Мені було нудно читати цю книжку, вона не погана, просто не моє. Щодня одне й те саме, сюжет майже не рухається та й стиль написання не дуже.
Анонім
Класика, яка захоплює подих щоразу, коли читаєш. Дуже цікаво слідкувати за розвитком головного героя та тим, як змінюються його погляди на життя.
Анонім
Цю історію я читала вперше у шкільні роки. Більш-менш пам'ятала лише ряд подій першої половини книги. Тоді я читала цю книгу, жадібно ловлячи кожне слово. Мені шалено подобалося опис побуту на острові, емоції та почуття головного героя.
Тепер такого, на жаль, не сталося. Так, мені, як і раніше, була цікава саме ця частина книги, але сприймала я її досить спокійно, а подекуди скептично.
Несподівано було, що в книзі так багато релігійних настанов, хоча, якщо згадати, що вона написана в 18 столітті, це перестає бути дивним.
На цей раз головний персонаж не викликав у мене захоплення. А деякі його вчинки наприкінці книги навіть викликали певну ворожість.
Проте не можна не відзначити його оптимізм. У будь-якій поганій ситуації він знаходить позитивні моменти. І це, безперечно, надихає!
І, звісно, ця книга – казка. Тут все чудово, чарівно, все складається найкраще, а хеппі енд навіть занадто хеппі.
Книга хороша, але читати її краще до 30 років, поки ще в душі панує юнацький максималізм, а прожиті роки не надто тиснуть на мозок.
Анонім
Котолог
