Ґай Морпасс

Цілком непоганий трилер/детектив із дуже цікавим задумом, читати було захопливо. Єдине, що не дозволило поставити найвищу оцінку, — це кінцівка, яка мене не надто вразила.

Анонім

З науковою фантастикою та антиутопіями у мене завжди були складнощі — мій мозок просто відмовляється адекватно сприймати події такого жанру. Чому? Сама не знаю… Можливо, просто важко знайти «свою» історію в цьому світі високих технологій, альтернативних реальностей і глобальних катастроф. Так само, як і з романтичними комедіями — жанр повз мене. Книга Гая Морпасса «Пʼятеро» занурює нас у світ, де свідомість однієї людини зберігається в тілі, яким по черзі користуються п’ятеро осіб. Усі вони мають різні характери, цілі та таємниці. Коли одна з них гине, решта повинні розібратися, хто з них — убивця. Ідея, погоджусь, доволі оригінальна, і я дійсно покладала великі надії на детективну складову. Але, на жаль, сюжет мене не зачепив. Читати було не цікаво — події розвивалися повільно, а персонажі залишилися для мене віддаленими й неживими. Я надіялась, що інтрига й розслідування компенсують жанрову складність, та, на жаль, цього не сталося. Нудно — ось головне слово, яким можу описати свій досвід читання. А для мене це — вирішальний фактор у оцінюванні книги. Можливо, для поціновувачів жанру ця книга відкриється з іншого боку, але для мене — це був радше експеримент, який не вдався.

Анонім

Цікаві, живі персонажі. Напружена атмосфера від самого початку. Хоча здогадатися, хто поганець, було можливо, це не зіпсувало мені враження.

Анонім