« — Навіть коли полум'я притоптують і здається, що все втрачено, під попелом можна відшукати одну-єдину жаринку. І доки та жаринка жевріє, усю темряву у світі ще можливо розігнати. Доки вона світиться, надія є».
Це було просто круто 🔥 Як же я давно не читала чогось епічного, настільки епічного, що забуваєш як дихати! Політика та бої, легенди й міти, перевороти й змови, класні герої, які мають як і хороші сторони, так і погані. Чесно, я реально кайфанула від книги, вона точно буде в найкращих цього року!
P. s. читати її можна й без знань гри Ліга Легенд. Хоча якщо ви знаєте чемпіонів, більш-менш знаєте їх ЛОР, то в книжці зустрінете приємні "пасхалки".
Старий король помер. Час для Камавора обрати того, хто посяде Сріберний престол замість Камаворського Лева. Та ось момент, короля обирає не просто люд, а сам легендарний меч Святість. Якщо він вбачає, що людина варта трону, то меч віддається їй, якщо не варта — вбиває. Святість вирішує, що Вієґо — спадкоємець минулого короля — має повне право посісти престол. Та чи не помиляється меч? Може він прирік Камавор та інші землі на загибель?
Тим часом Каліста — племінниця Вієґо та його воєначальниця — підтримує юного короля у всьому, бо Камаворський Лев просив, щоб та ні в чому не відмовляла своєму дядькові, навіть якщо це суперечить її думкам, так як це може призвести до неминучого. Але доля зіграла інакше... Дружину короля — Ізольду — отруїли, через що та повільно вмирає. Вієґо її настільки кохає, що готовий на все, аби її врятувати... готовий навіть повірити у легенди й міти, доказів яким просто нема... він хватається за все, що тільки може. Знайшовши один варіант, Вієґо відправляє Калісту у пошуки тих ліків. Й тут вже Калісті треба вирішувати на який бік їй ставати й чи допомагати все ж таки у цьому королю, бо ліки ті можуть призвести до руйнації усього світу.