Енн Петчетт

Ця книга відкрилась більше для мене наприкінці як той снітч та залишила трохи у роздумах.
Брат з сестрою змушені покинути голландський дім, своє дитинство та спогади. Ми слідкуємо за життям двох головних героїв, але перед нами постає питання, чи дім також був одним з героїв та мав свою особисту історію та яку роль він відіграє в житті всіх людей?
З книгою ми постійно повертаємось в минуле, герої міркують про своє життя та інколи намагаються його забути. Ця історія для мене про пам'ять, про прощення та прийняття.
Було трохи затягнуто та історія була трохи рівною, але герої прописані гарно, будинок також і дуже легко все побачити та відчути.

Естетику книги ніхто не відміняв. Як часто псується враження від книги через недолугу обкладинку. Або, що ще гірше: купуєш красуню-книжулю, а вона тупа! Але на цей раз усе склалося.

Про що? Це своєрідна родинна сага. Події кружляють навколо так званого Голландського дому, збудованого нідерландською родиною, з якої ніхто не залишився на цьому світі, який пізніше купила родина оповідача. У родині були батьки, донька і ось-ось мав народитися син. Але одного дня мати пішла і не повернулася. А батько не зміг придумати нічого кращого, як через кілька років одружитися вдруге на жінці, що мала своїх двох маленьких дочок і яка любила лише себе і цей будинок. Після смерті батька дітей просто вигнали з цього будинку і багато років після цього вони зализували рани, заподіяні цією втратою.

Усі члени родини по-своєму гарні люди, але кожен мав своїх відгодованих тарганів, які заважали їм бути щасливими. І це дуже сумно. Сподіваюся, наступне покоління не скоїть подібних помилок. Бо будинок не винний, винні люди.

"-Боже, як мені тут подобається, — сказала Мей.
-Це твій дім
Вона усміхнулася. Навіть в темряві це було видно".

Неспішна історія про глибокі рани, сприйняття та несприйняття, вірну дружбу, беззастережну любов. Є кому співчувати, є про що поміркувати. Раджу.

Абсолютно згоден з попередніми коментарями - враження від цієї книги можуть коливатися від "нудна, нецікава, історія не захоплює" до "прекрасна сімейна драма про дорослішання і проблеми, які ми несемо з собою крізь роки". І усі будуть абсолютно праві. Більш я тяжію до "вище середнього". Завдяки цій книзі можна зрозуміти для себе - чи ваша це авторка чи ні.

Дуже сильна книга.
Тут розповідається про життя брата і сестри у будинку, який купив їхній батько. Їхня матір звикла працювати по дому і тепер їй не треба цього робити, бо в родини є статки, і вона перша не витримає життя в цьому будинку.
А діти все життя згадують як жили в цьому будинку і уявляють, а що там зараз змінилося, і не можуть відпустити ситуацію.

Будинок тут є окремим героєм, і він впливає на життя персонажів і їхній життєвий вибір.
Досі повертаюся думками до цієї книжки і думаю як би склалося життя героїв, якби вони залишилися жити в Голландському домі.

Мені дуже сподобалася Мейв, як персонажка, тому що вона була готова на пожертвувати собою, щоб у її брата було хороше і успішне майбутнє. І авторка показала, що необов'язково прагнути до чогось високого, якщо тебе влаштовує те, де ти є в цьому житті 😌

Гортайте далі, якщо ви в пошуках легкого роману або обираєте книгу лише за красивою обкладинкою, яка так і шепоче: «Купи мене».

АЛЕ — точно раджу придивитися до цієї книги тим, хто шукає чтиво для рефлексії, для пошуку життєвих цінностей та відповідей на запитання: «Що таке любов?».

Ця історія брата і сестри, та їхнього втраченого раю, ще довго не відпускала мене після прочитання. Вона наштовхувала на безліч роздумів, відповіді на які я могла знайти лише в собі. Я читала не поспішаючи, аналізуючи всі карколомні моменти сюжету, і це мені дуже сподобалося. Бо, погодьтеся, читати однотипні романи, сюжет яких забувається вже за місяць — часом набридає. Але це — зовсім інше. Гадаю, кожен знайде у цій книзі щось для себе.

Окремо хочу відзначити стиль написання авторки. Мене вразило, як майстерно вона могла описувати події майбутнього, теперішнього й минулого у трьох реченнях, що йдуть одне за одним. Я ще не зустрічала такого.

Дивно, як люди можуть витрачати своє життя на минуле
На раз почитати, оформлення дуже красиве!

«Голландський дім» 🏠 Енн Петчетт📖❤️
@artbooks.ua @big.artbooks

«Наша мама пішла, а потім повернулася, і в нас усе добре.Нам це не подобалася, та ми це пережили.Мені байдуже, любиш ти її чи ні, подобається вона тобі чи ні, але ти маєш поводитися з нею по-людськи, хоча б тому, що цього хочу я.Ти мені це винен.
І тоді я вирішив змінитися.Здавалося, зміни не можливі, враховуючи мій характер і мій вік, але я чітко розумів, що можу втратити.Річ не, втім, подобається мені це чи ні. Річ у тім, що це треба зробити»

Книга, яка підіймає дуже багато непростих питань, про самопожертву і прощення, про те, ким ми є насправді, які рішення є вирішальними у нашому житті, про вірність і любов між братом і сестрою, про те що для нас є важливим.
Непроста історія життя Денні і Мейв, які ще маленькими залишилися без матері, яка покинула їх.Потім коли їх батько одружився знов, мачуха яка мала ще двох дочок, неприхильно ставилась до них і врешті решт після смерті батька вигнала брата і сестру на вулицю.Про Голландський дім — який є неймовірним і загадковим маєтком, але життя в ньому складається не так казково, як могло б.
Книга про неймовірну силу волі, про самопожертву сестри на користь брата, який зміг завершити навчання в університеті і здобути освіту лікаря, якою ж не скористався.Про бідність і розуміння того, що Денні і Мейв можуть покластися тільки один на одного..
Дуже зачепив мене кінець книги, де в кінці мати, що покинула своїх дітей, повернулася лише коли вони стали дорослими і намагалася налагодити відносини втрачені на протязі цих років…Але найбільше обурило, що мати дітей яких вигнала напризволяще друга дружина чоловіка, потім ще й залишилася її доглядати в Голландському домі, адже та була хвора.
Книга викликає різні почуття, дозволяє задуматись про життя в цілому.Однозначно рекомендую прочитати😉🏠
#марафонкнигомам

з хорошого — книга має неймовірне оформлення..на неї можна просто дивитись і отримувати задоволення..прекрасний ніжний зріз..
з поганого — книга абсолютно не зайшла..написано прісно, не цікаво..якщо коротко про зміст — усі на когось ображаються, але у фіналі всі усіх пробачають..що було для мене дико і незрозуміло..дорослі брат і сестра ніяк не можуть відпустити минуле, тому постійно регулярно навідуються до свого старого дому, щоб відчути ностальгію за тим, що було, за тим, що могло бути і т.інше..для чого і навіщо витрачати на це своє життя??
їхня матуся — рідкісний випадок для психотерапевта, її мотиви і поривання мені абсолютно не зрозумілі і не адекватні..татусь теж далеко від неї не пішов.. по суті, про дітей ніхто особливо не дбав, тому можливо, вони й виросли з такими психологічно травмованими..
книга читалась довго і нудно, не рекомендую

Ця книга і про кохання , і про дружбу , про сімʼю. Головні герої Мейв та Денні , діти , яких покинула мати . І от ці події позначились на всьому їх житті . В них дуже велика привʼязаність до цього дому і один до одного . І хоч вони підтримували один одного , наче мали гарні стосунки , але видно , що ця їх спів залежність зіпсувала їх стосунки з іншими людьми . Жоден з них не побудував нормальних подружніх стосунків . Мейв наче життя для нього прожила, постійно поруч , щоб замінити маму . А от Денні мене дуже часто бісив . Він всіх сприймав , як належне . Завжди забував різні деталі про інших людей , про Мейв , про свою дружину та просто знайомих . Мені от всіх там було дійсно шкода , якісь два поламані покоління , люди , які все життя плекають старі образи . І тільки от діти Денні дійсно подають надію

Давно у мене не було такого читання, коли поринаєш в книгу і не можеш зупинитися.
"Голландський дім" крутий роман у жанрі сімейної саги.
Це розповідь про життя брата і сестри Денні і Мейв. Розповідь іде від імені брата. Але Мейв здається головною героїнею роману, так як і її портрет у вітальні Голландського дому.
Будинок як окремий персонаж твору, все "крутиться" навколо нього. Спочатку ним захоплюються, милуються, шукають можливості потрапити у цей дім. Але щастя немає у цьому домі.
Доля дівчинки яка стає батьком і матір'ю для молодшого брата, ось що мене вразило. Жити своє життя для когось, чому і чи варто так жити? Ще одне нелегке питання.
Думаєш, що маєш вибір, але насправді вибір робиться без твого бажання. Це друга сторона медалі, коли ти прагнеш бути вдячним. Тому Денні вчиться на лікаря, а потім робить бізнес з нерухомістю, як його батько.
Є багато питань.Чому Денні схожий на батька, а Мейв на матір? Вони повторюють долю батьків, чи мають свій шлях?
Чомусь всі герої книги здаються нещасними. Багато гарного було у житті Мейв і Денні. Але щасливими їх не назвеш. Хтось має розірвати це коло , лише про це я думала під час читання.
Люблю сімейні саги, зараз для мене це найкращий жанр. Ці всі люди, їх переживання, долі. Як все починалося з кого. Чому так сталося, хто винен чи не винен, які наслідки . Все що рухає людьми любов, розрахунок, ненависть, помста все цікаво.
Саме це я побачила у книзі.
А можливо мене зачарувала історія двох дітей, які стали один одному опорою, родиною
#марафонкнигомам

Мені сподобалося, я люблю гарні описи і вони тут є і прописані — класно 💖 хто не любить читати історії без динаміки, то вам не зайде, бо тут треба насолоджуватися

З цією книгою у мене сталася справжня любов з першого погляду😍 Обкладинка, форзаци, зріз настільки гарні, що я не могла не придбати книгу і заздалегідь придумала собі, що всередині буде такий само прекрасний текст.

Я налаштувалася на щемливу історію брата і сестри, яких спочатку покинула мати, а потім мачуха вигнала з будинку і ось цей Голландський будинок проходить червоною ниткою через все життя наших героїв. І все це було, алеее... на жаль емоційно історія мене не зачепила.

"Та ми ж накладаємо на минуле теперішнє. Дивимося назад крізь призму того, що знаємо зараз, тому бачимо не тих людей, якими були, а тих якими є нині, а це означає, що минуле докорінно змінене."
Здавалося б неможливо нічого не відчувати до героїв у яких така складна доля, але ось вона така історія🤷🏻‍♀️. Мені було легко читати книгу, деякі думки навіть здалися цікавими - особливо про вплив теперішнього на спогади минулого, але емоційної прив'язки до когось з героїв у мене не було. Вони просто росли, десь навчались, десь жили і все. Кінець.

"Розчарування походить від очікувань..."

Я вже колись писала, що найважче мені оцінювати саме такі книги де загальна ідея чипляє, але втілення не викликає почуттів глибших за цікавість. Чи робить це книгу не вартою уваги? Звісно ні, бо кожен читач пропускає прочитане через власну призму сприйняття і для когось ця історія може бути найкращою, тому раджу кожному самому познайомитися з історією Мейв та Денні. Раптом саме ви її оціните по-максимуму.

"У житті бувають моменти, коли зриваєшся з місця, і минуле, на якому ти стояв, залишається позаду, а майбутнє, до якого прямуєш, іще не настало — і на мить ти зависаєш, не розуміючи нічого й нікого, навіть самого себе."