Почну з того, що оцінка суто субʼєктивна. Мені сподобалось, ця неймовірна мова і вишукані рими, теми, сенси – це все було прекрасно і майже чиста насолода ☺️ Особливо сподобалась поема «Вертеп»! Але для мене загалом це було складно, напевне я ще своїм читацьким рівнем не доросла до цієї поезії 🤷🏻‍♀️ Ви ж знаєте, що деякі тексти покладено на музику сином поета Тарасом і виконує гурт «Плач Єремії»? Так от, мабуть, у мене були дещо спотворені очікування, більшість текстів значно складніші для сприйняття. Ну що ж, є куди розвиватися 🫡

Неймовірно ніжні, чуттєві, палкі вірші у цій збірці! Як гарно писав Микола Вінграновський – не передати словами. Раджу до прочитання, якщо ви кохаєте або хочете відчути це почуття. Повага видавництву за якісний папір та наповнення. Я в захваті!

На вигляд смачна,колір,тиснення,закладка,тонка хрустка бумага.Зміст неперевершений.

Чудова книга, наповнена поезією про любов, на всі смаки. Така гарна, що милує око. Видання якісне. Книга допомагає ознайомитися з українською літературою краще. Хороший подарунок для людини, яка захоплюється поезією.

Отримала цю книгу в подарунок, коли її неможливо було вполювати. Такі різні і такі прекрасні вірші наших авторів. Є про що подумати, посміятись тапоплакати. Чудова книга як на подарунок, так і у власну бібліотеку.

Неймовірна книга. Скільки кохання на її сторінках. Так романтично, що я прочитала вже двічі! Це ідеальна книга для будь-якого настрою, з нею можна дійсно відпочити, не треба слідкувати за сюжетом, просто і щиро насолоджуватись. Вона може стати прикрасою бібліотеки і прекрасним романтичним подарунком. Щиро вдячна Івану Малковичу за таку прекрасну антологію.

"Так ніхто не кохав. Антологія української поезії про кохання" — це збірка, яка зачіпає найглибші струни душі, наповнюючи серце одночасно болем і красою. Кожен вірш у цій антології — це не просто слова, це емоції, переживання, пристрасті, які живуть у кожному з нас, і які знаходять свій відгук у найтонших куточках серця. Я була вражена тим, як українські поети змогли втілити в своїх рядках всю складність і багатогранність кохання. Це не лише емоції від зустрічі з коханою людиною, але й сум, розлука, невиправдані надії, що залишають по собі біль. Поезія, яку зібрано в цій антології, вражає своєю щирістю і глибиною. Вірші — це справжні твори мистецтва, де кожне слово, кожен образ продовжує звучати в душі ще довго після того, як ти закриваєш книгу. Читати "Так ніхто не кохав" — це немов поринути у саму сутність кохання, відчути його смак, його біль і його світло. І хоча кожен поет вкладає в свої слова частину себе, у кожному з цих віршів я знаходила відгук своїх власних почуттів. Тут є все — від ніжності та захоплення до розчарування і туги. Це не просто антологія, це справжній емоційний калейдоскоп, який розкривається перед тобою в найрізноманітніших відтінках. Ця книга стала для мене не просто читанням, а цілим досвідом. Вона нагадала мені про те, як важливо цінувати кохання в усіх його формах — як у моменті щастя, так і у хвилини гіркоти. І хоча слова поетів часто звучать як болючі спогади, вони вчать нас любити глибше і щиріше, не боячись відкривати своє серце. "Так ніхто не кохав" — це вірші, які не просто читаються, а відчуваються. Це емоційна подорож через усі відтінки кохання, яка залишає у душі теплий слід і дарує відчуття того, що ти не один у своїх почуттях.

Мій шлях до віршів Грицька Чубая почався з творчості гурту "Плач Єремії". Я завжди любила їх пісні, і, дізнавшись, що улюблені з них («Коридор із дверима завбільшки в око...», «Грифон», «Коли до губ твоїх лишається пів подиху…», «Ти втретє цього літа зацвітеш») — це вірші Грицька Чубая, покладені на музику його сином. Я відчула особливий зв'язок з цим поетом і "П'ятикнижжя" стало для мене справжнім відкриттям. Грицько Чубай — талановитий поет, чия доля була сповнена труднощів і боротьби. Він народився 1931 року в селі Криворівня на Івано-Франківщині. Його поезія підлягала жорсткому контролю з боку радянської влади. Чубай спілкувався з шістдесятниками і активно долучався до українського культурного руху, проте його поезія часто потрапляла під нагляд КДБ. Особливо це стосувалося його поеми "Вертеп", яка була заборонена. У "П'ятикнижжі" є не тільки чудові тексти, але й листи, фотографії рукописів і знімки з сімейного альбому, які дають особливого шарму. Кожен вірш — це маленька історія, в яку хочеться зануритися. Хоча іноді метафори здаються складними, вони залишають по собі сильні враження.