Нові відгуки

Історія кохання, яка не принесла мені жодних несподіванок. Все в рамках жанру: страждання, перепетії, розставання та воз'єднання Головні герої: - Розі Ґрем - письменниця, що видала першу книгу і ніяк не може написати другу. Вона покинула успішну роботу через творчість і тепер це її турбує. - Лукас Мартін - колишній серфінгіст. Він отримав травму і вже не зміг повернутись у спорт. Однак Лукас чудово готує і це може стати його новим життям. Місце подій - Нью-Йорк, квартира сестри Лукаса та одночасно подруги Розі. Вони зустрічаються там випадково, залишаються жити як сусіди. А потім, якось так несподівано, Лукас допомагає Розі з написанням любовного роману (фальшиві побачення, ніжні погляди, романтичні вчинки). Звичайно ж кульмінація - коли Лукас повертається до себе в Іспанію. Все пояснюючи - “я тебе не вартий”. Головна героїня розбита. Фінал чудовий - добрий, позитивний, всі щасливі. Власне, цього я і очікувала. Книга буде цікава любителям ромкомів.

У чиємусь відгуку прочитала, що Елена Армас краще за Емілі Генрі. Після цього і купила книгу. Про смаки не сперечаються, звісно :) Але ні, мені не здалося, що краще. Надто відірвано від реальності і приторно-солодко. Але як відпочивальна книжка на один раз - цілком має місце бути.

Ванільна мила історія із тонною романтики і слащавим привабливим хлопцем майже без ред флегів🌝 Взагалі я не фанатка ромкомів, але цей навіть сподобався. Хоча початок був нуднуватий, далі динаміка і жартики затягнули. Про логіку вчинків часом хочеться кричати, бо персонажі є моїми ровесниками і я взагалі не бачу причини приховувати те, що вони приховували, від родичів і друзів, наприклад. Але кожен раз я заспокоювала себе тим, що це ромком і тут це нормально, не прискіпуйся, згадай фільми 2000х цього жанру — тут не про логіку. А про романтік, гарні жести, поцілунки під дощем і оце все. На кілька вечорів після якихось серйозних історій те, що потрібно. П.С. Мені потрібна книга рецептів від Лукаса!!! 📍Пам’ятай: треба обирати хлопця, який висадить для тебе сад, а не просто подарує квіти

Чесно кажучи, книга мене розчарувала. Сюжет був передбачуваним, а розвиток подій затягнутий — усе крутиться навколо однієї ідеї, яка швидко набридає. Головна героїня іноді поводиться надто інфантильно, а діалоги між персонажами здавались неприродними. Очікувала більше глибини і справжніх емоцій, але натомість отримала поверхневу романтичну історію, яка швидко забувається.

Скільки я сміялася поки читала, скільки разів відчувала іспанський сором... Не перечислити. Ця книга змогла підняти мені настрій. Вона ідеально підійде для тих, хто хоче почитати веселу та милу історію кохання. Однозначно, я буду її перечитувати. В головній героїні я, несподівано, побачила себе (раніше таке траплялося дуже рідко), а тут майже 100% співпадіння. Мила, вперта запальничка, хоч місцями й тупувата😂. Аарон Блекфорд, не скажу, що він мій ідеал хлопця, але більшість його параметрів то кохання. Книжкові чоловіки вони такі - захоплять твоє серце і не помітять. Книга написана якраз підходяще для любовного роману, має гарний темп, легко читається. Єдина, за що я знизила бал, мені не дуже сподобалися постільні сцени в кінці, там більше відчувала сорому, а ніж збудження. Але, скажу вам так, книга того варта. І нікого не слухайте, якщо вам хочеться, беріть і читайте! Цитати, які я виділила: "Ти ніколи не потребувала, щоб хтось бився замість тебе. Це одна з речей, які я поважаю в тобі найбільше" "Uno no come donde caga. Де їдять там не гидять" "Життя безладне й часто важке. Воно не чекає, доки ти будеш готова або очікуватимеш вибоїн на дорозі. Доводиться хапатися за кермо й вирушати на свою смугу" "Я радий, що не поцілував тебе. Тому що, коли я нарешті візьму твої губи у свої, це буде що завгодно, тільки не удавання" "І, мов найбільша маріонетка у всесвіті, я знайшла найбільшу втіху в тих п'яти довгих пальцях. У тій теплій долоні" "Все, що тебе турбує, важливо для мене, і я хочу про це чути. Ніщо а тобі не є нудним або нецікавим мені - в не буде" "Ти досконала в моїх обіймах. З тобою я наче вдома" "Я радше згоден був на твою ненависть, ніж на те, щоб зовсім не бути з тобою" "Кохання варто того, щоб за нього боротися" "Життя змінюється постійно, підступно швидко та страшенно повільно, коли цього очікуєш найменше, або після тривалої гонитви за цією зміною"

Спочатку в твоїй квартирі падає стеля і видно сусіда зверху в халаті на голе тіло. Потім в двері квартири твоєї подруги, куди ти подалася, починає хтось ломитися. Життя дало тріщину. Розі Ґрем, раціональна і зважена інженерка, покинула добре оплачувану роботу заради мрії. Перший її любовний роман мав успіх, але зараз в неї восьмитижневий дедлайн для написання другої книги та творча криза. Найкращим варіантом виявилось розділити помешкання з братом найкращої подруги, який зголосився стати її "експериментальним партнером" для виходу із письменницького ступору. Лукас Мартін, колишній серфінгіст та розбишака, зачарував Розі задовго до знайомства. А з тим запалом, як він взявся допомагати їй з написанням роману, Розі не лишилось нічого, окрім закохатися. Лукас організовував побачення, піклувався, готував кулінарні шедеври... Аж доти, як йому прийшов час повертатись додому. В цій історії переплелися особисті драми та травми, пристрасть та романтика, дружба та кохання. Іноді, щоб дати собі шанс на щастя, достатньо побачити себе очима людини, яка тебе кохає.

Доволі легенька романтична історія про письменницю, що загнала себе та хлопця, який переживає травматичний та переломний момент у житті. Вона — така невпевнена у собі, боїться помилитись і тд, навіть не уявляю, як вирішила змінити сферу. Він — типу так легкий, впевнений хлопець. Я кайфувала від його кулінарних здібностей, це було прикольно описано. А також від їх романтичних побачень 😍 Але загалом, непогано, не було прям вау ще й з обовʼязковою драмою в кінці🫠 Чесно? От в фіналі мені не дуже сподобалось.

Шість років тому Каталіна Мартін стала об'єктом пліток та цькування через стосунки. Коханий накивав п'ятами. Це завдало їй болю, похитнуло довіру до чоловіків, підштовхнуло до переїзду в іншу країну, але не зламало. Сьогоднішня Ліна, тімлідерка в інженерній компанії, запальна, цілеспрямована і самодостатня. Але гарячково шукає чоловіка, якого можна було б пред'явити родині на весіллі сестри. Бо рідні дивляться на неї з жалем, як на жертву. За іронією долі єдиним реальним варіантом Ліни виявляється Аарон Блекфорд. Колега, спілкування з яким складається виключно з кпинів і штурханців. Аарон категоричний і вибагливий та якимось дивним чином повсякчас опиняється поруч. І, власне, сам пропонує свою кандидатуру: Ліна йде з ним на світський захід, а він — їде з нею на весілля до Іспанії. Цих двох об'єднує віслюкова впертість, а також фізична потяг. Тож цілком логічним видається шлях Аарона від "Містера Робота" з кам'яним серцем та без емоцій до "грецького бога прямо з Олімпу" та привабливого в сенсі "пані та панове, беріть ваші віяла". І як можна встояти, коли на ділі доводять: "тобі не потрібно мене вражати, я і так вражений", замовляють твій улюблений десерт, побіжно вивчають твою мову, озвучують свої наміри перед всією родиною "вона цього ще не знає, але вона нікуди від мене не дінеться"? І що, як саме в цьому союзі Ліна повірить, що варта того, щоб за неї боролися? В коханні та на війні всі засоби згодяться. ❤️‍🔥Ми захищаємо і зцілюємо одне одного.❤️‍🔥