Говард Філіпс Лавкрафт

Класика - як яблуко мудрості, яку треба гризти (тобто - читати), щоб зрозуміти подальший розвиток літератури та вплив творчості кожного письменника на цілісну картину. Ну, то й що, що тобі не цікаво? Їж! Тобто - читай)

Ні, усе не так песимістично, хоча для мене близько до цього. Просто цю книгу треба читати частинами: почитав, відпочив, ще трохи почитав. Бо зібрання малої прози на 450 сторінках, та ще й одного автора, та ще й тематики повторюються. Коротше, важкувато. А частинами - буде норм, звичайно, якщо ви поціновувач містики та жахів.

Отже, оповідання можна умовно розбити на кілька частин: побутові, про жахи морських глибин чи підземних країв, наслідки наукових досліджень, релігійні вірування. Кожна тема по-своєму цікава, але формат книги мав би бути в рази меншим, щоб не розсіювалася увага читача.

"Потім він довго і пильно вдивлявся у чоловіка на підлозі, зауважуючи його кремезність та аристократичні риси, які поступили лише зараз коли мерзенність життя покинула його."

Слова "жахливий" і "мерзенний" зустрічатиме багато разів, бо про це і книга)

Повторюю, що це класика, тому хоч ознайомитися та й варто. А у мене попереду є ще два томи. Буду читати частинами, тому цей дощ надовго.

Справжній батько жахів )

Читати сьогодні то важко, а подекуди й нудно (давайте будемо чесні), але зрозуміти увесь подальший пласт тисяч творів без знання лавкрафтіанської бази у вас не вийде.

Тож краще знайдіть у своєму графіку місце для класики горору і перечитайте.

Люблю такі історії, як виявлося, не тільки читати, але й роздивлятися на малюнках. Головне, аби вони були атмосферні і в тему.

І під настрій, безумовно.

Це - досить вже класична нуарна похмура історія про смертельну помсту, про біль втрат, із купою насилля та ненависті.

Історія жорстока та безжальна, яка грається з вашими почуттями і може спричинити напад депресії, тож гортайте розважливо.

Говард Філіпс Лавкрафт був не тільки надзвичайно талановитим письменником, а також непересічною, навіть суперечливою особистістю. Не дивно, що саме така людина подарувала світові безліч страшних історій, які лякають людей до цих пір. Другий том лавкрафтівських жахів від «Видавництва Жупанського» охоплює його прозові твори за 1926-1928 роки і містить такі культові оповідання як «Поклик Ктулху», «Жахіття Данвіча», «Справа Чарльза Декстера Ворда» і багато інших. Для справжніх поціновувачів жанру є зрозумілим, що книга наповнена класикою та культовими творами Лавкрафта, які в повній мірі характеризують його творчість та стиль.
Окремо хочеться виділити якість видання – щільний приємний папір, чудова обкладинка та оформлення всередині книги, а також якісний переклад, якій дозволяє повністю насолоджуватися тією атмосферою космічного жаху, яка притаманна тільки Лавкрафту. Рекомендую придбати саме це видання!

Я не зможу словами описати, наскільки я закохана у творчість цього письменника. Говард Філіпс Лавкрафт – це непересічна особа з надзвичайно непростою долею, яка в наш час стала справжнім каноном готичної літератури, котрий донині знаходить відгуки в найрізноманітніших проявах сучасного мистецтва.. Це третій том прозових творів американського письменника від «Видавництва Жупанського», яких охоплює останній етап творчості Лавкрафта з 1930 року до 1935. Серед них є такі «гіганти» жанру, як «Шепіт у пітьмі», «У горах божевілля», «Морок над Інсмутом» та багато інших.

Твори Лавкарфта нагадують мені космос чи океан – це щось далеке, холодне, самотнє невідоме людям. Хтозна, що ховається в цих недрах, можливо саме ці світи та істоти, описані ним? Лавкрафт сміливо фантазує на цю тему, створюючи щось надзвичайно багатогранне, неповторне та моторошне.
Я рекомендую всім ознайомиться з творчістю Лавкрафта саме в цьому виданні, адже оформлення чудово виконане і підкреслює всю помпезність та потужність його слів, думок та Всесвітів.