Що як одного дня життя перетвориться на гру без правил? Точніше, як говорять її організатори: "гру з необмеженими можливостями". Чи можливо перемогти або вирватися з неї, якщо навіть правила цієї гри незрозумілі?..
Ця книга саме той випадок, коли книгу відкриваєш на кілька сторінок, а опиняєшся у психологічній пастці до самого фіналу.
Зав'язка захоплює: група людей погоджується на дивну гру, яка обіцяє великі гроші. Але дуже швидко стає зрозуміло, що це не далеко не гра...
Книга справді тримає в напрузі і саме цим мені страшенно сподобалась, але не лише цим...
Я хочу говорити про те, наскільки майстерно Тільє працює з напругою, відсилками, алюзіями та психологією своїх персонажів.
👉 Атмосфера
Автор створює настільки шалену напругу, що відірватись неможливо.
Закриті простори, моторошні місця, дивна поведінка людей навколо, підозри, які легко пов'язати чи не з кожним — все це змушує постійно озиратися подумки. Думати, що виходу може і не бути...
👉Персонажі
У книзі немає "однозначних" героїв. Персонажі психологічно складні, і це ще більше підсилює тривогу.
Тільє показує, як страх і відчай можуть розкрити найтемніші сторони людини.
👉 Сюжет і алюзії
«Пазл» виправдовує свою назву. Ми збираємо все по дрібці, але результат зрозуміємо лише вклавши останній шматочок головоломки. Сюжет закручений так, що інколи здається, блукаєш лабіринтом лікарні Сванессон разом з героями.
І тут починають з'являтися алюзії: «Божественна комедія», експеримент Мілгрема, міф про Мінотавра і це далеко не все, повірте.
Ці відсилки не просто для краси: вони змушують глибше задуматися, що саме переживають герої, відчути все на власній шкірі, знайти загадки і розв'язати їх.
Це трилер для тих, хто любить не лише полоскотати нерви, а ще й пошукати підтексти.
Я однозначно задоволена своїм знайомством з автором і планую зустрітись з іншими його історіями, але згодом, треба перерва після такого клубка загадок, емоцій, страхів та напруги.