Мені було нудно читати цю книжку, вона не погана, просто не моє. Щодня одне й те саме, сюжет майже не рухається та й стиль написання не дуже.

Класика, яка захоплює подих щоразу, коли читаєш. Дуже цікаво слідкувати за розвитком головного героя та тим, як змінюються його погляди на життя.

Цю історію я читала вперше у шкільні роки. Більш-менш пам'ятала лише ряд подій першої половини книги. Тоді я читала цю книгу, жадібно ловлячи кожне слово. Мені шалено подобалося опис побуту на острові, емоції та почуття головного героя. Тепер такого, на жаль, не сталося. Так, мені, як і раніше, була цікава саме ця частина книги, але сприймала я її досить спокійно, а подекуди скептично. Несподівано було, що в книзі так багато релігійних настанов, хоча, якщо згадати, що вона написана в 18 столітті, це перестає бути дивним. На цей раз головний персонаж не викликав у мене захоплення. А деякі його вчинки наприкінці книги навіть викликали певну ворожість. Проте не можна не відзначити його оптимізм. У будь-якій поганій ситуації він знаходить позитивні моменти. І це, безперечно, надихає! І, звісно, ця книга – казка. Тут все чудово, чарівно, все складається найкраще, а хеппі енд навіть занадто хеппі. Книга хороша, але читати її краще до 30 років, поки ще в душі панує юнацький максималізм, а прожиті роки не надто тиснуть на мозок.

"Робінзон Крузо" — це класичний твір, який завжди викликає у мене захоплення. Читав його ще в дитинстві і не раз повертався до нього в дорослому віці, щоразу знаходячи нові смисли та глибші філософські аспекти. Дефо майстерно поєднав пригоди, детальний опис виживання на безлюдному острові з роздумами про людську природу, віру і взаємодію з навколишнім світом. Особливо захоплює, як ретельно автор показує процес адаптації Робінзона, його кроки до самодостатності та внутрішньої сили. Моя дружина також є великою шанувальницею цього роману, і вона неодноразово зазначала, що "Робінзон Крузо" вражає не тільки як пригодницька історія, але і як твір про особистісне зростання, витривалість та значення самопізнання. Книга залишається актуальною в усі часи, адже теми виживання, надії та здатності адаптуватися до будь-яких обставин завжди близькі кожному читачеві.

Сюжетом цієї історії уже нікого не здивуєш, адже якщо ви не читали її в школі то хоча б якусь з екранізацій мали бачити. Але якщо якимось дивним чином ви таки не знайомі з цією книгою то щиро рекомендую виправити дану ситуацію. Вперше я читала про мандри Робізона у школі. На той час це була захоплива пригодницька історія про виживання на безлюдному острові. Але перечитавши її зараз, у більш зрілому віці - вона видалася трохи іншою. Це пригодницький роман про імпульсивного молодого чоловіка, який прагнув втекти з дому та розпочати своє життя. Він часто помилявся, потрапляв у складні обставини і завше згадував слова батька. Автор майстерно викладає думки Робінзона. Складається враження, що книга написана самим мандрівником. Читаючи, я спостерігала, як залежно від обставин змінювалися й цінності головного героя. Ця книга також і про жагу до життя. Складно уявити як би ми, сучасні люди, протрималися на безлюдному острові 28 років?, але наш герой не лише пристосувався до такого життя та вижив, а й зумів повернутися додому. Не варто забувати, що до потрапляння на острів деякий період герой книги перебував у рабстві і, не змирившись зі становищем, таки утік. Прочитавши, роблю висновки - через декілька років варто знову до неї повернутися. Впевнена, що це та історія, яка щораз відкривається по-новому.

Робінзон Крузо – захоплююча історія про незвичайну виживання та самотність. Головний герой, Робінзон Крузо, молодий англієць, потрапляє на безлюдний острів після корабельної катастрофи. Він повинен вчитися виживати у важких умовах, будувати примітивні знаряддя для життя, вирощувати їжу та захищатися від небезпек. З часом Робінзон вдається пристосуватися до нового життя і забезпечити себе різноманітними потребами. Він долає багато випробувань, навчається бути майстерним у всьому, що робить, та знаходить у собі сили продовжувати життя, незважаючи на всі перешкоди. Ця історія розповідає про силу духу та волю до життя, про віру в себе та здатність перетворювати негаразди на можливості. Читаючи цей роман, ви будете на кожній сторінці відчувати азарт пригод та боротьбу героя за виживання, що залишить вас під враженням із запалом відкривати для себе нові горизонти.

Робінзон Крузо - чудова історія про незвичайні, дивовижні пригоди людини, яка волею долі потрапила на безлюдний острів. Книга залишила приємний післясмак і подарувала яскраві, живі, незабутні враження. Розповідь динамічна, написана простою, легкою мовою. Роман із глибоким філософським змістом, у якому порушуються життєві теми. За сюжетом головний герой не послухав настанов батька і свавільно вирушив у морську подорож. Робінзон був наполегливий і одержимий заповітною мрією підкорювати моря. Слова батька стануть для нього пророчими, згодом він мучитиметься минулим, але горю цим не допомогти. Книга змушує замислитися про багато речей. Починаєш розуміти, що з будь-якої непростої ситуації є вихід. Щоб не трапилося, не варто опускати руки. Безумовно раджу почитати та насолодитися цікавою історією.

Мене завжди цікавило, чому одні книги відживали свій час, повністю гублячи свою популярність, а інші незмінно залишаються серед бестселерів. Чому роман «Робінзон Крузо», опублікований Даніелем Дефо більше, ніж 300 років тому, досі цікавить читачів будь-якого покоління? Аналізуючи сюжет і стиль, який пан Дефо представив у «Робінзон Крузо», можна знайти багато ключових елементів, які привертають увагу сучасних читачів, коли відеоігри та інтернет превалюють над книгами. Одним з таких елементів, які я виділив, – це тема виживання в дикій незаселеній людьми місцевості. Здається, що це очевидно, бо начебто це центральний сюжет. Але в наш час, коли молодь захоплена іграми типу «Майнкрафт», де гравці мають добувати ресурси та будувати собі надійний притулок, та схоже на пригоди Робінзона Крузо. Інший момент, який привабив мене особливо – це не тільки дії Робінзона для виживання, а його постать і особистість. Коли в школі проходили цей роман, то пам’ятаю, як всі однокласники, включаючи і мене, особливим чином зосередилися на тому, як Крузо виживав. Але вже перечитуючи цю книгу (якраз у виданні #книголав) у дорослому віці, я збагнув, наскільки глибокою особистістю був Робінзон Крузо. Він постає перед нами не просто як людина, що вижила у суворих природних обставинах, а як людина, яка ще до всього цього зберегла свою особистість. Невипадково Даніель Дефо неоднократно вкладає в уста Крузо слова про те, що він врятував з розбитого корабля декілька книг португальською мовою і Біблію англійською мовою, уважно читаючи яку, він знаходив сильну втіху і надію жити далі. А епізод, де Крузо стикнувся з іспанцем під кінець розповіді, свідчить про його високу освіченість, бо він розмовляв з ним як португальською, так і іспанською мовами. Про все це можна говорити і писати дуже багато, бо «Робінзон Крузо» змушує задуматись над своїми обставинами та цінностями. Можливо, саме це, крім цікавого, захопливого сюжету, і робить роман пана Дефо таким актуальним і важливим примірником Золотої Полиці світової літератури.