Дуже атмосферна книга! Стільки свята, зими, сім’ї, різдвяні прикраси, книжечки... Гг вийшла файна тітонька, сподобалось як описали її відносини з племінниками, як було, як розвивалися. Головна думка: не все ідеальне — ідеальне. І якщо ти думаєш, що ніц не маєш — добре озирнись навколо. Здається така легка книга, а зачіпає багато важливих моментів ^^

Продовження таке ж смачне як і перша книга. Знов багато рецептів — однозначний плюс! Дуже подобаються діти, вони такі милі❤️ Це історія про вибір, і то дуже непростий. Де з одного боку кохання, а з іншого улюблена справа, мета, до якої так довго йшов. Що ж вирішать головні герої?

Дуже тепла і смачна книга) Стільки рецептиків, можливо я колись шось і спробую 🙂 Сподобалось як прописали відкриття кафе, що це треба отримати дозволи, позику, що спочатку нема доходу і тд. Це створює відчуття реальності. І ти вже потім радієш разом з героями, що з’явилась можливість підвищити зарплату) Гарно прописана тема сім’ї: різні родини, історії, проблеми. Дюдьо дуже файний ❤️ Це однозначне саме те, що потрібно для затишного читання ^^

Книга відверто нудна. Так, вона як продовження чи підглядання за подіями «після довго та щасливо». Але вона чомусь мені дуже нудно написана. Можливо просто я її не в той час прочитала. Сюжет непоганий, знову ж таки у продовження першої книги - дуже життєвий, з максимально приземленими проблемами, мріями, колізіями та відносинами. От ніби і цікаво, але дуже монотонно написано.

Це чудова книга про звичайний ритм життя, звичайні повсякденні турботи та хвилювання. Ця книга про те, що час не стоїть на місці, він рухається. І в житті бувають і злети, і падіння. Іноді, те що зараз здається катастрофою у майбутньому просто було стартом для чогось кращого, досконалішого, до чогось хорошого. Тут ви не знайдете драм із життя, які перевертають все з ніг на голову. Тут ви знайдете звичайне життя 32-річної жінки. Я вже читаю не першу книжку Дженні Колґан і авторка часто у своїх книжках описує життя самотньої жінки 30+. Вона детально дає пережити всі хвилювання, всі «виходи за межі соціуму», як то не народила до 30, стара діва, вже пізно щось починати спочатку, сиди там, де ти є, бо твій потяг пішов. Але разом з тим, вона показує, що після 30-ти життя не закінчується. Є люди, в яких воно тільки починається. Скільки б вам не було років, не буває пізно ні для чого на світі, ні для роботи мрії, ні для кохання.

Дуже затишна різдвяна історія. Розкриті важливі цінності, непрості сестринські стосунки. Дуже нетипова головна героїня. Незвичний тип для книжок. Більше розглядаю як цікаву зимову історію на вечір, ніж на любовний трикутник. Тут більше про буденне життя, думки, відчуття. Після цієї книги захотілося відвідати Единбург. Блер та Оке, між якими обирає Кармен дуже нетипові для книжок, ще більше, ніж вона)) Один любується своїм відображенням у вітринах магазинів, а інший квакер і ходить у свій дім молитви. Сексапільність аж пре, скажіть?))) Але, правду кажучи, один з них до кінця книги трохи краще себе показав.

Гарна атмосферна книжка, яка дуже пасує різдвяним святам. Тут є затишна історія, атмосферна старенька книгарня та звісно ж хеппі енд

? "Немає нічого неможливого, якщо не боїшся спробувати" ? Чи можливо у 29 років почати життя спочатку, втілити найзаповітнішу мрію... Ніна, яка найбільше у світі любить книги ?, - залишається без роботи...не розуміє, що робити, як жити, чого хоче... Але, спонтанно натрапляє в журналі на фургон, в якому можна зробити пересувну книгарню...? І ось вона його купує, переїжджає у прохолодну Шотландію, винаймає чудесний, шикарний будиночок і починає призвичаюватися до нових місцевості і цікавих жителів... ❓ Отож, що очікує на неї в цьому новому містечку? Чи правильним було рішення - змінити кардинально своє життя? І чи вдасться Ніні здійснити свою мрію...можливо, не одну? ? Така чудова книга про книги, любов до них, радість книжкового життя ? ? "День, який ви провели з книжкою, завжди трішечки кращий за день без знижки" ? "Серце краялося від думки, що їх прирекли на знищення: це ж не сміття, це книжки! Усе одно що закрити притулок для собак" ? "Тому що життя непередбачуване, чи ж мені вам казати?" ? "Якраз у книжках вона й ховалася від зовнішнього світу, який їй постійно нав'язували" ? "Кожна людина носить у собі цілий всесвіт, настільки ж неохопний, як всесвіт довкола неї" Щирий рекомендасьйон ? Чудесна історія ?