Ґай Морпасс

Книга, яку я читала з неабиякою цікавістю, адже автор вміє закрутити, відвести очі, де треба, показати щось під мікроскопом.

Ми маємо світ в якому переможені хвороби та смерть могла б стати майже легендою. Утопія? Ну, майже, але все ж потрапимо в антиутопію.
Всі люди розділені на свого роду касти, які диктують тривалість їх життя. Головні герої живуть в "комуні", тобто 5 їх свідомостей об'єднані в одному тілі, яким вони користуються кожен у свій час.

І ось цю п'ятірку занесло в парк, де ігри йдуть не на гроші, а на дні, місяці й роки життя...
Дехто з них отримає спокусливу пропозицію, а дехто зникне...

"Чотири дні тому нас у цьому тілі було п’ятеро, ми прийшли сюди порозважатися й спробувати виграти трохи часу. Нахабні й впевнені"

Багато незрозумілих і дивних речей відбудеться в цьому парку, але хто в цьому винен? Чому саме їх комуна? І хто така, в біса, Емі Бьорд?

Читати цю книгу було дуже цікаво, адже ми дізнаємось певні події з життя комуни очима різних її жителів. А також трохи моторошно, адже ігри на час, ух, які напружені.

Трилерно-детективна складова вдалась, хоча дещо з фіналу я передбачила, але далеко не все, автор зумів здивувати.

Якщо вам подобається щось незвичне, антиутопії та трилери, то хапайте читати 😉

Чи легко вам було після випускного визначитися зі своїм професійним майбутнім? Куди йти далі вчитися, ким працювати?
А уявіть, якби довелося обирати не професію, яку, зрештою, можна змінювати протягом життя, а тип людини, якою ви хочете бути. І я зараз не маю на увазі певні етичні якості, я говорю про найфізичніше, що може бути - ваш спосіб життя і його тривалість.

Отож, світ у далекому майбутньому. Люди змогли вирішити проблему з перенаселенням планети доволі оригінальним способом- перенесенням свідомості між фізичними тілами. І тепер останні - всього лише засіб переміщення, який можна легко замінити. А найцінніше, що має кожна людина - це час.

Звісно ж, без порушення законів не обходиться жодне суспільство. Тому і виникають так звані парки смерті - місця, де можна виграти собі трохи часу. Або померти. Саме в одне з таких місць і приходить комуна - один із чотирьох типів людей. Одне тіло в яке перенесено 5 різних свідомостей. Кожна з них має свої 4 години особистого життя, а решту часу проводить "вимкнена". І це саме по собі створює багато незвичних ситуацій. Але коли виявляється, що одна зі свідомостей просто зникла - все стає ще більш дивним і напруженим.

Історія дуже динамічна, в ній постійно щось відбувається. Розповіді від різних осіб додавали інтриги, складаючи шматочки історії в один загальний пазл. Цікаво було спостерігати, як персонажі виборюють час в іграх. Дуже тонко зображені моменти, коли людина починає розуміти, що це кінець.

Книга здалася трохи поверхневою, певно через те, що дій значно більше, ніж опису персонажів, їх мотивації і світобудови взагалі. З неї вийшов би першокласний голлівудський блокбастер, для "книжкового блокбастеру" бракує глибини. Хоча Бенова унікальність (все підраховувати) свідчить про те, що автор може створювати цікавих персонажів і може порадує нас другою книгою.

У далекому майбутньому люди живуть у штучних тілах, які можна міняти. Свідомість п'яти людей, дуже різних за характером і досвідом, поділяють одне тіло. Разом вони намагаються заробити гроші на нове тіло, але вплутуються в небезпечну авантюру.

Морпасс пропонує цікавий погляд на те, як технології можуть змінити наше життя і уявлення про себе, книга тримає в напрузі до самого кінця.
Кожен з п'яти героїв має свою власну історію і мотивацію.
Автор порушує питання про сенс життя, цінність часу, дружбу і зраду.

"П'ятеро" - це не просто розважальна книга, а й глибокий роздум про майбутнє людства. Книга змушує задуматися над цінністю життя, свободи і людських стосунків, не дає однозначних відповідей, але ставить важливі питання.

"П'ятеро" - це книга, до якої хочеться повернутися знову.

Незвичний, динамічний та напружений сюжет. Треба зазначити, що майже не читаю трилери, але кортіло дізнатися фінал історії.
Поціновувачам жанру сподобається.

Книга «П'ятеро» це дуже вдале поєднання кіберпанку, антиутопії, соціальної та научної фантастики і детективу. Дія відбувається у майбутньому, в якому глобальна нестача ресурсів змусила населення вдатися до відчайдушних обмежень, а основною валютою є час.

Герої твору – Алекс, Кейт, Майк, Бен і Сьєрра – це комуна – п’ять особистостей, котрі змушені жити в одному тілі. Всі особистості бувають активні по черзі, активність кожної триває чотири години. І так з сімнадцятирічного віку. Вони можуть спілкуватися між собою тільки за допомогою внутрішніх повідомлень. Усі особистості, крім Алекса, погодилися податися до Парку Смерті, де учасники беруть участь в імітованих рольових іграх, змагаючись за додатковий час на життя. Комуни мають у цій грі перевагу перед іншими учасниками: якщо вони втратять своє нинішнє життя, вони матимуть ще чотири тіла, в яких можуть «оселитись» протягом свого подовженого життя, але коли один із них зникає після програшу в грі, вони усвідомлюють, що хтось змінює правила.

Історія подається від усіх п'яти осіб по черзі, тому сюжет постійно тримає у напрузі. А оскільки у нас тут є злочини та вбивця, то маємо класичного ненадійного оповідача.

Гай Морпасс настільки закручує сюжет і перетворює його на детективний трилер, що неймовірні фантастичні задуми з гостросоціальним аспектом відходять на другий план. Книга швидко і приємно сприймається, вона чудово зроблена, добре перекладена та професійно оформлена.

Клас, я не розчарована! Анотація зацікавила ще на моменті релізу, тому взялась читати, як тільки книга з'явилась в продажу.
Реально захопливе екшн читання, думаю мала б вийти шикарна екранізація за цим сюжетом) сторінка летіла за сторінкою і розгадка не видалась притягнутою за вуха (боюсь цього в подібних "легких" книгах). Не скажу, що тут якісь аж супер класно пропрацьовані персонажі, але це не той тип літератури)) тут вони потрапляють в цілу вереницю всяких дивних і доволі небезпечних подій, тому моєї уваги вистачало лише на те, щоб переживати за те, чи вийде їм викрутитись і як саме.
Тому можу сміливо радити, якщо анотація вас теж зацікавила.

Дуже цікава книжка, одразу малюється картинка якоїсь гри, прочитала за пару днів на одному диханні. Кінець був неочікуваний

Уявіть, що ваше тіло – це вмістилище для ще чотирьох людей. Таку ціну платять ті, хто народжується в суспільстві майбутнього, перенаселеному та спаплюженому людьми: за власним вибором ти обираєш, ким станеш – гедоністом, андроїдом, робітником чи цілою комуною, як наші головні герої. Їх п’ятеро і вони ділять одне тіло, але це нічого страшного, адже тіло більше не є чимось більшим за звичайний сосуд, а справжню цінність має лишень час. Час, який можна прожити, тут як валюта, тому коли нашим героям пропонують отримати цілих двадцять років, вони сліпо погоджуються, що призводить до низки трагічних подій…

Отже, я, насправді, маю претензії до книжки, але спочатку про те, що сподобалося. Сам задум доволі цікавий, я постійно проводила паралелі з «Першому гравцеві приготуватися», бо всі ці ігри та квести, які описувалися в книзі, давали мені приємні підліткові флешбеки. Книжок із подібним змістом я, насправді, ще не читала і сам концепт був чудовим…поки автор не взявся його розписувати. Того, що мені не «зайшло», все ж в рази більше: це, по-перше, авторська оповідь. Я вже неодноразово писала тут у відгуках, що мені важливо, аби діалогів/дій/описів/внутрішніх монологів персонажів було більш-менш порівну, але ця книга на 90% складається з концентрованих дій, за якими погано проглядаються думки та мотиви персонажів: вони все будуть проговорювати словами через рот, майже не залишаючи простору для цікавих зачіпок та думок.

По-друге, самі персонажі. Вони надзвичайно пласкі та вся їхня особистість будується виключно на одній-двох характеристиках, які автор, до того ж, одразу демонструє на перших же сторінках: от вам персонаж-качок, вся personality якого будуватиметься на його одержимості спортом, а от вам зле стерво, яке буде злим стервом фактично від початку до кінця, з мінімальними змінами в своєму настрою та у своїй мотивації. Такі персонажі, може, в певних ситуаціях виглядають кумедно і карикатурно, але в тому сетінґу, в який їх автор вмістив, вони виглядають абсолютно по-дитячому наївними та нереалістичними. З цього ж випливає моя претензія до кінця історії: якщо на початку всі дурощі персонажів я ще могла терпіти, то коли автор розкрив нам мотивацію «головного злодія», то моя віра в те, що відбувається між цими всіма персонажами остаточно розбилася на друзки. Тобто ЦЕ ВСЕ відбулося через НАСТІЛЬКИ НЕЗНАЧНУ РІЧ? А могло б виглядати більш реально, якби автор не лінувався прописувати бодай мінімальну мотивацію своїх персонажів, а не тільки їхні дії.
А ще тут купа «злих рускіх», що теж дуже ріже око. Банальнішу річ було й геть придумати. Та й загалом, книжка ду-уже намагається бути «крутим голлівудським блокбастером» і, можливо, дійсно отримає колись екранізацію, адже читається вона більше як сценарій, аніж повноцінна художня книжка…

Чудово!

Динамічно, заплутано, різноманітно і досить багато моральних питань, які доводиться розв'язувати разом із героями.

Книга ідеальна для клубів - її можна обговорювати годинами! І постійно знаходити, що ще можна завернути, повернути і уявити по-іншому.

​​Візьмемо трішки ідей з фільму «Час», додамо квестів з серіалів «Аліса в прикордонні» та «Гра в кальмара», додамо свіжих антиутопічних ідей - і маємо класну історію, від якої важко відірватись!

«ПʼЯТЕРО» Ґай Морпас

➡️ ЩО МАЄМО?

Людство нарешті вирішило проблему перенаселення! Мало того, що кожна людина, досягнувши 17-річного віку, по суті обирає, скільки років проживе. Тому що існує 4 типи людей, з обмеженою кількістю років для життя.

Так ще й один з цих типів - комуна: по суті таке собі тіло-гуртожиток для 5 особистостей. Доба розподілена між ними рівними частинами.
От такою комуною і є головний персонаж.

І одного дня виявляється, що одну з особистостей стерто. Чому, хто і за яких обставин - ось це ми і будемо зʼясовувати під час читання.

➡️ ЯК ЧИТАЛОСЬ?
Мене захопило з перших сторінок!

По-перше, який цікавий антиутопічний світ! Цей вибір того, ким ти будеш і відповідно, скільки років проживеш.
Ці різноманітні ігри, щоб виграти собі трішки часу - валюти того світу.

По друге, в кінці книжки є qr-код на тест-визначення особистості згідно розподілу світу книги. Під час читання я вже подумки обрала для себе, ким би я хотіла бути в тому світі, тому була дуже здивована, коли тест підтвердив мій вибір і видав той самий результат!

По третє, дуже комфортна структура оповіді: чергування розділів від основних персонажів. Все досить лаконічно та концентровано.

Так, акцент тут на подіях, а не на антиутопічній світобудові, тому деяких моментів бракувало. Але, напевно, якби пояснень та описів було додано більше, то все затягнулося б і перестало тримати інтригу.

Коротше, мені - поціновувачці антиутопій, дуже сподобалось☺️!

Якщо також любите цей жанр - спробуйте! Думаю, вам буде до смаку.

Це був експеримент! Мене не зачепила ні анотація, ні детективна загадка на обкладинці книги "П'ятеро".

І це було неймовірно! З перших ще сторінок мене затягнуло в антиутопічних світ, де людство перемогло всі хвороби, і вбити людину могла лише старість або випадковість. Через це чисельність населення планети зростала з неймовірною швидкістю. Планета опинилася за крок то смерті. Тому людство придумало зовсім інший спосіб регулювання населення. Тепер люди ділилися на гедоністів (живуть 42 роки), андроїдів (80 років), комуни (142 роки), робітники (без кінцевого терміну, поки працюють, стільки й живуть). Свою долю люди обирають у 17 років.

А ще там є парки смерті, де можна заробити собі трохи більше років. Ну або померти, бо граєш на смерть.

У книзі головними героями є комуна, де в одному тілі живуть 5 різних людей. Одного з них вбивають, інші намагаються в цьому розібратися.

Детективна лінія — основна. Водночас я дуже кайфувала від антиутопічної лінії. Автор круто продумав всесвіт, в якому опиняється читач. Протягом усієї книги герої перебувають у парку смерті, тому як все влаштовано у зовнішньому світі ми дізнаємося по крихтах. Я собі уявляла цей світ як напівзруйнований, трохи зарослий і менш людний.

⚠️ За іграми в парку смерті було дуже цікаво спостерігати.
⚠️ Також класно продумано недоліки світу, наприклад мафію, чим вона торгує і кого розважає. Дуже реалістично!
⚠️ Автор круто передав роль тіла як оболонки, а не як приналежності до гендеру і соціальних ролей.

Ставлю цій книзі всі 5 зірок. Раджу до прочитання, головне в процесі не потрапити в пастку власних теорій хто вбивця!

Наскільки вам легко ладнати з іншими людьми?

А що, якби ви ділили одне тіло з іще чотирма особистостями - тіки не як Біллі Мілліган, а цілком свідомо?

Скільки часу ви б це витримали, перш ніж захотіли б когось вбити?

Ця історія ламає мозок.

Це як голодні ігри всередині голодних ігор, де тіло змагається за виживання з іншими тілами, а пʼять свідомостей тим часом змагаються за виживання всередині цього тіла🤯

Нищівний трилер в антуражі високотехнологічної антиутопії. Дуже бадьорий, інтенсивний, та й не такий щоб передбачуваний. Достатньо жорсткий і нещадний, атмосферний і енергійний. Написаний легко і захопливо.

І що вже напевне - дуже нестандартний.

Мені сподобалось абсолютно все - і динаміка твору, і задум загалом, і сюжет, і світ, і розкриття персонажів. Прочитала залпом, десь на половині зрозуміла, до чого йде - але це ні на грам не зіпсувало вражень.

Вийшов би моцний серіал. Я навіть собі його трохи візуалізувала під час читання, бо книга дуже кінематографічна.

У кінці книги невеликий інтерактив - тест, що допоможе визначитись, персонажем якого типу ви були б у цьому божевільному всесвіті. Мій результат співпав з очікуваннями😁

Коротше, рекомендую однозначно.