Історія, яка відкрилася мені не відразу. Здавалось, вона нашаровує спочатку почуття, а пізніше відбуваються вже події. Але без розуміння почуттів всі події будуть неважливі. Ця книга - це історія забороненого кохання, що змінить долю. Про що історія: - про потобічника (янгола смерті), що прийшов вбити ще одну людину і перевести її душу в потойбіччя; - про дівчину, що закохалась з першого погляду; - про перше кохання: і неважливо, що хтось вперше закохався в 17 років, а хтось в 309; - про вибір: почуття чи обов’язок; - про помсту: іноді вона має несподівані наслідки. Головні герої: - Джемма - любить читати і фотографувати; - Еван - любить вбивати і позбавлять страждань людей. Кохання між героями проходить випробування, боротьба йде не на життя, а на смерть. Реальне та нереальне так переплітаються, що читач губиться в здогадках. Фінал очікуваний - кохання перемагає. Оскільки це перша книга з серії - ми маємо натяки на продовження боротьби. Вони виграли битву, але війна ще попереду. Що не сподобалось: - мало пояснено світоустрій - підземні, їхні керівники, ієрархія, всі пояснення поверхові; - історія відьом - вони вороги з підземниками, однак і тут дуже мало інформації про боротьбу і відносини; - описи, місцями вони були надто довгі і відволікали від сюжету. Книга буде цікава любителям фентезі та любителям любовних історій про заборонене кохання. А я очікувати продовження.

Хотіла написати: "Мені нічого не сподобалося " і поставити крапку. Та все ж спробую пояснити, бо мої враження то дуже суб'єктивно, звісно, і впевнена, що комусь може й сподобатись) Це дуже красиве видання: книжку приємно гортати. Але написано так, що от не віриться ні героям, ні ідеї загалом. Знаєте, коли кажуть, що перснажі пласкі, картонні? То оце мені так було. Я люблю, коли прописаний фентезійний світ захоплює багатошаровістю , а не відштовхує. Джема точно любить "Джейн Ейр", бо на перших приблизно ста сторінках повторювались подібні речення. І ще ж тут крім "неймовірного" янгола смерті Евана є ще друг дитинства Пітер. До речі, нічого не нагадує?) І цей янгол смерті абсолютно не цікавий , незважаючи на пафосні описи. Словом, достатньо..) А ви читали, до речі? Без іронії: сподобалось?) Бо я не бачу тут ні продуманої цілісної історії, ні цікавих героїв... П.с. от ,мабуть, музичний і книжковий смак героїні лише й імпонує))

Анотація до книги дуже зацікавила, адже тема фентезі доволі рідкісна. Але мої очікування не були виправдані. Задум крутий, але книга це повний треш. Головні герої дуже бісячі, якісь пласкі. На середині книги, мені щось згадалося, що книги з таким вайбом я вже колись читала. Шукаючи інформацію, відгуки на цю книгу, я наткнулася на дату написання книги, і це 2012 рік. І тут все стало на свої місця. Це доволі популярний стиль написання для того часу. Я починала читати такі історії з фанфіків або книг на Wattpad. Можливо, тим хто тільки починає свій шлях у світ фентезі і зайде ця книга. Але я її навіть не закінчила.

Після прочитання відчула тільки розчарування і відчуття дежавю.... Затягнуто, нудно і дуже схоже на Сутінки

З самого початку мене не покидало відчуття, ніби читаю переписані сутінки. Всі події один в один. Але, для декого це буде навіть плюс. Супер близький друг Пітер, про якого Джемма забуває…і його взагалі майже немає, а потім він слідкує за Еваном і компанією просто незрозуміло з якої причини??? Дуже дивно. Авторці ставлю мінус бал за погано прописаних другорядних персонажів. Джемма, яка постійно читає книги про фантастику, але безбожно тупить… вона настільки клішована, що навіть не смішно. Пів книги взагалі базується на тому, що головні герої просто не можуть нормально поговорити один з одним. Однак задум цікавий, цим мене і підкупило. Крінжі було багато, чи буду я читати далі? Звичайно!

Мої враження такі. Плюси: ? Цікава задумка. Тема не заїжджена. Раніше схожий вайб зустрічала лише у книзі «Провідник». ? Красивезне оформлення. ? Авторка пише красиво. Текст збагачено метафорами, порівняннями. Мінуси: ? Оповідь дуже розтягнута. Дууууже. Мені не вистачало динаміки в сюжеті. ? Замість динамічного сюжету у цій книзі на мене чекали круговерті думок. Цілої купи думок героїв та їх роздумів про все на світі. Мені не імпонують книги, де роздумів персонажів настільки багацько. ? Головна героїня без характеру. Наче пюрешка. Мені такі порожні персонажі не імпонують зовсім. Загальне враження: книга далась неймовірно важко. Ще на двадцятій сторінці зрозуміла, що це буде не моя історія. Насилу змусила себе дочитати. Книга сподобається тим, хто любить неквапливу оповідь, багато роздумів та переживання.

Це було погано 1/10⭐️ По перше, це шо за сутінки? По друге, Дикий і білочка, серйозно? Почнемо з того що текст просто кошмарний. Не знаю в чому проблема, в перекладі чи в оригіналі, але це все одно що йти в довгій сукні по вузькій стежці з колючими кущами з обох боків. Є частини, які автор не обтяжувала великою кількістю непотрібних метафор, і вони нормальні, але все інше… безкінечні повторення одних і тих самих тез, купа абсолютно пустих розділів, яких викинути і різниці ви не помітите. Помилки, на жаль, теж присутні. Купа персонажів, яким не дали нормального обʼєму, і вони всі плутаються в голові. Джемма - такої мерісью я давно не бачила. Не така як всі! Звісно гарна, і звісно про це не знає. Читає Джейн Ейр, займається фотографією, і взагалі… Та за ради Бога! Еван - жнець, смерть, кат, солдат, підземний, швець і клоун. ?‍♀️ Ще одне ходяче кліше. Єдвард, ой вибачте Еван безсмертне свтворіння, закохане у смертну… правда не зрозуміло з якого такого дива. Але забийте, то не важливо, закоханий і все! І звісно на крутому байку! До речі, якщо у вас висока тривожність не читайте, бо в нас тут тисячорічний вуайярист. Підглядати за дівчиною підлітком в душі? фантастичний план! Загалом знаходитись в голові у будь якого з цих двох персонажів просто неможливо, у них наче Альцгеймера, і ми по 10 разів одну й ту саму думку читаємо, але в різній конфігурації. Ледве дочитала, аби не челенж, я в ще на 100 кинула, не рекомендую. Далі не читатиму.

Спочатку було цікаво, потім історія стала дуже нудною, затягнутою. Так і не дочитала до кінця