Вперше читала книгу на цю тему і мені було дуже цікаво. Безліч порад для будь-якої стадії написання від ідеї до оформлення листа на подачу видавництву. Вправи в кінці кожної глави прикольна штука, вони не такі прості, як здається. Далеко не з першого разу вдавалось робити. Але це дуже допомагає розвивати уяву і розуміти, що взагалі хочеш від тексту. Задоволена книгою абсолютно. Буду повертатися до неї неодноразово, бо це все ж посібник.

Без зайвої пафосності, з конкретикою, прикладами й завданнями, які реально хочеться виконати. Відчувається, що писали практики — кожен зі своїм поглядом і досвідом. Корисна не тільки тим, хто мріє про роман.

Це четверта, прочитана мною, книга з серії ретродетективів про львівського комісара поліції Адама Вістовича. Хоч книги й пов’язані між собою, кожну книгу можна читати як окрему незалежну історію. 1905 рік. Адам Вістович отримує листа від своєї, вже майже колишньої, дружини Анни. В ньому вона пише, що знаходиться у Берліні і їй загрожує смертельна небезпека. Тому вона просить Адама приїхати й допомогти їй. Приїхавши в Німеччину, Адам дізнається, що Анна стала свідком убивства й боїться, що її можуть звинуватити в ньому. Почавши вести розслідування, комісар Вістович дізнається, що це лише одне з серії убивств і його дружині загрожує скоріше не ув’язнення, а стати черговою жертвою. Читається легко, сюжет захоплює й інтригує. Але фінал мене не вразив. Для мене тут було замало розслідування. Хотілося б, щоб автор більш детально описував події, що призводять то тих висновків, які робить Вістович. Загалом, ця книга, як і попередні з серії, мені сподобалася і я із задоволенням ще почитаю про пригоди пана Адама.

Це дійсно дуже концентрований літературний курс, від авторів, що викладають на “Літосвіті”. Без води, зайвих повторів,чітко, структуровано про кожний з аспектів літературної майстерності. Маємо 30 тем, двадцять менторів з їхніми порадами та творчими завданнями, щоб створити цікавий сюжет, сильних непересічних персонажів, водночас навчитися не вигоріти, не закинути роботу на половині дороги, довести рукопис до фіналу. Курс буде корисним і для початківців і для тих, хто хоче систематизувати свої навички та знання з письменницької майстерності. Є поради із саморедагування, співробітництва з бета-рідерами, як саме написати синопсис та анотацію, багато стисло поданої теорії про структуру, оповідача, про те, як створити конфлікт, як працювати з головними і другорядними персонажами. Не забули викладачі про поради щодо авторського стилю, роботи з діалогами, особливостями української мови. Частину книжки присвячено роботі з нон-фікшеном, есеями, порадам щодо психології творчості. Книжка, до якої можна і треба буде звертатися не раз під час власного письма.

Чесно, була приємно вражена. З попередніми роботами автора була не знайома, придбала лише через Львів. Але не пошкодувала. Цікаві персонажі, сюжетна лінія (хоча іноді, на перший погляд, складно поєднати лінії воєдино), місця подій. Цей детектив точно вартує уваги читачів.

Це один з чудових ретродетективів.  Окреме дякую за вміння передати атмосферу тодішньої історії та заполонити серце вмінням розкрити історичні місця минулого. Я обожнюю такі історії. Адже тут і історичний екскурс, і присутня інтрига, і деякі загадки. А в цьому романі ще нотка кохання. Читаючи книгу, спочатку можете не зрозуміти, як між собою пов'язані здавалось такі різні герої. Втеча російського пацієнта, вбивство перекладача. Проте, назва детектива говорить сама за себе. Певні ключові моменти відбудуться там.  Хотілось зробити комплімент герою Адаму Вістовичу,  який показаний,  як не просто комісар львівської поліції, а я людина, яка піклується про інших, вміє співпереживати,  знаходити вихід з будь-яких складних ситуацій. Окрему увагу привертає давня історія кохання міністра з Ельвірою Сапфо. Історія, яка немає щасливого кінця, і має так багато запитань і загадок. І тому ж Вістовичу доведеться їх розгадати. Отже, якщо хочете опинитись весною в 1906 році, побувати у історичній Швейцарії, Італії, Австрії, то побачити як працюють професіонали в поліції та розкривають міжнародні злочини, то гайда читати)

Я полюбляю читати гарні збірки і коли побачила цю, то дуже захотіла її купити і читати саме у передноворічну пору. Шкода, але після прочитання навіть не можу виділити яка сподобалась найбільше. Хотілось читати і відчувати новорічне диво, а був тільки сум і сумні історії. Тут було і про Новий рік, і про Різдво, і про традиції, і про вертеп, про кохання і родинні відносини, але для мене було прісно. Загалом вийшло непогано, хоча добре, що сторінок мало. Це мабуть дійсно той випадок коли мені не вистачало гарної історії за таку маленьку кількість сторінок. Інколи читаєш і за 5 сторінок така історія, що потім або зі сльозами або з відкритим ротом сидиш, а тут було: дочитала, ок, наступна. Я такого не люблю. Моя душа ці історії не відчула, хоча я сподівалась на протилежне.

Першу книгу цього циклу я прочитала 23 лютого 2022. Відгук тоді був не на часі, але бажання продовжити читати про Адама Вістовича збереглося.⠀ Друга частина одразу захоплює нас подіями які здавалося б ніяк не пов'язані між собою: вбивство перекладача у Венеції, втеча пацієнта з лікарні у Бадені та вбивства поліцейських у Ламберзі. А де ж у цей час головний герой історії? Він у Швейцарії перехоплює шифроване повідомлення і розуміє що викрив змову.⠀ Я не великий знавець у детективах, тому книги Б. Коломійчук для мене доволі захопливі та непередбачувані. У них гарно передана атмосфера початку ХХ ст. з дрібною пікантності та цікаві персонажі.⠀ Але я дуже не люблю збіги обставин які впливають на сюжет. Щоб без спойлерів скажу, що на мою оцінку вплинуло те, що інспектор випадково забрав з сусіднього купе( От так можна трохи зіпсувати мені враження.