Надзвичайно затишна, тепла та атмосферна книга! Читається на одному подиху. Одна з найкращих прочитаних мною книг за цей рік. Головна ідея твору полягає у тому, що у кожної людини має бути місце перепочинку, де вона може впорядкувати своє життя, абстрагувавшись від зовнішнього світу та просто побути у гармонії із собою та природою.

Цю книгу я сприйняла рівно – вона мені ні сподобалась, ні не сподобалась. Ніби цікава зав’язка, сам сюжет, але закінчення, як у всіх книг Кузнєцової – без закінчення. Описується рендомний шматок життя з відкритим закінченям – ти не отримуєш жодної відповіді щодо подальшої долі героїв і це дратує і знімає усе захоплення, якщо воно було, від попередньої розповіді. Головна героїня, яка після повномасштабного вторгнення приїздить з-за кордону в село в хату батька, знайомиться з сусідом, збирає різні історії про відьм та обряди, стає свідком і учасником перипетій життя сусіда та його сім’ї, на всяк випадок переспала з ним, а потім збирає речі і кудись їде – ось і увесь сюжет. По ходу прочитання цікаво, бо є і гумор, і сарказм, а по закінченню – ну, ніяк… А «ніяк» розчаровує.

Я цю книгу не читала, я її прожила! Близька, рідна, тепла, в деяких моментах смішна, а в деяких трагічна… Якщо у вашій сімʼї багато поколінь жінок - ви побачите тут себе.

Життєва, цікава й близька історія. Більшість українців знайдуть знайомих або себе в цій книзі, в якомусь герої.

Цю книгу однозначно треба читати зимою… З гарячим какао і під пледом, біля ялинки. Добра, рівна історія, без якихось непередбачуваних поворотів

Легка, тепла книга , читається з задоволенням і на одному подиху. Книга про стосунки, про пошук себе, про сумніви, сімейні стосунки. Однозначно рекомендована до прочитання, щоб насолодитися легкістю, теплотою сюжету та просто теплом і добром. Місцями кумедна, місцями романтична, місцями з вирішенням хто кому хто .

?️?️?️ Третя історія від авторки, прослухана мною ? і це чудова книга ? Подобається стиль авторки - справжні, наші, зрозумілі нам люди, побут, особливо в час війни ? Гумор взагалі, мені здається це певна родзинка книг Кузнєцової ? І від таких історій мені особисто стає затишно та тепло ? ? Яна - аспірантка, яка після початку повномасштабної війни повертається у рідне село, для того щоб зібрати матеріали про обряди свого регіону… тут вона зустрічає Максима, який має власну історію… між ними зароджуються певні романтичні стосунки ? Токсичні родинні стосунки, але вони такі справжні і зрозумілі, що не співпереживати неможливо ? Справжня історія з нашим ?? таким простим і знайомим гумором ?‍↔️ І я обовʼязково читатиму/ слухатиму далі книги авторки ?

книжка про сьогодні. про реалії, які зараз переживають багато хто. і це не тільки про відключення світла і звук генератора, а і про сім'ї, людей і їхні життя. мені книжка читалась дуже легко, бо я як ніби читала щоденник про сьогодні. мені дуже полюбились герої, їхні розмовні теми, взаємодія. чи була в книжці любовна лінія? думаю так, бо вони так бажали цього. але реальність інша, яка змушує дивитись на це з іншого боку. вміння авторки "вкидати" смішні моменти і одразу переходити до сюжету - це божественно! я ніби і не встигала насолодитись цим, і знову і знову поверталась читати жарт. фінал був реальним. я хотіла щоб це не було фантастично, натягнуто, бо в житті такого немає, а тим паче зараз. ця книга сповнена різних почуттів. ось це мені сподобалось!