Дуже мені імпонує підхід до дитячих книг скандинавських авторів: вони не бояться зачіпати болючих тем, хоча, дійсно, пояснюють їх на рівні читача. І ця історія шведської письменниці також висвітлює болючі проблеми міжособистісних стосунків - самотність, відсутність друзів, потреба у спілкуванні, смерть. Сельма приїздить у гості до дідуся та бабусі. Канікули. Але на серці у дівчинки неспокій. Він - це дивна пташка, яка постійно повторює і дорікає, що у неї немає друзів. І хоча наступного року Сельма вчитиметься в іншому класі, раптом вона ніколи не зможе з комось потоваришувати? "- Але ж тепер ми в селі,- кажу я. Наприкінці літа я піду в новий клас, тож не матиме значення, чи є в моїх колишніх однакласників близькі друзі. - Ба,- каже пташка - Це завжди має значення. Завжди, завжди, завжди". Але скажу вам по секрету, це літо буде для Сельми надзвичайним і попереду безліч відкриттів! І вірте, що усе, як у більшості дитячих книг, закінчиться happy-endом) Для кого книга? Думаю, для дітей початкових класів або 6-річок, які самі із задоволенням прочитають її. Приємним доповненням до оповіді будуть малюнки Еви Ліндстрем. Схематичні, смішні, образні. Тому - щиро рекомендую.

Цікава, дитяча, тепла історія про ті часи, коли ми всі були у бабусь і дідусів на літніх канікулах. Мені такого щастя не перепало, бо жила в селі? Читаючи книгу поринаєш в таку приємну літню атмосферу, що аж дух захоплює. Дуже добра і місцями повчальна історія. Книга викликає відчуття ностальгії за дитинством, літом, безтурботністю… В цій історії пташка відіграє одну із головних ролей, оскільки вона постійно із головною героїнею, вона є її сумлінням, вадою, а потім справжнім другом. Прочитавши цю книжечку навіть я знайшла в собі таку пташку.