Неперевершена притча і, мабуть, найбільш влучна і точна алегорія на революцію 1917-го року в рос імперії і подальше народження диктаторської машини радянського союзу, які трагічно вплинули на весь світ, але найвагоміше на Україну.

Книга чудова, тема розкрита автором повністю, вона дуже цікава та реалістична. Рекомендую

Не знайдете ви тут гарних описів міст, натомість автор познайомить вас зі світом, про який ми так мало знаємо (і це дуже добре). Світ волоцюг, що перебиваються від копійки до копійки, світ голоду, постійного пошуку притулку/їжі/роботи, світ холоду і голоду. А ще після опису кухні в готелях, де працює герой, – починаєш косо дивитись на ресторани. Тяжка, каторжна праця, жахливі умови, робочий день по 15 і більше годин – люди працювали в пекельних умовах за копійки і були цьому вдячні. Але наш герой ще той авантюрист – змінити одну роботу на ще гіршу, і результаті, опинитись на вулиці без гроша. Блукати нічліжками Парижа, з детальними описами всіх «приємностей» проживання в таких місцях. Та й Лондон не порадував кращим – знову ж біднота, знову тимчасові прихистки, колоритні постаті з якими знайомиться автор, історія їхнього життя, світогляд, філософія та причини їх злиденності. Але я не побачила прагнення працювати чи шукати роботу – переночували в нічліжці, отримали чай з хлібом і день валандають містом, бо залишатись на день в нічліжках не можна, жебракувати на одному місці – арешт, тому вони постійну курсують містом, переміщуючись між тимчасовими прихистками. Ведуть бесіди, де і скільки зроблять, але до діла не доходить. Тут є цікава філософія бідності, але зводиться до банального – поки не піднімеш свій духес і не почнеш працювати – нічого не отримаєш. Якщо цікавить детальний опис іншого боку життя богемного Парижа та Лондона – вам сюди.

Давно мріяла почитати цю книгу, бо багато чула про неї і схожість подій, які відбуваються навколо нас. Але хочу одразу зазначити, що я в захваті від оформлення книги: і кольоровий зріз, і перевертайка з двох романів, і палітурка, яка викликає оргазм у книголюбів від контакту з книгою. Це вищий рівень! Так триматися! Дорого, але воно того коштує. Читати нікому не дам, поповнить мою особисту бібліотеку, яку я збиваю з підліткового віку) фото та відео поділюся в інстаграм та Тік Ток

Якщо читати твір не задумуючись, то можна уявити, що ти читаєш таку собі казку про добро і зло. Глибоко вникнувши, зацікавившись і аналізуючи ти відкриваєш інший світ. Світ жаги до влади, розкоші, контролю, брехні, егоїзму. Неймовірно, геніально!!

Книга про контроль над суспільством, зламом його, підкоренням. Про викривлення абсолютно всього, ніякої правди, ніяких стосунків, почуттів, свободи, життя в цілому. Ти одна із багатьох складових великої гнилої брехливої системи. Ти той, ким керують. А що як спробувати змінити щось, протистояти, жити своє життя? Ти раб системи, тебе зламають, запевнять у правдивості і величі системи. Хто ти в цій системі? Чи зможеш ти вирватися? Чи зможе головний герой протистояти? Чи вистоїть, а чи зло мається? Страшна правда про системну машину, велику, брехливу, страшну. Тотальний контроль скрізь. Новояз. Цікавий стиль написання, підміна понять, що приводить до уважного прочитання і глибокого аналізу, порівнянь. Геніально ний твір, що заслуговує однозначно бути у Вас на полиці.

Роман Джорджа Орвелла «Донька пастора» справив на мене дуже сильне враження. Це твір, який змушує замислитися над тим, наскільки важкою може бути доля людини, коли життя позбавлене любові, підтримки та щирості. Головна героїня, Дороті, викликає глибоке співчуття: вона щиро прагне робити добро, допомагати людям, але світ відповідає їй байдужістю, а часом і жорстокістю. Орвел майстерно показує, як духовні цінності можуть конфліктувати з суворою реальністю. Особливо вражає те, як поступово руйнується внутрішній світ героїні, і водночас відкривається її неймовірна сила витримувати удари долі. Після прочитання книги залишається відчуття гіркоти, але й водночас — глибокої поваги до тих, хто, попри всі труднощі, не зраджує себе. Цей роман змушує задуматися про власне життя, про наше ставлення до інших і про те, як часто ми не помічаємо чужого болю.

"1984" Джорджа Орвелла — це не просто антиутопія, це потужне попередження, яке, на жаль, залишається актуальним і сьогодні, навіть через десятиліття після свого першого видання.