Ця книга стане ідеальним вибором для тих, хто шукає легкої історії для відпочинку, тут на кожній сторінці переплітаються романтика, пригоди та гумор. Особливо хочу відзначити що видавництво АРТБУКС створило надзвичайно красиву книгу. Її рельєфна обкладинка та кольоровий зріз заворожують, викликаючи бажання гортати сторінки та насолоджуватись її красою. Здивувала мене лише відсутність маркування 18+ на обкладинці, оскільки у книзі присутні кілька пікантних сцен. «Пляжне чтиво» - зворушлива, кумедна, трішки солодка, але доволі цікава історія про двох письменників, які ворогують один з одним ще з часів коледжу. Дженьюері - авторка топових любовних історій, а Оґастус (Ґас) - серйозний прозаїк. У неї завжди щасливий кінець, у нього - смерть та драма. Він не може висловлювати свої почуття та емоції, а вона вірить у "кохання на все життя". Поміж ними нічого спільного, але одного разу доля знову їх зіштовхує, і вони стають сусідами в пляжних будиночках, де мають провести поряд три місяці. «Люди складні. Це не математичні задачі; це набори почуттів, рішень і звичайнісінькою удачі. Світ також складний, не красивий туманний французький фільм, а катастрофічний, жахливий безлад, поцяткований блиском, любов’ю та сенсом.» © Ця книга про силу духу та оптимізм, про творчість, про несправедливість життя, про кохання та щасливі кінці. Чесно кажучи, я прочитала цю книгу вчасно для самої себе, оскільки вона несе в собі думку про світле майбутнє для кожного з нас.

З творчістю Емілі Генрі я знайома завдяки роману «Пляжне чтиво», тому була готова до приємної та легкої історії. «Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці» - ідеальна книга для відпочинку, що зрозуміло навіть з назви. Головні герої, Поппі та Алекс, є справжніми протилежностями. Вона - спонтанна, емоційна, завжди готова до пригод та обожнює подорожі, знайомства з новими людьми та відкриття нових місць. Він - серйозний, занадто відповідальний і звик завжди все планувати до найдрібніших деталей. Поппі та Алекса об’єднує традиція щорічних Літніх Подорожей, які вони планують протягом року. Майже на самому початку авторка натякає, що під час останньої відпустки в Хорватії щось пішло не так, але щоб дізнатися, що саме сталося, потрібно дістатись майже кінця книги. І-Інтрига :) « - Ми бачили, як видри тримаються за руки. - Всесвіт нас любить, — відповідаю. — Ідеальний день. - Ідеальна подорож. - Вона ще не закінчилась, — кажу. — Ще одна ніч.» © Історія дуже легка та літня, навіть якщо ви пропустите кілька абзаців, це не завадить зрозуміти сюжет. Романтична і надихаюча - ця історія залишить у вас лише приємні враження. Рекомендую всім, хто шукає відчуття літа в будь-яку пору року.

З творчістю Емілі Генрі я знайома завдяки роману «Пляжне чтиво», тому була готова до приємної та легкої історії. «Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці» - ідеальна книга для відпочинку, що зрозуміло навіть з назви. Головні герої, Поппі та Алекс, є справжніми протилежностями. Вона - спонтанна, емоційна, завжди готова до пригод та обожнює подорожі, знайомства з новими людьми та відкриття нових місць. Він - серйозний, занадто відповідальний і звик завжди все планувати до найдрібніших деталей. Поппі та Алекса об’єднує традиція щорічних Літніх Подорожей, які вони планують протягом року. Майже на самому початку авторка натякає, що під час останньої відпустки в Хорватії щось пішло не так, але щоб дізнатися, що саме сталося, потрібно дістатись майже кінця книги. І-Інтрига :) « - Ми бачили, як видри тримаються за руки. - Всесвіт нас любить, — відповідаю. — Ідеальний день. - Ідеальна подорож. - Вона ще не закінчилась, — кажу. — Ще одна ніч.» © Історія дуже легка та літня, навіть якщо ви пропустите кілька абзаців, це не завадить зрозуміти сюжет. Романтична і надихаюча - ця історія залишить у вас лише приємні враження. Рекомендую всім, хто шукає відчуття літа в будь-яку пору року.

Ця книга стане ідеальним вибором для тих, хто шукає легкої історії для відпочинку, тут на кожній сторінці переплітаються романтика, пригоди та гумор. Особливо хочу відзначити, що видавництво АРТБУКС створило надзвичайно красиву книгу. Здивувала мене лише відсутність маркування 18+ на обкладинці, оскільки у книзі присутні кілька пікантних сцен. «Пляжне чтиво» - зворушлива, кумедна, трішки солодка, але доволі цікава історія про двох письменників, які ворогують один з одним ще з часів коледжу. Дженьюері - авторка топових любовних історій, а Оґастус (Ґас) - серйозний прозаїк. У неї завжди щасливий кінець, у нього - смерть та драма. Він не може висловлювати свої почуття та емоції, а вона вірить у "кохання на все життя". Поміж ними нічого спільного, але одного разу доля знову їх зіштовхує, і вони стають сусідами в пляжних будиночках, де мають провести поряд три місяці. «Люди складні. Це не математичні задачі; це набори почуттів, рішень і звичайнісінькою удачі. Світ також складний, не красивий туманний французький фільм, а катастрофічний, жахливий безлад, поцяткований блиском, любов’ю та сенсом.» © Ця книга про силу духу та оптимізм, про творчість, про несправедливість життя, про кохання та щасливі кінці. Чесно кажучи, я прочитала цю книгу вчасно для самої себе, оскільки вона несе в собі думку про світле майбутнє для кожного з нас.

Дуже яскрава обкладинка, яка привертає до себе увагу та викликає передчуття чогось легко та захопливого. Але це і близько не так, тут звісно достатньо описів та атмосфери відпустки, подорожей - але і стільки ж багато глибоких та важливих тем для роздумів. Єдине, я не є прихильником тропу "від друзів до закоханих" а тут саме він в центрі розвитку сюжету. Враховуючи всі деталі, наскільки головні герої різні за: характером, темпераментом, мріями - вони це дві протилежності, які не мали б бути разом.. З плюсів в першу чергу мені дуже подобалося читати флешбеки з подорожей, і потім порівнювати на скільки змінилися головні герої за певний період часу. По друге - це звісно проблематика їх особистості, що саме їх зробило такими як вони є, які ж події мали цей "переломний ефект". По третє - фінал книги, як для мене ідеальний по іншому я його і не уявляла. Щодо мінусів, для мене це те що герої стільки часу не могли просто поговорити чи дійти до такого рішення як у фіналі книги. І так, я розумію щоб усвідомити та прийняти це все потрібен був час - та вони згаяли його забагато. Ця книга не просто про подорожі чи людей яких ми там зустрічаємо - це про пошук себе, про прийняття своїх почуттів та бажань, про важливість ментального здоров'я. Це не ромком, як могло здатися завдяки обкладинці - це любовний роман, який викликає багато різних емоцій та залишає після себе слід у серці та розумі. Для мене це тверда 4/5⭐

Перша половина книги була цікавою, а потім банальщина

Пляжне чтиво — це саме те, через що Емілі є однією з моїх улюблених авторок. Історія розповідає про Дженьюері Ендрюс — письменницю романів про кохання, яка більше не вірить у любов після того, як дізнається про таємне життя свого батька, та Оґастуса Еверета , її колишнього суперника з коледжу, а тепер автора серйозної художньої літератури, який не вірить у щасливі фінали. Випадково вони опиняються сусідами, живучи в будиночках біля моря, і обоє страждають від творчої кризи. Щоб вибратися з цього стану, вони укладають угоду: вона спробує написати серйозну прозу, а він — романтичну історію. Мені дуже сподобалося, наскільки різними були головні герої: вона зі своїм оптимістичним, відкритим поглядом на життя та Ґас із його похмурою, аналітичною натурою. Спостерігати, як вони кидають виклик одне одному, надихають одне одного творчо й поступово відкриваються, було надзвичайно приємно й зворушливо. Як і в будь-якій хорошій романтичній комедії, ти постійно вболіваєш за них, замислюючись, чи справді протилежності притягуються — і ця історія переконує, що так, безумовно. Найбільше я ціную те, що, попри гумор і романтичність, у книзі є емоційна глибина. Тут є і горе, і сімейні таємниці, і особистісне зростання, вплетені в романтичну лінію, що робить історію кохання щирою та переконливою. Загалом це ідеальне читання для відпустки, яке повністю виправдовує свою назву — справжній «пляжний роман» із щирістю, гумором і саме тією емоційною глибиною, яка робить його особливим.

мені дуже сподобалось!! це була моя перша книга від цієї авторки, але історія була милою, персонажі захопили моє серденько) дуже раджу! ще й книга сама по собі дуже гарна🥰