Сюжетна лінія дуже активно і цікаво розгортається, весь час хочеться дізнатись, що буде далі. Але розв'язка, як для мене, не зовсім вдала, вже з середини книги для мене була очікувана. За відгуками очікування від книги були трохи більшими, але стиль, закрученість, саспенс - все є, читати варто.

Остання, заключна частина, трилогії від автора. Саме в ній ви знайдете відповідь про життя Жулі Москато, дочки детектива із другої книги "Це було двічі". В той самий час, попри продовження циклу та роз'яснення деяких моментів із життя викраденої 13 років тому Жулі, цю книгу можна читати окремо та намагатись розгадати загадки людської душі, пам'яті та психології. Розповідь ведеться від 3 осіб: - Жулі, яка перебуває в полоні викрадача; - Віра, психолог, яка оселилась в закинутій хижі лісу; - Лузіанна, дівчина, що вертається в будинок своїх батьків та знаходить дивне повідомлення про відкриту на іі ім'я поштову скриньку. Саме від її імені починається розслідування, яке заглиблює читача в лабіринт заплутаних подій та психологічних моментів. Ця книга жорстока, не менш важка за наповненням, ніж перші частини. Такий стиль зайде не всім, - це особливо важкий вид трилерів, в якому головними героями є не лише жертви, а і їх мучителі, пов'язані зі світом кіно, мистецтва та збоченої творчості (на жаль, на яку також є попит). І в цих мучителів в душі живуть демони. Цікава, динамічна книга, яка не відпускає до самого кінця.

Це дуже круто і професійно, читати всім хто любить такий жанр, вам обов'язково сподобається!

Франк Тільє як завжди, тримає в напрузі до самого кінця. Незавершений рукопис - загадкова історія, побудована як книга в книзі, що робить її ще цікавішою. У наступних частинах усе поступово розкривається, що стоїть за створенням, тому дуже раджу прочитати всі три книги цієї серії.

Перша книга з циклу про Калеба Траскмана. Головна героїня, Леана Морган – відома авторка трилерів. Одного разу її донька Сара зникає. Поліція заарештовує чоловіка, який зізнається у вбивстві Сари та ще восьми дівчат. Він надає координати де поховані тіла всіх восьми дівчат, окрім Сари. Тому чоловік Леани не вірить у смерть доньки й продовжує її шукати. Та чи жива Сара насправді? Це було супер, як і все, що я читав від Франка Тільє. Книга читалася легко, хоч і повільно (бо мало діалогів). Сюжет тримав в напрузі постійно. Хоч я і наблизився у своїх припущеннях щодо того хто вбивця, фінал мене шокував. Мені дуже сподобалося те, що автор не використовує відомий фінт, коли автор маніпулює читачем весь час кидаючи підозри на різних людей. Це ще більше тримає увагу читача. Продовження однозначно буду читати.

Неймовірно насичено та атмосферно. Кожна глава захоплює, тож починаєш відразу наступну, навіть якщо хочеш спати)) з елементами хорору, іноді було моторошно. Заплутано та цікаво!

Франк Тільє — один із тих авторів, які вміють буквально занурити читача у світ психологічного напруження, темряви й загадок людської свідомості. Його роман «Пазл» — це не просто детектив чи трилер, а справжня гра розуму, де кожен елемент має значення, а істина прихована глибше, ніж здається на перший погляд. Сюжет із перших сторінок захоплює своєю динамікою. Ми знайомимося з Ільяном та Хлоєю — двома молодими людьми, які беруть участь у грі «Параноя». Їм обіцяють велику суму грошей, якщо вони впораються з випробуваннями. Але те, що починалося як гра, швидко перетворюється на справжній кошмар, у якому стирається межа між реальністю та ілюзією, здоровим глуздом і божевіллям. Тільє майстерно тримає напругу, змушуючи читача сумніватися у всьому, навіть у власних висновках. Його стиль — точний, емоційний і водночас холодно-раціональний, як розслідування злочину. Атмосфера тривоги й невідомості нагадує фільми типу «Острів проклятих» або «Пила», але тут страх не від крові чи жорстокості, а від психологічної гри, де головний ворог — людська свідомість. Особливої уваги заслуговує фінал. Він абсолютно неочікуваний, перевертає все, що читач уявляв протягом книги. Це той випадок, коли останні сторінки змушують перечитати попередні, аби побачити приховані натяки, які автор майстерно розкидав між рядками. «Пазл» — роман про межі людського сприйняття, про страх і контроль, про те, як легко загубитися у власному розумі. Це інтелектуальний трилер, який не просто розважає, а змушує думати, аналізувати, відчувати.

Це було чудово: моторошно, цікаво, захопливо. Дуже сподобалось як автор грається з читачем, одну секунду тобі здається ти все зрозумів, а вже наступну ти не розумієш нічого взагалі. Беззаперечно ця трилогія посіла почесне перше місце в моєму рейтингу детективів та трилерів.