-колійник. ⠀ Вони шукають правду, викрадають фоліант, потрапляють у лігво щуровідьми Теплої та стикаються зі зловісним гендлярем, який змінює личини й сіє оману в химерних землях. ⠀ “Якщо запустити сюди Лихо, то не буде нічого - тільки голод і порожнеча. Колись уже траплялося… у радянські часи, коли люди забували нас. Тоді простуєш Шляхами, а потім - раз! - і потрапляєш у повне ніщо.” ⠀ Тим часом київські захисники борються з лихом московським. Архангел Михаїл зі Змієм стоять на сторожі столиці. Живі й неживі єднаються, щоб боронити Київ. ⠀ Але вокзал і королева Маарґ досі тримають нейтралітет… та чи надовго? ⠀ Коли війна торкається навіть Завокзалля, стає очевидно: магія й пам’ять - це теж зброя! ⠀ Це підліткова книжка про дорослі сенси. Про віру і дружбу, які тримають на своїх плечах увесь людський та химерний світ.