Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Ще одна сімейна сага, яку вам буде цікаво прочитати, бо, по-перше, має невеликий обсяг, по-друге, просто просочена гумором, по-третє, підіймає гострі соціальні питання. Бо нерівність — це не лише про гроші, це може бути і про звичайні людські стосунки. Про що? Про життя однієї багатої родини, що належить до еліти Нью-Йорка та має родинний будинок на Ананасовій вулиці, оточеній такими ж фруктовими вулицями, де мешкають такі ж вершки суспільства. В родині є троє дітей: дві доньки та син. І коли син одружується, дівчата повелися зверхньо і несправедливо. То ж ми читатимемо історію, написану від імені саме цих трьох молодих жінок. "- Ти знав, що ананас символізує гостинність і прийняття? — Так. — Маллін глянув на неї, здивовано звівши брови. — Моряки привозили їх додому й викладали перед своїми будинками. — Саме так. Але все переплуталося. Колумб уперше побачив їх у Бразилії й привіз один у Європу іспанському королю. Це був престижний фрукт, для найвищої еліти. Символ статусу, який могли мати лише заможні. Ми вважаємо ананаси незвичними, а насправді вони символізують колоніалізм та імперіалізм." І не думайте, що лише невістка зазнає мук, у кожної з жінок свої тортури — професійний занепад, відсутність подруг, дивне кохання. А ще залишається проблема грошей, їх то не вистачає, то занадто багато) Тим більше ці гроші не зароблені саме цими поколіннями, вони перейшли у спадок. Ще одним героєм твору є будинок: родинний маєток, де минуло дитинство дітей, і куди тягне усіх членів родини (навіть найменших), але невістка не може тут нічого змінити і вимушена жити в цьому мавзолеї. Але поступово усі змінюються і за цим дуже цікаво спостерігати. Рекомендую.
Анонім
«Ананасова вулиця» Дженні Джексон — це сімейна драма, яка розгортається у вищих колах Нью-Йорка. Книга занурює читача у життя заможної родини, показуючи їхні внутрішні конфлікти, боротьбу з суспільними очікуваннями та спроби знайти власний шлях. Роман поєднує іронію та емоційність, вдало передаючи атмосферу привілейованого світу, де за зовнішнім блиском ховаються особисті трагедії. Персонажі живі та багатогранні, а сюжет охоплює теми класової нерівності, пошуку себе та родинних зв’язків. Книга підійде тим, хто любить глибокі історії про взаємини, соціальні контрасти та емоційні виклики, з якими стикаються навіть найбільш забезпечені люди.
Анонім
Історія розповідає про життя трьох жінок — Саші, Дарлі та Джонатан. Але насправді не тільки про них, бо тут все набагато глибше і ці три постаті — це ніби сукупний образ багатьох людей, які живуть на Ананасовій вулиці у Брукліні. Багатьох багатих людей. ⠀ Саша — росла в родині середнього класу. Не те щоб дуже багата, як її чоловік Корд, але й не бідна. Однак нова родина невістку приймає неохоче, сестри Корда поза очі називають її шлюбною аферисткою. ⠀ Дарлі — заради кохання відмовились від шлюбної угоди, яку в її родині всі підписують. Тепер вона без трастового фонду, а ще — без роботи, карʼєри, але з двома дітьми. ⠀ Джонатан — наймолодша з них, у родині її вважають ще дитиною. Вона працює, безнадійно закохується, страждає і відкриває для себе правду про себе і своє життя. Вона ледь не втрапляє в сіті депресії. ⠀ Вони — ніби різні. Але кожна з них — поєднана: не тільки тепер спільною родиною, але й — проблемами та намаганням знайти своє місце в цьому світі й зрозуміти, ціну грошам і тому, який вплив вони можуть мати. ⠀ Героїні книжки — ніби реальні люди, які намагаються боротися з реальними проблемами: бажання бути прийнятою новою родиною; самотністю; страхом втратити забезпечене життя й опинитися без грошей взагалі; відмовою від карʼєри заради дітей; моральними виборами: як от кохання до одруженого чоловіка чи бажання віддати всі свої статки на благодійність. Мені сподобалась, що ця книга відчувалась дуже реалістичною і живою. ⠀ Люблю такі книжки, в яких ніби стаєш частинкою історії. Водночас фінал залишився ніби не закритим до кінця, сюжет тривав, тривав і міг би ще тривати, скільки завгодно. Тут не було якогось сильного конфлікту, який би міг якось завершитися. Герої просто трішки переосмислили своє життя і на цьому все. ⠀ Ще сподобалось, як книга написана. Читати було приємно, легко. Текст гарний, вдосталь описів, деталей. Розділи почергово присвячені кожній з героїнь. Тобто є відчуття зміни планів і через це відбувається динаміка. Дженні Джексон пише чудово.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях