Від захвату через розчарування до натхнення всього лише кілька сторінок книги. Перші розділи хочеться конспектувати, не пропустити жодної коми. От просто вау, це ж очевидно, як на це не звернула увагу раніше, давай одразу впроваджувати зміни! Далі вже стало нудно, очевидні речі, повтори, й читала на силі волі, бо ж треба, а раптом щось ще буде цікаве. Хоча цілком можливо, що це мені здавалося все очевидним, адже це далеко не перший доторк до літератури/джерел про написання текстів, а комусь і це викличе захват. Окремо хотілося звернути увагу на розділ про скорочення. В кінці я очікувала іронічної фрази про завдання, що тут потрібно скоротити, щоб перестав бути таким громіздким. В багатьох місцях уже ловила себе на думці, що читаю цей текст з порадами про написання текстів і він сам їм не відповідає. Також не можу не згадати момент про те, що якщо комусь не подобається ваш текст, то перед вами типова зануда і не звертайте уваги на неї. Дуже двояке відчуття від цього було, адже це зустрілося в тому місці книги, де від неї вже нудило. На останніх же розділах автор був ніби рідний й не хотілося прощатися з книгою. Точно буду перечитувати, але не цілком повністю, а окремими розділами.

Корисна, я би сказав базова книга для початківців в соціальних мережах. Навіть додам так, необхідний мінімум. Книга містить багато загальних рекомендацій.

Рекомендую копірайтерам, у яких немає часу на вдосконалення. Короткі есе з дієвими рекомендціями.

Колись давно, коли я працював копірайтером лише два чи три роки, здавалося, що вже знаю про це діло геть усе. Тож кортіло вже саме розширювати знання, а не поглиблювати їх. Та влаштовуючись на чергову роботу, несподівано отримав серед задач на випробувальний термін прочитати пару книжок Дениса Каплунова (чесно, вже не пам’ятаю, які саме то були книжки, щось із раннього). Прочитав і зрозумів, що мені у цій сфері, як то кажуть, ще копати й копати. За декілька років пощастило вже особисто познайомитися з паном Денисом і пройти його курс. І знову це стало для мене чудовою систематизацією та закріпленням існуючих знань і навичок. От і зараз, працюючи в цій сфері більше десяти років, чекаю на кожну нову книгоновинку від Каплунова. Бо це завжди чудова база – щоб подумати, щось закріпити, або передумати та переосмислити.

О, колись 2019 року цю книжку подарував мені особисто Денис Каплунов – її автор. Ще й підписав)) Моя дівчина тоді займалася комерційними пропозиціями, тож спершу дав почитати їй... А потім ми розійшлися – і в мене, як результат, нема ані книжки, ані автографа автора, ані дівчини. Досі рефлексую: чи то я був такий недолугий, чи то книжка така крутезна, що не схотіла віддавати. Так чи інакше, прочитати нарешті треба!