«Дитина Півночі» — захоплива та магічна історія про Руз і Білого Ведмедя, сповнена таємниць, небезпек і незвичайних пригод. Книга вражає багатством алегорій, глибокими персонажами та інтригуючим сюжетом, який не відпускає до останньої сторінки. Ідеальна для тих, хто любить фентезі з нотками чарів і сімейних цінностей.

Магічна й глибока казка про сміливість, таємниці та силу родинних зв’язків. Авторка переплітає реальність і фантазію, створюючи світ, де навіть тварини можуть носити людські таємниці. Стиль книги поетичний і напружений, а сюжет захоплює

Книжка, написана на основі скандинавської казки. І вона неймовірно чарівна. У сім'ї мати Ольда вірить, що кожна її дитина буде народжена у різному напрямі, які позначає Роза вітрів.Але остання Роуз народилася на Північ, що від неї приховали, бо боялися, що дівчинка захоче мандрувати.Але ще зовсім юна, але повністю відрізнялася від інших дітей.І от одного дня по неї прийшов Білий Ведмідь. Пообіцяв, що якщо вона піде з ним, то її родина врятується від бідності, а сестра Зара виживе. Роуз погодилася і почалися випробування та пригоди. Цікава історія, що нагадала мені Красуню і Чудовисько, і, можливо, Снігову королеву. Багато магії, світ тролів, зачаклування і віра. Та, звичайно, кохання

Ошелія вірить, що характер і навіть доля дітей залежить від того, на яку сторону вони народжені (на схід/захід/північ/південь). Тож, як не хотілося їй це змінити, вони з чоловіком знали, що їх донька Руз має особливе призначення. Дівчинка змалку була спрагла до пригод і одного дня вирушила у подорож з чарівним Білим Ведмедем, який натомість запропонував її родині достаток. Ця книга - не просто фентезі, це справжня казка. Моментами вона нагадувала мені "Хроніки Нарнії", моментами - "Красуню і Чудовисько", але понад усе - "Снігову королеву". Проте багато у цій книзі унікального, самобутнього, незвичайного. Тут є тролі, чари, замки і чаклунки. Історія неймовірно цікава, динамічна, а пригоди головної героїні тривали не тиждень-два, а декілька років. Книга дуже зимова, у ній багато снігу, льоду і холоду. Тому зараз саме час її читати ❄️. Зняла один бал з оцінки, бо мені не вистачило кульмінації. Ось наче той самий момент, до якого Руз так довго готувалася, а тоді якось швиденько усе вирішилося і почалися інші події. Але книга все рівно полонила мою увагу і не розчарувала, а навпаки приємно мене здивувала.

Моя оцінка: 8/10? Затишна атмосфера цієї книги мене просто зачарувала? Едіт Патту дала нове життя двом давно знайомим історіям сама авторка стверджує, що при написанні надихалася "Хроніками Нарнії" та особисто я прослідкувала за сюжетом і помітила чи малі збіги з 2 історіями: 1. Сама атмосфера замку та і закінчення, історія білого ведмедя нагадувала мені "Красуню та чудовиська" та як і в оригінальному сюжеті стався переломний момент, що зруйнував весь затишок та переніс мене на північ, в льоди та сніги 2. А 2 частина твору, вже після "переломного" моменту чітко нагадувала "Снігову королеву". Та звісно авторка додала неповторні моменти та цікавих персонажів Я вважаю, що книга сподобається вам якщо ви знайомі з вище перечисленими історіями і залишилися від них в захваті?