9/10 за вайб, за хімію і за те відчуття літа, яке було мені так необхідно. Іноді душа просто просить літа, навіть коли за вікном холод і сірість. У такий момент ця книга стає справжнім теплим вітром. Я люблю такі історії про людей, які вже були разом, розійшлися, але щось між ними так і не закінчилося. Гаррієт і Вейн - колишні наречені, які змушені провести відпустку в тому самому місці, де колись були щасливі. Проблема у тому, що ніхто не знає, що вони розійшлися.. Замість чесної розмови вони обирають удавати, що все ще разом, і ця гра «в пару» болить більше за відкритий конфлікт. Бо за нею стоїть невисловлене, втрачене і те саме вічне «а що, якби…» Це більше, ніж ромком. Тут відчувається ностальгія, дружба, яка теж проходить крізь кризи, страх дорослішання і момент, коли розумієш, що життя вже не таке просте, як було раніше. Літній вайб відчувається в усьому: будинок біля води, спільні вечері, жарти, спогади. Але під цим теплом ховається дуже жива, трохи болюча правда про стосунки й про те, як легко втратити одне одного, навіть якщо кохання нікуди не поділося. Мені відгукнулася ця історія саме своєю емоцією. Вона про спробу знову знайти шлях одне до одного там, де все нібито зруйновано. Це той випадок, коли під час читання стає просто добре - тепло, знайомо і трохи щемко.

сліпі кошенята, які дружили 10+ років, зустрічаючись в спільних подорожах, створювали моменти, розділяли емоції, але не розуміли, що щасливими їх роблять не місце, а людина, що поруч. дуууууже багато деталей подорожей, але, як на мене, зовсім мало почуттів. це моя третя книга Генрі і знов пройшла повз мене, я не повірила. слухала аудіо, паперову б давно закинула, бо книги авторки нудні і монотонні.

Ця книга стане ідеальним вибором для тих, хто шукає легкої історії для відпочинку, тут на кожній сторінці переплітаються романтика, пригоди та гумор. Особливо хочу відзначити що видавництво АРТБУКС створило надзвичайно красиву книгу. Її рельєфна обкладинка та кольоровий зріз заворожують, викликаючи бажання гортати сторінки та насолоджуватись її красою. Здивувала мене лише відсутність маркування 18+ на обкладинці, оскільки у книзі присутні кілька пікантних сцен. «Пляжне чтиво» - зворушлива, кумедна, трішки солодка, але доволі цікава історія про двох письменників, які ворогують один з одним ще з часів коледжу. Дженьюері - авторка топових любовних історій, а Оґастус (Ґас) - серйозний прозаїк. У неї завжди щасливий кінець, у нього - смерть та драма. Він не може висловлювати свої почуття та емоції, а вона вірить у "кохання на все життя". Поміж ними нічого спільного, але одного разу доля знову їх зіштовхує, і вони стають сусідами в пляжних будиночках, де мають провести поряд три місяці. «Люди складні. Це не математичні задачі; це набори почуттів, рішень і звичайнісінькою удачі. Світ також складний, не красивий туманний французький фільм, а катастрофічний, жахливий безлад, поцяткований блиском, любов’ю та сенсом.» © Ця книга про силу духу та оптимізм, про творчість, про несправедливість життя, про кохання та щасливі кінці. Чесно кажучи, я прочитала цю книгу вчасно для самої себе, оскільки вона несе в собі думку про світле майбутнє для кожного з нас.

З творчістю Емілі Генрі я знайома завдяки роману «Пляжне чтиво», тому була готова до приємної та легкої історії. «Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці» - ідеальна книга для відпочинку, що зрозуміло навіть з назви. Головні герої, Поппі та Алекс, є справжніми протилежностями. Вона - спонтанна, емоційна, завжди готова до пригод та обожнює подорожі, знайомства з новими людьми та відкриття нових місць. Він - серйозний, занадто відповідальний і звик завжди все планувати до найдрібніших деталей. Поппі та Алекса об’єднує традиція щорічних Літніх Подорожей, які вони планують протягом року. Майже на самому початку авторка натякає, що під час останньої відпустки в Хорватії щось пішло не так, але щоб дізнатися, що саме сталося, потрібно дістатись майже кінця книги. І-Інтрига :) « - Ми бачили, як видри тримаються за руки. - Всесвіт нас любить, — відповідаю. — Ідеальний день. - Ідеальна подорож. - Вона ще не закінчилась, — кажу. — Ще одна ніч.» © Історія дуже легка та літня, навіть якщо ви пропустите кілька абзаців, це не завадить зрозуміти сюжет. Романтична і надихаюча - ця історія залишить у вас лише приємні враження. Рекомендую всім, хто шукає відчуття літа в будь-яку пору року.

З творчістю Емілі Генрі я знайома завдяки роману «Пляжне чтиво», тому була готова до приємної та легкої історії. «Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці» - ідеальна книга для відпочинку, що зрозуміло навіть з назви. Головні герої, Поппі та Алекс, є справжніми протилежностями. Вона - спонтанна, емоційна, завжди готова до пригод та обожнює подорожі, знайомства з новими людьми та відкриття нових місць. Він - серйозний, занадто відповідальний і звик завжди все планувати до найдрібніших деталей. Поппі та Алекса об’єднує традиція щорічних Літніх Подорожей, які вони планують протягом року. Майже на самому початку авторка натякає, що під час останньої відпустки в Хорватії щось пішло не так, але щоб дізнатися, що саме сталося, потрібно дістатись майже кінця книги. І-Інтрига :) « - Ми бачили, як видри тримаються за руки. - Всесвіт нас любить, — відповідаю. — Ідеальний день. - Ідеальна подорож. - Вона ще не закінчилась, — кажу. — Ще одна ніч.» © Історія дуже легка та літня, навіть якщо ви пропустите кілька абзаців, це не завадить зрозуміти сюжет. Романтична і надихаюча - ця історія залишить у вас лише приємні враження. Рекомендую всім, хто шукає відчуття літа в будь-яку пору року.

Ця книга стане ідеальним вибором для тих, хто шукає легкої історії для відпочинку, тут на кожній сторінці переплітаються романтика, пригоди та гумор. Особливо хочу відзначити, що видавництво АРТБУКС створило надзвичайно красиву книгу. Здивувала мене лише відсутність маркування 18+ на обкладинці, оскільки у книзі присутні кілька пікантних сцен. «Пляжне чтиво» - зворушлива, кумедна, трішки солодка, але доволі цікава історія про двох письменників, які ворогують один з одним ще з часів коледжу. Дженьюері - авторка топових любовних історій, а Оґастус (Ґас) - серйозний прозаїк. У неї завжди щасливий кінець, у нього - смерть та драма. Він не може висловлювати свої почуття та емоції, а вона вірить у "кохання на все життя". Поміж ними нічого спільного, але одного разу доля знову їх зіштовхує, і вони стають сусідами в пляжних будиночках, де мають провести поряд три місяці. «Люди складні. Це не математичні задачі; це набори почуттів, рішень і звичайнісінькою удачі. Світ також складний, не красивий туманний французький фільм, а катастрофічний, жахливий безлад, поцяткований блиском, любов’ю та сенсом.» © Ця книга про силу духу та оптимізм, про творчість, про несправедливість життя, про кохання та щасливі кінці. Чесно кажучи, я прочитала цю книгу вчасно для самої себе, оскільки вона несе в собі думку про світле майбутнє для кожного з нас.

Дуже яскрава обкладинка, яка привертає до себе увагу та викликає передчуття чогось легко та захопливого. Але це і близько не так, тут звісно достатньо описів та атмосфери відпустки, подорожей - але і стільки ж багато глибоких та важливих тем для роздумів. Єдине, я не є прихильником тропу "від друзів до закоханих" а тут саме він в центрі розвитку сюжету. Враховуючи всі деталі, наскільки головні герої різні за: характером, темпераментом, мріями - вони це дві протилежності, які не мали б бути разом.. З плюсів в першу чергу мені дуже подобалося читати флешбеки з подорожей, і потім порівнювати на скільки змінилися головні герої за певний період часу. По друге - це звісно проблематика їх особистості, що саме їх зробило такими як вони є, які ж події мали цей "переломний ефект". По третє - фінал книги, як для мене ідеальний по іншому я його і не уявляла. Щодо мінусів, для мене це те що герої стільки часу не могли просто поговорити чи дійти до такого рішення як у фіналі книги. І так, я розумію щоб усвідомити та прийняти це все потрібен був час - та вони згаяли його забагато. Ця книга не просто про подорожі чи людей яких ми там зустрічаємо - це про пошук себе, про прийняття своїх почуттів та бажань, про важливість ментального здоров'я. Це не ромком, як могло здатися завдяки обкладинці - це любовний роман, який викликає багато різних емоцій та залишає після себе слід у серці та розумі. Для мене це тверда 4/5⭐

Перша половина книги була цікавою, а потім банальщина