Юрій Косач

Юрія Косача я відкрив для себе лише нещодавно і першою книгою цього автора в моїй особистій бібліотеці стала саме "День гніву". Ця книга буде цікавою любителям української історичної літератури. Але хочу попередити, що читається вона не дуже легко. В кожному абзаці досить багато слів, котрих особисто я раніше навіть не чув, але до кожного є пояснення внизу сторінки. Особисто мені сподобалась така манера написання, але комусь це може бути важко. Загалом моя оцінка 10 з 10.

"Володарка Понтиди" — це книга, яка просто не може залишити тебе байдужим. Вона занурює в захоплюючий світ, де реальність переплітається з магією, а людські емоції — з величезними і небезпечними амбіціями. З першої сторінки я потрапила у полон її чарівності, не змогла відірватися, бо кожен розділ все глибше і глибше поглинав мене в цей унікальний, багатий на емоції світ.

Головна героїня, Володарка Понтиди, — це неймовірно сильна, але водночас вразлива жінка, чиї внутрішні битви і зовнішні рішення змушують замислитися про справжню сутність влади, честі, любові і жертовності. Вона не ідеальна, але її шлях — це шлях до самопізнання, до боротьби з власними страхами та сумнівами, що робить її настільки близькою і реалістичною. Я захоплювалася її рішучістю, її мужністю, її вмінням знаходити вихід у найскладніших ситуаціях, але не могла не відчути її біль, її розчарування від тих, хто не завжди готовий підтримати, хто готовий йти по головах, щоб досягти своїх цілей.

Особливо вразила глибина її стосунків з іншими персонажами — кожен з них має свою історію, свої мотиви, свої емоції. Вони доповнюють один одного, створюючи справжній калейдоскоп людських доль, де кожна взаємодія, кожне слово, кожен погляд має значення. Всі ці емоції — від гніву до ніжності, від розчарування до надії — відчуваються настільки сильно, що здається, наче ти сам є частиною цієї історії.

Це не просто книга про магію і владу — це книга про те, як важливо зберегти свою людяність навіть в умовах жорстокої боротьби, про пошук справжніх цінностей у світі, де все здається так тимчасовим і хитким. Вона нагадує про важливість приймати рішення, бути чесним з собою і йти за своїми переконаннями, навіть коли це коштує надзвичайно дорого.

"Володарка Понтиди" — це не просто фантастична історія, це глибокий емоційний досвід, який залишає по собі не лише враження, а й нові питання про себе, свої страхи, свої мрії. Вона змушує тебе замислитися про справжній сенс влади, про те, як ми будуємо свої стосунки з іншими і наскільки важливо залишатися вірним своїм ідеалам навіть у найтемніші моменти. Вона залишає тебе зі слідом, який не зникає ще довго після того, як закриваєш книгу.

"Сеньйор Ніколо" — це книга, яка захоплює своєю емоційною глибиною і вражає неймовірною силою героїв, яких вона зображує. З перших сторінок я потрапила у світ, де кожен вибір, кожен погляд і кожне слово має значення. Це не просто історія про одне життя, це мозаїка людських доль, переплетених у складний і багатогранний спосіб. І це саме те, що робить цю книгу настільки особливою — вона дарує емоції, які неможливо передати словами.

Сеньйор Ніколо — герой, який не схожий на інших. Його життя, його внутрішня боротьба, його надії та страхи — все це змушує задуматися про власне місце в світі. Цей персонаж настільки живий, що я буквально відчула його емоції, його сумніви та бажання. Водночас його шлях наповнений неймовірною силою волі і глибоким усвідомленням того, що життя — це не лише про успіхи, а й про втрати, про помилки і вибори, які залишають слід у серці.

Читати про його переживання було не просто цікаво, це було наче бути частиною його внутрішнього світу. Його емоції, переживання, моменти слабкості — все це робить його дуже людяним і близьким. Ти не просто спостерігаєш за ним, ти переживаєш разом з ним, відчуваєш кожну його радощі та біль.

"Сеньйор Ніколо" — це книга, яка змушує замислитися про сенс життя, про те, що ми готові віддати заради того, щоб знайти своє місце у світі. Вона не дає простих відповідей, але дає можливість зрозуміти, що навіть у найтемніші часи важливо зберігати внутрішню силу і віру. Це історія про боротьбу, про пошук себе, про те, як важливо зберігати свою гідність і бути чесним з самим собою.

Після цієї книги я відчуваю, що мої думки залишатимуться з нею ще довго. Вона залишає глибокий слід у серці, нагадуючи про важливість бути вірним своїм переконанням, навіть коли весь світ навколо нас змінюється. Це не просто книга, це емоційний досвід, який змушує переглянути своє ставлення до життя, до людей і до самого себе.

“Володарка Понтиди” - роман абсолютно не характерний для нашої літератури.

Юрій Косач не просто племінник видтної письменниці Лесі Укрїнки, а талановитий автор декілької романів.

Біографія Юрія Косача заслоговує книги. Все його життя супроводжує дуже суперечливі рішення та висловлювагння. Проте, як письменник не можна заперечити його майстерність. Будь-який його роман читати насолоду. Косач неперевершено володіє словом. Враження, що він знає на кожне слово 10 синонімів та вміло їх застосовує. Читаєш і наче слухаєш пісню.

“Володарка Понтиди” - історично-пригодницький роман. Наповнений динамікою та інтригами. Описані 1770 роки додають атмосфери пригодам головного героя - Юрія Рославця.

За стилистикою книга трохи нагадує романи Александра Дюма,але це ні в якому разі не калька. Самобутній повноцінний роман, який полонить вас з перших сторінок.

Головний герой – юнак Юрій Рославець в 1774 році у Парижі зустрів таємничу жінку – Даму з Азова і закохався з першого погляду. Княжна Алі-Емет, графиня Піннеберг, княжна Володимирська, княжна Дараган, Володарка Понтиди – не повний перелік її імен. Жінка стверджувала, що вона – Єлизавет Друга, дочка цариці Єлизавети і Олексія Розумовського, а Катерина Друга – узурпаторка. Тому княжна зустрічається з правителями (в Німеччині і Італії їх було чимало), шукаючи союзників для своєї справи.
Серед свити княжни було чимало шахраїв, і не хотів сваритися з могутньою Катериною заради претендентки на престол. Княжну вважали самозванкою, а злочини її помічників змушували всю компанію втікати з міста до міста.

Рославець спочатку віддав всі гроші, потім почав їздити по Європі, час від часу наздоганяючи кохану. Ця подорож була сповнена небезпечних пригод.

Епоха Просвітництва: війна за незалежність в Америці, Костюшко, революційні настрої в Європі, де знать живе, поки народ бідує і голодує. Німці, яких ловили на вулиці і продавали в солдати, щоб воювати за Англію в Америці. Жебраки, які б’ються за монети, викинуті з карети. Князьки і графи, коні яких живуть в кращих умовах ніж народ, яким вони правлять. Рославець хоче переконати княжну не ждати допомоги від цих людей, а почати боротьбу за престол разом з своїм народом, бути справедливою правителькою. Він розуміє, що час знаті проходить, що майбутнє – за рівністю і свободою, але не може забути свою любов і йде за нею до самого кінця.

Книга написана в формі щоденника, жанр – авантюрний роман. Мова стилізована під старовину, з незвички перші сторінки можуть здатися незрозумілими.

Заснована книга на реальних подіях.

Гортайте фото, щоб прочитати про автора – його біографія теж цікава. Юрій Косач - племінник Лесі Українки, книга написана в 1987 р.