Продовження історії. Адда ( подруга Ліни) та її брат Ян, втікають із нудного весілля тітки та відправляються в Італію до Ліни. Та історія повертається на 180 градусів і вони залишаються в Ірландії та подорожують нею і наближаються до мрії Яна. Історія про дружбу, кохання, мрії.

Історія про Ліну. Дитина, що втратила маму і дізнається про батька та їде до Флоренції. Та життя для неї підготувало нове випробування і кохання. Італійський вайб.

"Кохання та джелато" — це ідеальний вибір для читачів, які шукають легку, але водночас змістовну книгу для відпочинку. Вона подарує вам незабутні емоції, посмішки та, можливо, надихне на власну подорож до сонячної Італії.

Для мене це вже друга історія авторки. Книги трохи між собою повʼязані. Бо це історія кращої подружки Ліни, саме про неї була «Кохання і джелато», яку я читала першою. В принципі книги можна читати і окремо, але я все ж радила б так:. ? «Кохання та джелато» ? «Кохання та удача» ⠀ Якщо перша книга для мене була більш романтична, то ця — ні, адже в ній ідеться насамперед про стосунки між сестрою і братом. ⠀ Адді та її брата Яна покарали за суперечку на весіллі тітоньки Ліни. Як наслідок — вони повинні поїхати до Італії разом та розібратися із своїми стосунками брата й сестри. Натомість вони влаштовують собі поїздку Ірландією на майже зруйнованій машині. Це дуже таємно і решта членів родини аж ніяк не повинні про це дізнатися. ⠀ Мені сподобалось, як подана ця історія. Вона написана від обличчя Адді, але також тут є уривки із Путівника Ірландією для розбитих сердець. Ці фрагменти тексту трішки більше привідкривають відомі куточки Ірландії, а ще в них міститься філософська частина про кохання. ⠀ «Кохання і джелато» мені сподобалась трохи більше. Вона — захопливіша, романтичніша і в ній краще передалася атмосфера Італії. У «Кохання та удача» я не так прониклась подорожжю Ірландією та атмосферністю місць, де побували герої. Не вистачило описів, бо ніби більшу частину присвячено Адді та розвʼязування її проблем: розбитому серцю та суперечкам із братом. ⠀ Книга написана легко, просто та прочитати її можна за кілька днів. Інтерес підігрівався із самого початку. Авторка нам дала таємницю Адді, але не розкривала, що там сталось, майже до самого кінця. ⠀ Тут порушені важливі теми: стосунки між братами та сестрами; бажання вийти з тіні старшого брата; бажання йти за своєї мрією; навішування ярликів тощо. А ще — про стосунки в родині загалом. ⠀ Це хороша підліткова книга. Якби я читала її в меншому віці, мені сподобалась би вона значно більше.

Це просто неймовірно мила книга. Вся ця атмосфера Італії, італійські фрази, джелато і миле-миле перше кохання

Для мене це вже друга історія авторки. Книги трохи між собою повʼязані. Бо це історія кращої подружки Ліни, саме про неї була «Кохання і джелато», яку я читала першою. В принципі книги можна читати і окремо, але я все ж радила б так:. ? «Кохання та джелато» ? «Кохання та удача» ⠀ Якщо перша книга для мене була більш романтична, то ця — ні, адже в ній ідеться насамперед про стосунки між сестрою і братом. ⠀ Адді та її брата Яна покарали за суперечку на весіллі тітоньки Ліни. Як наслідок — вони повинні поїхати до Італії разом та розібратися із своїми стосунками брата й сестри. Натомість вони влаштовують собі поїздку Ірландією на майже зруйнованій машині. Це дуже таємно і решта членів родини аж ніяк не повинні про це дізнатися. ⠀ Мені сподобалось, як подана ця історія. Вона написана від обличчя Адді, але також тут є уривки із Путівника Ірландією для розбитих сердець. Ці фрагменти тексту трішки більше привідкривають відомі куточки Ірландії, а ще в них міститься філософська частина про кохання. ⠀ «Кохання і джелато» мені сподобалась трохи більше. Вона — захопливіша, романтичніша і в ній краще передалася атмосфера Італії. У «Кохання та удача» я не так прониклась подорожжю Ірландією та атмосферністю місць, де побували герої. Не вистачило описів, бо ніби більшу частину присвячено Адді та розвʼязування її проблем: розбитому серцю та суперечкам із братом. ⠀ Книга написана легко, просто та прочитати її можна за кілька днів. Інтерес підігрівався із самого початку. Авторка нам дала таємницю Адді, але не розкривала, що там сталось, майже до самого кінця. ⠀ Тут порушені важливі теми: стосунки між братами та сестрами; бажання вийти з тіні старшого брата; бажання йти за своєї мрією; навішування ярликів тощо. А ще — про стосунки в родині загалом. ⠀ Це хороша підліткова книга. Якби я читала її в меншому віці, мені сподобалась би вона значно більше.

Ця історія позиціонується як зворушливий роман про прийняття втрати, але насправді вона більше нагадує легку романтичну історію з трагічними нотками на задньому плані. Що мене збентежило? По-перше, 16-річна дівчина після смерті матері вирушає на канікули до незнайомого чоловіка в іншу країну, і той ще й живе на кладовищі. Серйозно? Як таке взагалі можливо в сучасному світі? Далі – читання щоденника, яке розтягується на всю книгу. Чому просто не взяти й не прочитати його за пару годин, а не вигадувати загадки там, де їх немає? Виглядає штучно і нелогічно. Навіть хлопець, коли отримав цей щоденник, міг би швиденько перегорнути його, а не тягнути інтригу на десятки сторінок. Ще один дивний момент – поведінка новоявленого батька. Він бере під опіку дитину, яку ніколи не бачив, і 16 років несе в серці кохання до її матері? Це виглядає неправдоподібно. А от романтична лінія підліткових переживань вийшла досить автентичною. Якщо вам подобаються подібні історії, то книга, ймовірно, сподобається. Але якщо ви шукаєте справді глибоку й емоційно насичену історію про втрату – можливо, варто пошукати щось інше.

Почну я з того, що у мене були досить високі очікування від цієї книги, адже перша зайшла мені на ура ? Сюжет у нас розгортається в Ірландії, головною героїнею книги є Адді. Вона з братом та його другом подорожують на старій тарандайці країною. Дівчина хоче зцілити своє розбите серце, тому слідує за довідником і таким чином відвідує визначні місця Ірландії. Атмосфера книги справді весняна та «зелена» ? Найбільше мені сподобалось — це висвітлення проблеми батьків і дітей та надмірних очікувань від підлітків. Тут також гарно описують складнощі у пошуку себе, що справді є важливим у сучасному світі. А от не сподобалась мені фактична відсутність любовної лінії. (У назві є слово кохання, логічно, що я хотіла якихось стосунків ?) Так, наприкінці були натяки, але це буквально один розділ. Іноді описи пам'яток були надмірним, в той час як хотілося довшої кінцівки ? Однозначно чекатиму продовження цієї серії)