Історія, що вабить своєю атмосферою і тонкими деталями — саме так можна описати «Паризького архітектора». Чарльз Белфор створює світ, де архітектура стає метафорою людських стосунків, амбіцій і пошуку себе. Книга про мистецтво створювати, руйнувати і знову будувати — не лише будівлі, а й власне життя.

Майже половину книги мене бісив головний герой, я звикла до благородних головних героїв, які готові пожертвувати всім, навіть собою. Люсьєн все-таки боявся за своє життя, спочатку шукав вигоди та не дуже хотів встрявати в неприємності заради інших. Також неприємні мені були їхні відносини з дружиною, хоча далі мені стало зрозуміло, що не тільки Люсьєн в цьому винен . Але потім головний герой почав відкриватись мені з іншої сторони, він почав замислюватись над тим, як ведеться Євреям. Він зміг стати порятунком для деяких людей, а його ставлення до Пʼєра, єврейського хлопчика, розтопило моє серце. Його пристрасть до своєї справи, мене захопила з перших сторінок. Мені було цікаво розділити його любов до проектування будівель, були цікаві його геніальні ідеї . Неймовірно боляче мені було читати, наскільки з євреями жорстоко поводились, деякі моменти змусили мене плакати. Ще одна книга про звірства, які були і, на жаль, зараз теж відбуваються. На останніх сторінках книги, я просто сиділа і кусала нігті, бо дуже переживала за головного героя та його нову сімʼю. Хоч тема важка, але книга мені йшла легко і швидко .

Я прочитала немало книг про Другу світову війну, про знищення євреїв, і кожного разу це дуже боляче ? ⠀ Кожна історія на цю тему має свій погляд та подачу і от ця книга вирізняється з-поміж інших тим, що головний герой тут французький архітектор, який будує схованки для євреїв. Та такі, що німці не можуть їх знати. У часи війни багато людей ризикували своїм життям, аби допомогти іншим, інколи зовсім чужим людям, і тут автор показує нам героя, який постає перед важким вибором. Він ризикує своїм життям, хоча спочатку робить це навіть не з патріотичних, моральних цінностей, а через гроші. Він опиняється перед дилемами: погодитися будувати заводи для німців, щоб тебе вважали колаборантом, чи мати змогу розкривати свій потенціал, як архітектора? Ризикувати життям, рятуючи євреїв, чи закрити очі на правду? Люсьєн постійно метався між двох вогнів, і виходить, що мав ворогів і там, і там, так само як і друзів. ⠀ Проте згодом ми бачимо, як він змінюється. І мені сподобалось, як автору вдалось показати це. Бо, чесно кажучи, спочатку Люсьєн мені не дуже сильно подобався через деякі свої вибори і просто навіть як людина. Але що далі я читала, то все більше переймалась його долею, переживала за нього та співчувала. ⠀ Сам автор — архітектор, тож він дуже класно описує за лаштунки роботи архітекторів, змальовує їхні проєкти і описує вигадані схованки. Читати було дуже цікаво про це. До речі, ця книга — дебютна, і хоч Чарльз Белфор не має письменницької освіти і переймався, чи варто йому братися до художнього тексту, ця книга чудово написана. Попри непросту тему, книга читалась легко і була цікавою. ⠀ ?На її створення автора надихнули реальні історичні події, проте іншого періоду — за часів правління в Англії королеви Єлизавети І. Тоді були масові переслідування католиків і тих, хто сповідував католицизм. Проте багато хто зі священників відмовлявся коритися і потай правив меси в будинках заможних парафіян, де тесляри та муляри створювали «нори для священників». Хоч автор надихнувся на створення своєї книги цими історичними подіями, у книзі багато фактів і про переслідування євреїв, зокрема є і справжні історичні постаті. ⠀ Було у цій книзі й багато моментів, які просто розбивали серце ? та і сама книга розпочинається одразу з убивства єврея на вулиці. Тож перед читанням варто звернути увагу на те, що тут є тригери у вигляді смертей, катування людей, убивств. ⠀ Ця історія точно варта уваги, але читати її буде не дуже просто емоційно.

Головний герой - архітектор Бернар Люсьєн. Час - період окупації німцями Франції (Друга світова війна). Територія - окупований Париж. Додаткові персонажі: - Селеста - дружина архітектора, її роль неоднозначна, адже з однієї сторони вона віддана Франції; з іншої коли Бернар відкриває правду про свою діяльність - покидає його; - Адель - коханка Бернара. Її роль дуже важлива в цій історії: намагання влаштуватись на двох стільцях є вигідним для жінки, а архітектор випадково отримав джерело для інформації; - Белла - нове кохання архітектора; ця героїня відкривається поступово; однозначно оболонка (зовнішня холодність і стервозність) не відповідає вчинкам (іноді, щоб вижити треба грати ролі); - Херцог - німець, який би мав бути ворогом, а став другом; ця постать показала нам, що все не однозначно. Всі події відбуваються в час арештів євреїв, їх пошуків, страт, вбивств. Французи, не дивлячись на можливість померти, ховали євреїв, влаштовували їм схованки. Бернар працює на німецьке керівництво - проектує воєнні заводи. Та водночас - його талант і вміння проектувати рятують життя євреям. Його схованки на видному місці - це мовчазний протест проти окупації. Любовна лінія доповнює сюжет. Вона цікава з неочікуваними поворотами. Не обійшлось тут і без зрадника. З завмиранням серця я спостерігала за його діями. Здавалось, що провал так близько. Фінал просто неймовірний. Я рада, що він позитивний. Для мене ця історія про вибір: - наказ чи совість; - любов чи обов'язок; - гроші чи людяність. Раджу до прочитання. Книга буде цікава любителям історичної прози.

Читали цю книгу на книжковий клуб. В центрі книги доля амбітного архітектора в окупованому нацистами Парижі. Головний герой (Люсьєн Бернар) не обтяжує себе співпереживаннями репресованим євреям, але за щедрою пропозицією багатого підприємця береться за створення таємних схованок для жертв жорстких переслідувань. У боротьбі між власними амбіціями, бажанням слави і грошей та страху бути викритим і страченим, особистість Люсьєна проходить поступову трансформацію. Тема переслідування євреїв фашистами не нова, але автору вдалося подати її простіше і доступніше для більш широкої аудиторії. Деякі «сцени» виписані надто «по-голівудські» і у них важко повірити, але загалом отримала задоволення від читання. Оцінювала книгу, враховуючи, що автор - архітектор за освітою, а також американець, який писав про французів :) Тож стиль письма і деякі кліше ми йому пробачила ? За 10 бальною шкалою поставила б скоріше 8,5-9.