Я б не була собою, якби не захотіла прочитати нову для себе "класичну" письменницю. Авторка писала про Ґеорґіанський час (18- перша третина 19 ст.ст.), коли в Британії правила Ганноверська династія. А враховуючи, що мені пощастило прогулятися по ганноверському королівському парку, ви розумієте, що я просто мусила прочитати.
Про що? Про славетні подвиги лорда Джона Карстерза, сумнозвісного "Диявола", їхнє кохання до юної діви та інші пригоди.
Отже, лорд Джон оголошений шахраєм, тому вимушений був залишити Батьківщину та почати, задля виживання та розваги, займатися розбійницьким ремеслом у стилі Робін Гуда. Але не усі його "звитяги" виявилися некараними, то ж і його одного разу схопили.
Поки леґінь розважався, його брат оженився, народилася дитина, а дружина та її родичі усіма силами намагалася розорити бідосю. Такий ярмарок нахабства, що й уявити важко. Тим більше, що брат, змарнівши від непосильної ноші провини, відмовлявся витрачати не свої гроші.
А потім з'являється юна і прекрасна діва - міс Діана Боулі, на яку западає розбитний, але дуже аристократичний, герцог Ендоверський. І розвага почалася...
Чого мені не вистачило? Атмосфери. Якщо, читаючи романи Дюма про ту саму епоху, ти аж занурюєшся в атмосферу аристократії та Двору, то тут усе набагато простостіше. На стільки простіше, що аж ніяк. Тому хотілося більше описів, елементів розкошів та нюансів. Але маємо те, що маємо.
Тим більше, що це дебютна книга авторки. Далі буде...