Дженна Еванс Велч

Якщо ви читали "Кохання та джелато", то, вірогідно, захочете прочитати і цю книгу. Якщо не читали, але любите підліткові ромкоми, то теж саме. А якщо прочитали "Це Різдво", але Ірландії вам виявилося замало, то вам теж сюди) Думаю, ви мене зрозуміли...

Про що? Про помилки та розпачі дорослішання, про силу дружби та справжнього кохання.

Отже, на весіллі родички Адді посварилася зі своїм братом Яном, з яким не ладнають вже ціле літо. Ну, як посварилися, скажімо так, не словесно, а дієво. То ж мама, зважаючи на усе, вирішила відправити їх обидвох до Італії (де у Адді подруга), а з іншими двома братами продовжити весільну "прогулянку". Але, як виявилося, у Яна зовсім інші плани, то ж і вони вирушать у подорож Ірландією. На щастя, з ними буде вірний друг. І ось у цій подорожі вони нарешті почують одне одного, віднайдуть дружні почуття, а дехто знайде і справжнє кохання. І як ви думаєте, чи допоможуть їм при цьому фейрі?

"Звучить надто драматично? Гаразд. Забагато метафор? Чудово. Бо Дублін драматичний і вартий усіх метафор світу. Там море цікавих музеїв і статуй зі смішними й нелогічними назвами, і пабів з найкращою музикою на світі. Хоч куди подайся — всюди натрапиш на те, що захочеш зробити, побачити, посмакувати. У цьому й проблема."

То ж, гортаючи сторінки книги, ви зможете насолодитися відтінками зеленого та знайти трилисник з чотирма листочками (дивно звучить, еге ж?), щоб з вами завжди перебували віра, надія, любов і удача! І я щиро вам це бажаю.

Прочитала за день. Легко, атмосферно, приємно 🍉 Італія і літо. Підліткове кохання, прощення та пошук себе через стосунки з батьками

Ух і полоскотала ця книга мої нервові клітини. Хоч спочатку вона і розкачувалась десь 200 сторінок, але наступні 250 були варті прочитання. Це я до того, що все ж таки залишати книги які спочатку мені не зайшли, я не можу. Раптом втрачу прочитати такі класні повороти😏

Емма доволі цікавий персонаж. Я так до кінця і не зрозуміла сподобалась вона мені чи ні. Але це людина з величезним тягарем провини, який вона сподівається зняти повернувшись в табір. Події розгортаються швидко, тобто короткий проміжок головних подій. Є мила лінія симпатії. А також багато самокопання.

Було цікаво і читалося легко. Підозрювала у провині майже кожного, але все одно не вгадала кінцівку (нічого дивного, ніколи їх не вгадую, зовсім не показник😅). Я ніколи не відпочивала в літньому таборі, хоча завжди дуже хотіла мати цей досвід. І хоч тут я не змогла сповна насолодитися атмосферою саме відпочинку в таборі, але із задоволенням прочитала би ще книги подібної тематики.

Обов'язково планую прочитати і іншу книгу автора, яка чекає мене на полиці, сподіваюсь там події будуть трохи швидше відбуватись. Сподобалось, що усі загадки були розгадані та пазлики склались. Не можу сказати що залишається відкритий фінал, але кожному буде точно що додумати свого. Дівчача дружба це гремуча суміш наслідування, образи та створення кумирів, і тут це мені дуже сподобалось.

Зовні книжка нагадує мені вафельний сендвіч з морозивом :) Кольорова та літня, точно буде помітна на полиці 😍 Форзаци нагадують плитку, жовтенька закладинка та яскрава ілюстрація.
⠀
Герої: Кароліна (Ліна, головна героїня), Говард Мерсер (батько, про якого головна героїня дізналася лише після смерті матері, працює на кладовищі поблизу Флоренції), Гадлі Емерсон (матір головної героїні, що померла від раку підшлункової), Соня (помічниця доглядача кладовища, подруга Говарда), Лоренцо (Рен, найкращий друг), Адді (найкраща подруга), Маттео Россі та інші.
⠀
Атмосфера, художні описи, колорит буквально переносять нас до Італії, читаючи ти вже знаходишся або в чудовому будиночку, навкруги видніється розкішна місцевість Тоскани, або прогулюєшся вуличками Флоренції, площами, роздивляєшся скульптури, пам'ятки архітектури і навіть відчуваєш аромат піцци...🍕

Приємна історія з літньою атмосферою, що досить легко читається. У другій половині додається більше динаміки і хочеться перегортати сторінка за сторінкою, щоб дізнатися, що відбудеться далі... головній героїні потрібно було розгадати різні таємниці життя та кохання померлої мами 💔
⠀
Тут присутній гумор, багато слів італійською (зі сносками з перекладом), тож я відмічала їх стікерами, можна вивчити кілька корисних фраз🇮🇹🎓
⠀
З цікавого: слова чи фрази, на які потрібно зробити акцент у реченні виділені курсивом. Це дійсно спрощує розуміння.
⠀
Книжка про перше кохання, дружбу, пригоди та сімейні таємниці, вибір, переживання горя (страшного, порожнього).
⠀
Сподобалося, як ведеться розповідь: від головної героїні Ліни та від її мами Гадлі, у форматі щоденника, який вона залишила дочці 📝
*прочитала десь за 10 днів (бо мала вільного часу з 1 год на день), але це цілком реально зробити за вихідні.
⠀
Який же все-таки вибір зробила Кароліна❓Та яку саме таємницю приховувала її мама❓
⠀
До речі, є екранізація... Тож треба буде подивитися тепер, чула різні відгуки 🤔

Це чудова літня книга, яку я обов'язково перечитаю ❤
Що і казати - ця історія надихнула мене подивитися документальний фільм про Флоренцію і скласти список фільмів і книг з атмосферою Італії 🇮🇹
Прочитала за два дні ❤ Герої стали мені дуже близькими ❤ Усі згадані місця гуглила, що додавало ефект присутності 🤓
Книга весела і сумна водночас...
Мрію побувати в Італії 😍 Навіть не обов'язково у туристичних місцях 🤓 Просто хочеться відчути ту атмосферу 😍
Кажуть екранізація не дуже 😅 Тому не буду дивитися, щоб не зіпсувати враження.

7/10 🍨
Книга швидко читається, ідеально підійде для літнього вечора. Дуже сподобалися описи архітектури, відчуття ніби я сама відвідала ці місця Італії. Класні описи їжі🍕🍝🍦(тому на голодний шлунок краще не читати). Дуже класний прийом з щоденниками мами, записи цікаві, дійсно «живі».
Трохи мінусів: після прочитання розумієш, що якби головна героїня просто вислухала Говарда, а не відштовхувала його, то сюжету не було б. Любовний трикутник слабкий.
В цілому непогано. Книга на вечір (або кілька вечорів), щоб відволіктися. Але не очікуйте занадто багато від цієї історії.

В 2022 році я подивилась приємний літній фільм на Netflix і навіть не знала, що він знятий за книгою, яку потім я звичайно захотіла прочитати. В минулому році мені її подарували на день народження і ось майже рік потому я її прочитала на #книга_за_вихідні2024 .

Італія, країна, яку я мріяла відвідати з підліткового віку і в нашу післявесільну подорож це нарешті здійснилося. Це була поїздка мрії, наша медова неділя і перша поїздка закордон. Я була у Флоренції, тому читаючи книгу накривала неймовірна ностальгія! Це прекрасне місто з багатовічною історією і я бажаю кожному обов'язково в ньому побувати.

Починаючи читати цю книгу я навіть не знала, що головну героїню звуть як і мою доньку, а я тепер автоматом читаю книги з її ім'ям, тому була дуже приємно вражена. Ліні усього 16 років, але її мати померла і її єдине бажання було щоб вона пожила в Італії у друга її юності Говарда, але у Ліни на це свої думки.

Події в книзі відбуваються за 5 днів, але вони виходять доволі насичені і на всі 100% відчуваєш італійську атмосферу. Смачне джелато, нічна Флоренція, історія на кожному році і симпатичний новий друг перевертають життя Ліни і вона не знає чого хоче більше: залишитись тут чи повернутись в Америку.

Щоденник мами Ліни і відношення Ліни до нього знатно мене напрягало. Замість того щоб сісти і прочитати його за 2 години, вона бігала містом, будувала здогадки, шукала відповіді на питання, які були в цьому щоденнику і як на мене, просто в пусту витратила купу часу на те що не треба, розтягуючи читання. Звичайно без цього не було б історії, але я б прочитала його за раз і потім вже дивилась би як бути.

Загалом історія вийшла мила та наповнена першим підлітковим коханням, сумом за рідною людиною і бажанням відкритися новому. Не можу сказати що книга краще за фільм, тому що вони трохи відрізняються і несуть різні висновки, але раджу влітку і прочитати цю італійську історію і подивитись цей милий фільм.

У час, коли за вікном майже безперервно періщить дощ, коли темно і зранку, і увечері, саме час взяти теплий коцик, зручно умоститися у крісло і полинути до Флоренції - міста культури, смачної їжі, емоцій. І найголовніша з яких, звичайно, - кохання.

Легка романтична книга, що допоможе вам повернутися у юність (хто з неї уже вийшов), замилуватися архітектурою Флоренції та... Усміхатися. Принаймні, я це робила.

Ліна, втративши матір через хворобу, виконує її останнє бажання - їде щонайменше на літо до Італії, де мама свого часу, як виявилося, знайшла своє кохання, де і досі мешкає батько дівчини.

Підлітка, у свої 16, аж ніяк не хоче таких змін, але завдяки новому вірному другові, поступово закохується в місто. У їжу ж вона закохалася відразу) А ще паралельно дізналася про маму, італійців та труднощі порозуміння у любовних справах.

"Я помітила, що Рен дотримується принципу "коли захочу, тоді й італієць".

Чудовий зразок підліткового романтичного роману, легкого і цікавого. Тому рекомендую його як ліки від негоди, ненастрою та нерадості. Повернімося хоч на трохи у мирне, тепле літо і посмакуймо найкращим морозивом!

Ліні - шістнадцять, вона живе в Америці. Нещодавно мама дівчини померла і останнім її бажанням було, аби донька поїхала до Італії. Кароліна спустошена і зовсім не хоче нікуди їхати, але обіцянку треба виконати.

В Італії на неї чекають неймовірні пригоди. Вона житиме на цвинтарі у маминого друга/свого батька, познайомиться із Лоренцо, знайде друзів, поласує смачнючим джелато і не лише ним, побуває у мальовничих місцях Флоренції. А ще прочитає мамин щоденник і дізнається багато цікавого з нього.

Легка, мила підліткова книжка, чудовий переклад, обкладинка просто любовна любов.

Я дуже співчувала Ліні, співпереживала їй, сміялася з її чудового почуття гумору. Ця історія - прекрасний варіант, щоб відпочити. Рекомендую!

Книга з емоцією світлого суму💙

Для мене ця книга була абсолютною ностальгією та поверненням у безтурботність. Коли знаєш, що попереду ціле літо. Коли щиро віриш, що майбутнє буде таким, як хочеш ти. Коли думаєш *Коли стану дорослою, то..*

Книга, яка накриває спогадами про те як було...Як було важливо здаватися дорослим. Якими катастрофічно серйозними здавалися юнацькі пригоди та проблеми. Яким невимовно сильним здавалось перше кохання, а потім друге..😉 Але завдяки цьому розумієш тепер хто нарешті став твоїм справжнім коханням ❤️

Чудова, тепла, добра літня пригода. Мабуть, після прочитання виникає думка: *Якби у мене була тоді нинішня зрілість, тоді б я не зробила стільки помилок*. Хоча все навпаки, якби тоді не зробила стільки помилок, зараз би не мала цієї зрілості.

*Життя без кохання, наче рік без літа*, так пишуть у книзі. Тільки не дозволяйте зимі та холоду заполонити Ваше серце..лише, якщо це не італійське джелато💙

📌"Злитися на нього - все одно, що злитися на дитинча тюленя".

Ця історія така ж ванільна і солодка, як її обкладинка.

Скільки разів я собі говорила: "100 разів подумай перед тим, як купувати щось з романтичної літератури 🤦‍♀️".

Це було настільки наївно і поверхово, що я починаю втрачати рештки любові до романтичних історій.

Кохання, проблеми, переживання, таємниці, інтриги... тут такі ж поверхові, як хвилі на воді в безвітряну погоду.
Я не проникла почуттями до героїв. Єдиний, хто викликав хоч якісь емоції - це Говард. Вчинки і поведінка решти - повністю відповідають їх молодому віку. Залетіти від одного, закохатися при цьому в іншого, втекти, а потім прожити життя однією, таке собі 😶 не розумію я оцих замовчувань у стилі "так буде краще" кому? 🙉
Вже час враховувати свій вік, обираючи історії про підлітків)
Мені весь час хотілося сказати: "навіщо так ускладнювати??"

Кохання та джелато тут було так само багато як снігу у жовтні.

Це не ромком, не драма, тут немає сцен 🔞, якогось глибокого сенсу. Просто розповідь довжиною у 400 сторінок, які я мучила 2 тижні.

📌"Він сказав це так повсякденно, ніби не вперше, і якусь мить я дала його словам всотатися. А тоді попросила повторити. Він КОХАЄ мене. Оплачено. Забирай."

Я не фанат історій про кохання, та й про підлітків читаю не часто, бо здається виросла з їх проблем та драм. Цій же історії я дала шанс бо її радила прдруга . Хоча зазвичай у нас з нею абсолютно протилежні враження про книги, але то така дрібниця🤣.⠀

Перед нами історія Ліни, мати якої померла і дівчині доводиться переїхати до свого тата. Він живе недалеко від Флоренції і працює доглядачем американського кладовища часів Другої Світової Війни.⠀

Дуже цікаве місце дії, як на мене, а потім з'являється ще одна деталь - щоденник мами Ліни. І все, я у захваті, бо обожнюю історії де є якісь старі щоденники.⠀
Загалом ця історія наче написана під мої вподобання: вона виміру драматична та виміру романтична, місцями смішна та мила, і в цілому шалено захоплююча. Звичайно окрасою історії стало місце дії (це я не про кладовище, а про Флоренцію🤭) але й за героями та їх відносинами було цікаво спостерігати.⠀

Як висновок скажу що ця історія ідеальна щоб провести вечір з книгою, бо читається мегашвидко. Але будьте обережні, в процесі може з'явитися потреба спробувати джелато🥰