Франк Тільє

▫️«Я завжди обожнював пазли. У них усіх є одна особливість: хоч би який розмір вони мали, та стають абсолютно безглуздими, потворними, зіпсованими, якщо вам бракує останньої частинки. Тієї, яка створює цілісність. Яка позначає кінцевий результат витраченого часу»

Сталось жорстоке вбивство. Серед гір було вбито 8 людей і одна людина, що вижила, не памʼятає нічого… ☠️

Паралельно, нам розповідають про чоловіка на імʼя Ілан. В його життя раптово вривається колишня та вмовляє разом пройти гру «Параноя». Гру, про яку нічого не відомо: ні правил, ні місць проведення… 🤔

Як переплітаються між собою ці лінї? 👀

Не переймайтеся, всі пазли складуться в картину в самому кінці… 🧩

▫️«Параноя — гра з необмеженими можливостями. Чи наважитесь ви кинути виклик своїм найпотаємнішим страхам за 300 000 євро?»

Автор, як завжди, створив неймовірну атмосферу з напругою та тривогою. Книжка читається дуже швидко та легко, від неї не хочеться відриватись 😍

Тут немає чогось надто кривавого, але, можливо, є щось навіть гірше…

Так, деякі моменти в сюжетній розвʼязці я вгадала, проте це не завадило мені насолодитися відчуттям, що я читаю, справді, хороший трилер 🤫

Це дуже класний психологічний трилер з елементами детективу.
Треба буде пройти лабіринтами затьмареної свідомості головного героя, проаналізувати спогади, зібрати загадки та всі розшифрувати натяки, щоб зібрати цілісний пазл історії. Тільє закрутив сюжет дуже майстерно! Однозначно книга увійде в топ прочитаного і не лише цьогорічний! Рекомендую.

Моє перше знайомство з автором і це любов!
⠀
Максимально не мій жанр. Тож ви тільки уявіть моє здивування, коли я ковтала розділ за розділом, сторінку за сторінкою і просто тремтіла від очікування розвʼязки.
⠀
Тут кожне слово вагоме. Всі букви сплітаються у надзвичайно інтригуючий, лякаючий і шалений текст. І це захват.
⠀
Які ж тут заплутані головоломки 🤩 я щиро не розуміла, що відбувається, але хотіла, щоб це ніколи не закінчувалося!
⠀
Емоції космічні просто!
⠀
Ми маємо жахливе вбивство, гру всередині псих. лікарні і велетенську кількість загадок.
⠀
«Але ви не бійтесь, частинки пазлу складатимуться поступово, одна за одною»
⠀
І це дійсно так!
⠀
Мені хотілося кричати від усих цих емоцій. Бо все, що відбувається всередині книги - неперевершене!
⠀
Це дійсно потужний твір. Пропрацьваний, логічний, завершений. Видно, що автор душу вклав у нього, бо створив шедевр!
⠀
Тепер буду радити «Пазл» геть усім, бо впевнена, що він нікого не залишить байдужим!
⠀
Хочу прочитати у автора все і обовʼязково це зроблю.
⠀
В найкращі року і улюблені!

Ілан Дедіссе та його подруга Хлоя беруть участь в грі під назвою "Параноя". Вони, а також ще 6 учасників будуть на тиждень замкнені в старій психіатричній лікарні, кожного дня виконуватимуть нове завдання, а в кінці - лише один переможець, отримає головний приз - 300 000 євро. Проте з самого початку все іде не по плану...

Книга цікава і динамічна, хочеться читати далі щоб дізнатись кінець. Атмосфера покинутої психлікарні додає яскравості сюжету, а переплетення життя двох головних героїв заплутує, тим самим робить історію ще цікавішою.

Признаюсь чесно, вже на початку цього детектива я вже здогадалась основну задумку книги ( посприяла кількість прочитаних книжок в цьому жанрі). Але це аж ніяк не вплинуло на мій інтерес, бо кількість цікавих деталей в книзі предостатньо.

Цікавий момент. На початку кожного розділу є зображення частинки пазлу. В Інтернеті є повне зображення цієї картинки, але рекомендую її подивитись після прочитання книги, бо як на мене це спойлер.

Ілан та Хлоя - затяті ігромани, вони знаходять вхід у таємничу реальну гру під назвою "Параноя". Переможець лише один і він отримає 300 тисяч євро.
Вісім гравців кидають виклик своїм страхам у закинутій психіатричній лікарні в засніжених Альпах.

Правило 1. "Що б не відбувалося - це не реальність. Це гра".
Правило 2. "Один з вас помре".

... або не один...

Сюжет дуже затягує і весь час тримає в напрузі, хочеться пошвидше дізнатися, що ж там далі і водночас розтягнути книгу на довше. Десь на половині книги в мене з'явилися здогади щодо фіналу, але такого я все одно не очікувала. Тільє майстерно закрутив і вкінці усі пазли розставив на свої місця. Любителям головоломок, психологічних трилерів рекомендую.

"Періоди, коли ми найбільше складаємо пазли, - це дитинство і старість. Між ними нічого... Я завжди обожнював пазли🧩.У них усiх є одна особливість: хоч би який розмiр вони мали, та стають абсолютно безглуздими, потворними, зіпсованими, якщо вам бракує останньої частинки. Тієї, яка створює цілісність. Яка позначає кінцевий результат витраченого часу".

🧩Десь в серці засніжених Альп є закинута лікарня для психічно-хворих. Саме сюди потрапляють восьмеро гравців "Параної" - неймовірної гри, яка поєднує реальний та віртуальний світи. Вони наважилися кинути виклик своїм найбільшим страхам заради винагороди у 300 000 євро.

Головний герой твору Ілан впевнений, що потрапив сюди невипадково. Він володіє мапою, своєрідною головоломкою, що залишилась у нього після смерті батьків. Лише розгадавши цю неймовірну загадку та склавши докупи всі частинки пазлу, Ілан знайде відповіді на всі свої болісні запитання. Та це майже неможливо, бо більшість з його спогадів стерті...

🧩Цей психологічний трилер занурює читача у моторошну, страшну атмосферу лікарні, де застосовували жорстокі методи лікування для душевно-хворих, людей, які не існують для суспільства.

Напружена атмосфера, цікаві та непередбачувані повороти та страх, який витає у повітрі. Автор переплітає дві сюжетні лінії: розповідь Люки Шардона - психічно-хворого з важкими розладами та оповідь самого Ілана, який щодня змушений підкорятися нестерпним правилам гри, яка проходить у вигляді квесту.

Тільє вдалося майстерно та вдало передати емоційний стан головного героя, його відчай, безвихідь та страх за своє життя та життя коханої дівчини.
Я не люблю занадто кривавих та огидних сцен. Тут цього не було. Натомість напруження зростало і навіть тоді, коли здавалось, що розв'язка вже зовсім близько, автор зумів здивувати.

🧩Фінал мене ошелешив! Дуже непередбачувано!😮😳
Не вистачило мені мотивації та кількох яскравих штрихів, які, на мою думку, змогли б зробити цю захоплюючу історію ще ефектнішою.

Раджу цей твір всім прихильникам загадок та таємниць!🤗

Жонатан Тув'є прокидається в льодовій ущелині, прикутим до скелі. Він не пам'ятає як тут опинився і чому ув'язнений. Поряд з ним двоє незнайомців, також ув'язнені разом з ним. Абсолютна темрява, шок і страх. Хто міг зробити таке і чому тут саме ця трійця - невідомо.

Поступово ми дізнаємось чимало таємниць про героїв, а також про спільну нитку, яка їх об'єднує. Все це підводиться до ніби логічного кінця, а потім бац...і все перевертається з ніг на голову.

Кінець, як на мене, був досить жорстокий. Не скажу, що не думала про нього, але сама реалізація - дійсно страшна. Більше того, автор ніби лиш частково відкриває завісу, даючи читачу можливість самому подумати і вирішити - вірити чи ні.

🌕 Пробрало до кісток.

Дуже напружена і моторошна історія, яка відчувається фізично.
І я досі не певна, що знаю, що тут відбулося.

⏳ Обмежений простір.
⏳ Темрява.
⏳ Троє незнайомців, що стали жертвами збоченої і жорстокої гри одного психопата - без жодних очевидних на перший погляд причин.
⏳ Герої прокидаються одного дня посеред крижаної пастки. Ще вчора вони жили своїм звичайним життям далеко один від одного, а сьогодні вони десь в темній ущелині, двоє прикуті ланцюгами, один - у залізній масці, начиненій вибухівкою.
⏳ Викрадач лишив дивні послання, які ніяк не пояснюють ситуації і тільки стверджують, що рано чи пізно всі вони помруть.

Дуже заплутано. Дуже важка атмосфера. Є надзвичайно жорстокі епізоди.

Автор нещадний до свої героїв і безсоромно грає зі свідомістю читача.

🪶 Історія про витривалість або божевілля.
🪶 Про помсту або самокатування.
🪶 Про звʼязки, очевидні і не дуже, міцні і швидкоплинні.

Дуже високе напруження. Вишукані маніпуляції зі свідомістю.

Я з усіх сил намагалась стежити за деталями, бо мене багато разів попереджали, що у Тільє важить кожна дрібниця. Та досі не можу дійти остаточного висновку, що ж це було насправді, бо автор дає зрозуміти, що відповідь кожен має обрати сам для себе.

Відчула віддалені вайби «Ями», «Пили» і «Острову проклятих», але це геть інша історія, хоча атмосфера місцями схожа.

Відразу взялась до іншої книги автора, і дуже сподіваюсь, що незабаром українською вийде більше його книжок, бо Тільє викликає важку залежність.

🧩 Я шкодую тільки про одне - що не можу продовжити читати Тільє запоєм, бо наразі прочитала всі його книги, видані українською 💔

Ця історія захопила мене навіть більше за попередню книгу автора.

🧩 Завʼязка дуже психоделічна, стрибок з одного сюжету у інший.
🧩 Спочатку бачимо жорстоке масове вбивство, про скоєння якого сам вбивця не може згадати, а тоді починається нова лінія, в якій події несуться на величезній швидкості, але у геть іншому напрямі.
🧩 Та основні події відбуватимуться у замкненому просторі, де 8 людей проходитимуть квест у пошуку скарбів.
🧩 А хтось шукатиме і інші відповіді, от тільки по мірі розвитку сюжету, більше ставатиме не відповідей, а питань.

Я обожнюю квести, особливо моторошні.

Досить часто брала в них участь кілька років в тому. Тож ігровий загадковий сеттинг книги був для мене просто «вау», ностальгічно і захопливо на 100 з 10❤️‍🔥

🧩 Шикарна атмосфера. Ігри розуму на повну. Багато деталей і натяків. Приховані відсилки і загадки.
🧩 Це буквально пазл, який складеться напрокінці, але все одно залишить питання.

До деякий правильних висновків я таки дійшла самотужки, та загалом тут немає готових відповідей - тільки напруження з нотками психоделіки, сплутна свідомість і постійні сумніви, моторошна і загадкова атмосфера, сповнена неоднозначності.

І головне питання знов лишається відкритим - як і в попередній історії. Хоча для себе я дійшла певної теорії.

🧩 Неможливо відірватись, книга затягує, як сипучі піски.

Цього разу ще більше нагадало «Острів проклятих», а ще старенький непопулярний фільм «Екзистенція».

З нетерпінням чекаю на нові книги автора, бо життя розділилось на «до знайомства з творчістю Тільє» і «після», і в цьому «після» мені страшенно не вистачає його нових історій.

Троє напрочуд різних людей опиняються в обмеженому просторі, та ще й в нелюдських умовах:майже без їжі й води, без тепла, без доступу до світла та нездатністю вільно переміщатися. Колишній альпініст з багаторічним досвідом; молодий хлопчина-араб, якого виростила вулиця; кремезний дивак, спеціалізація якого - забій свиней. У кожного своє болісно минуле й таємниці, які якимось чином поєднують долі трьох. На що здатна людська свідомість в екстремальних умовах?


Роман просто неймовірний! Хоча це було очікувано, бо я впевнена, що Тільє просто не вміє писати погані тексти. Як і у "Пазлі" автор грає з читачем і напрочуд стирає лінію розмежування нереального, під кінець змушуючи щелепу відвернути, а мозок перевдягнутися сорочкою навиворіт. Ти сидиш в нерозуміння, як можна було так непомітно відвісити тобі смачного ляпаса. Виявляється, цей чоловік вміє це зробити не просто добре, а відмінно.


Герої усі по своєму бридотні, з кожним новим розділом нашарування цибулі зриваються усе більше, оголюючи нутрощі. Було неймовірно цікаво спостерігати за процесом виживання, проте майже нестерпно дивитися на втрату людської подоби. Багато неприємних епізодів(особливо моменти з тваринами, які я сприймаю дуже болісно, хоча розумію з самого початку, що так станеться, бо для того та тварина тут і прописана).


Книжка вписалася на 100 відсотків у зимову атмосферу. При прочитанні від тексту на фізичному рівні віяло крижаною холоднечею, так майстерно автор описував локації, думки та випробування героїв.


Кожен читач має можливість приміряти на себе роль людини у подібній ситуації та подумати про свої дії. Звісно, що сторонньому спостерігачу на дивані, у теплі важко осягнути той чи інший вчинок, але я замислилася не один раз над тим, а чи не вчинила б я так само? Адже коли стоїть питання життя, відключаються емоції, емпатія, логіка, і лишаються тільки тваринні інстинкти, головний із яких - вижити. "Виживання руйнує бар'єри свідомості" - думка влучна й то на, так що будьте обережні, кидаючи необережні слова або жести у бік людини, яка знаходиться на межі й втрачає надію...

Дуже хочу прочитати цю книгу. Багато знайомих рекомендує. Надіюсь, не розчарує.

Як для людини, що жодного разу не була в горах, я аномально сильно в них закохана. Поки я не дібралася туди особисто, то читаю про людей, що змогли туди дістатися – цього разу Альпи, «Пазл» Франка Тільє.

Книжка нам розповідає про чоловіка Ілана, в минулому – затятого гравця, мисливця за скарбами, нині ж – звичайного працівника на заправці. Його батьки загадково зникли під час шторму, він страждає на пробіли в пам’яті і загалом, як ви могли зрозуміти, життя в нього не ладнається. Раптово до Ілана з ноги вривається його колишня дівчина Хлоя, котра повертає його в гру – «Параною». Книжка розповідає нам про процес потрапляння в цей напівміфічний квест головних героїв, де все реально, але не реальність, і про сам перебіг гри, головний виграш якої оцінюється мінімум в 300 тисяч євро (а це-таки приємність).

Все було б добре, але в усіх учасників гри трохи «підтікає дах», а в місці, де відбувається змагання, рік тому за подібних обставин відбулося вбивство 8 людей. Від «Пазлу» дуже складно відірватися, читається легко й захопливо. Попри те, що розв’язку можна зрозуміти ще на початку, слід читати хоча б заради атмосфери повної ізоляції, коли навколо лишень хурделиця й гори, а всередині – повне божевілля.