Богдан Коломійчук

Чесно, була приємно вражена. З попередніми роботами автора була не знайома, придбала лише через Львів. Але не пошкодувала. Цікаві персонажі, сюжетна лінія (хоча іноді, на перший погляд, складно поєднати лінії воєдино), місця подій.

Цей детектив точно вартує уваги читачів.

Це один з чудових ретродетективів.  Окреме дякую за вміння передати атмосферу тодішньої історії та заполонити серце вмінням розкрити історичні місця минулого. Я обожнюю такі історії. Адже тут і історичний екскурс, і присутня інтрига, і деякі загадки. А в цьому романі ще нотка кохання.

Читаючи книгу, спочатку можете не зрозуміти, як між собою пов'язані здавалось такі різні герої. Втеча російського пацієнта, вбивство перекладача. Проте, назва детектива говорить сама за себе. Певні ключові моменти відбудуться там. 

Хотілось зробити комплімент герою Адаму Вістовичу,  який показаний,  як не просто комісар львівської поліції, а я людина, яка піклується про інших, вміє співпереживати,  знаходити вихід з будь-яких складних ситуацій.

Окрему увагу привертає давня історія кохання міністра з Ельвірою Сапфо. Історія, яка немає щасливого кінця, і має так багато запитань і загадок. І тому ж Вістовичу доведеться їх розгадати.

Отже, якщо хочете опинитись весною в 1906 році, побувати у історичній Швейцарії, Італії, Австрії, то побачити як працюють професіонали в поліції та розкривають міжнародні злочини, то гайда читати)

Я полюбляю читати гарні збірки і коли побачила цю, то дуже захотіла її купити і читати саме у передноворічну пору. Шкода, але після прочитання навіть не можу виділити яка сподобалась найбільше.

Хотілось читати і відчувати новорічне диво, а був тільки сум і сумні історії. Тут було і про Новий рік, і про Різдво, і про традиції, і про вертеп, про кохання і родинні відносини, але для мене було прісно.

Загалом вийшло непогано, хоча добре, що сторінок мало. Це мабуть дійсно той випадок коли мені не вистачало гарної історії за таку маленьку кількість сторінок. Інколи читаєш і за 5 сторінок така історія, що потім або зі сльозами або з відкритим ротом сидиш, а тут було: дочитала, ок, наступна. Я такого не люблю. Моя душа ці історії не відчула, хоча я сподівалась на протилежне.

Першу книгу цього циклу я прочитала 23 лютого 2022. Відгук тоді був не на часі, але бажання продовжити читати про Адама Вістовича збереглося.⠀
Друга частина одразу захоплює нас подіями які здавалося б ніяк не пов'язані між собою: вбивство перекладача у Венеції, втеча пацієнта з лікарні у Бадені та вбивства поліцейських у Ламберзі. А де ж у цей час головний герой історії? Він у Швейцарії перехоплює шифроване повідомлення і розуміє що викрив змову.⠀
Я не великий знавець у детективах, тому книги Б. Коломійчук для мене доволі захопливі та непередбачувані. У них гарно передана атмосфера початку ХХ ст. з дрібною пікантності та цікаві персонажі.⠀

Але я дуже не люблю збіги обставин які впливають на сюжет. Щоб без спойлерів скажу, що на мою оцінку вплинуло те, що інспектор випадково забрав з сусіднього купе( От так можна трохи зіпсувати мені враження.

Ретродетективи міцно зайняли своє місце у моєму серці як поєднання двох моїх читацький інтересів: детективу й історії. "Готель..." - детектив про пригоди львівського комісара Адама Вістовича, але пригоди цього разу не у Львові.

Вістович трохи бабій, і дружина йому у цьому не заважає. Ще б пак, як вона може, якщо покинула чоловіка і поїхала будувати акторську кар'єру в Берлін. Та не все там так добре, і Анна звернулася по допомогу до чоловіка.

Коломійчук розкриває роботу тогочасної поліції і політично-соціальне становище (серед штату поліції, окрім одного українця і одного австрійця, всі поляки). Тут і російські шпигуни (перша світова не за горами), і таємні організації, і не менш таємничий світ мафії. Зради, змови, трохи боксу і вбивства, бо це ж детектив - ласкаво просимо до "Готелю "Велика Пруссія". Можливо, там не надто затишно, але як же цікаво.

Коломійчуку вдаються гарні детективи, і пора б уже комусь взятися за їхню екранізацію.

"300 миль на схід" - частина циклу ретродетективів про непересічного комісара Адама Вістовича. Головний герой опиняється в середині політичного та кримінального розслідування, де його рішення можуть вплинути на міжнародні стосунки.

Події розгортаються у період між світовими війнами, коли Європа переживала складні часи та політичні випробування. Адам Вістович, який раніше був комісаром, а тепер оберкомісаром, потрапляє в складну ситуацію: його видачу вимагають дві могутні держави - Польська Республіка та Радянська Росія.
Директор поліції Відня не поспішає видавати Адама Вістовича, одного з найкращих поліцейських, поки не розкриє, чим саме він зацікавив дві країни. Так розпочинається подорож спогадами та життям головного героя, де знову замішані жінки, політичні ігри та інтриги.
Під загрозою життя та репутації, Вістович мусить знайти вихід з цієї складної ситуації та виявити істинних злочинців.

"300 миль на схід" переносить читача у минуле століття з його особливим духом та атмосферою. Чудове оформлення книги, стильна обкладинка і якісний друк роблять її прекрасним вибором для тих, хто любить історичні детективи.

"Експрес до Галіції" - це ще один захоплюючий етап у подорожі ретродетективом Богдана Коломійчука, що розгортається в атмосфері початку ХХ століття. Книга відразу захоплює своїм детективним сюжетом, що розгортається на тлі мальовничої Галичини.

Сюжет книги обертається навколо розслідування серії загадкових вбивств поліцейських, які трапляються в Львові. Комісар Адам Вістович, який мав плани на спокійну відпустку, раптово опиняється втягнутим у вир подій, пов'язаних зі шпигунством, шифрами та загадковими вантажами. Під час розслідування Адаму доводиться мати справу не лише зі злочинцями, а й з власним минулим, що неминуче призводить до драматичних викликів.

Проте, хоча сюжет цікавий, він розгортається повільно, перескакуючи з одного героя на іншого, що може трохи заплутати. Треба докладати зусиль, щоб не загубити зв'язок між персонажами та подіями. Однак саме ця заплутаність робить книгу цікавою та захопливою для тих, хто любить детективи з елементами шпигунства.
Що стосується персонажів, вони виглядають дещо плоско, але кожен з них відіграє свою роль у загальній картині. Також "еротичні" сцени в книзі виглядають недоречно, але на щастя, їх не так багато, щоб вони руйнували загальний настрій. Я ще досі не можу забути «сороміцьку вишеньку» із попередньої частини)))

Усупереч деяким недолікам, "Експрес до Галіції" - це непоганий детектив, який точно заслуговує на увагу. Його атмосфера, заплутаний сюжет та цікаві персонажі роблять його чудовим вибором для тих, хто любить загадки та історичні романи.

"Готель Велика Пруссія" Богдана Коломійчука - це роман, який відразу занурює читача в атмосферу початку ХХ століття. Автор майстерно передає дух епохи, створюючи колоритну картину життя тогочасного Львова, Берліна та австрійського Позена, він вміло підкреслює напруженість і невизначеність часу, що передує Першій світовій війні.
Використання галицького діалекту додає роману автентичності та своєрідної привабливості, що безперечно радує шанувальників української літератури.

Сюжет обертається навколо львівського комісара Адама Вістовича, який вирушає на допомогу своїй колишній дружині до Берліна. Вона потрапила у складну ситуацію і звертається до нього за допомогою. Вістович розслідує серію жорстоких вбивств, які пов'язані з міжнародною шпигунською змовою. Події розгортаються швидко і в кількох містах, тому нудьгувати не доведеться.

Варто визнати, що для мене детективна лінія роману виявилася досить слабкою. Автор недостатньо розкриває саме розслідування, залишаючи багато подій за кадром і не даючи можливості самостійно розгадати загадку. Це значно знижує інтригу і вау-ефект від розкриття злочину. Читачу просто повідомляють, хто вбивця, без належної підготовки і побудови логічних зв'язків.
Персонажі роману також виглядають дещо шаблонними. Головний герой, комісар Адам Вістович, хоч і харизматичний, але надто нереалістичний: розумний, сильний, добрий і герой-коханець. Інші герої теж не отримують достатньо глибини і розкриття, залишаючись стереотипними образами. Особливо, дружина головного героя. Втім, для жанру ретродетективу це припустимо і не сильно псує загальне враження від книги.

Загалом, "Готель Велика Пруссія" - це чудове атмосферне чтиво, яке переносить читача в минуле століття, з його особливим колоритом і духом часу. Прекрасне оформлення книги, стильна обкладинка і якісний друк роблять її відмінним вибором для тих, хто хоче провести кілька вечорів з чашкою кави чи чаю. Незважаючи на деякі недоліки у детективній лінії та розкритті персонажів, роман заслуговує на увагу і може стати хорошим доповненням до вашої бібліотеки.

Як ж шикарна книга «Готель Велика Пруссія» Богдана Коломійчука! Отримала величезне задоволення від процесу читання🤍

Для мене ця книга стала відкриттям в українській літературі. Автор так цікаво поєднав захопливий детектив, історичний контекст й декілька доволі еротичних моментів. Перегорнувши останні сторінки одразу вирішила поділитися відгуком з вами. А ще, пораділа за себе. Все тому, що вдома є ще декілька книг з цієї серії, і я вже дуже чекаю на продовження знайомства.

А поки повернемося до сюжету книги. Події відбуваються у 1905 році в декількох містах: Берліні, Позені та Лемберзі. Одному з кращих слідчих Галичини, комісару Адаму Вістовичу, доводиться розслідувати загадкові вбивства у Пруссії. В ході розслідування він розуміє, що тут замішано багато впливових осіб, посадовців, підприємців і навіть мафія. Але комісару нічого не залишається, як продовжувати йти по слідах убивці, тому що у всі ці негаразди вплутується ще і його колишня дружина.

Ще раз повторюся, що книга «Готель Велика Пруссія» мені дуже сподобалася! Якщо ви любите детективи, тоді обов'язково зверніть уваги й на цей. А якщо ви вже читали цю книгу, то поділіться своїми враженнями в коментарях💭

• — Зовнішність оманлива, – перекрикуючи їх, підсумував полковник, щоб уникнути чергової суперечки, – ви ніколи остаточно не визначите, які вподобання або наміри має людина перед вами, споглядаючи тільки її зовнішність.

• Біля самих дверей він озирнувся й востаннє на неї подивився. Цій жінці пасував розпач. Жодна емоція ніколи не псувала її вроди.

Дуже важко щось писати про збірку оповідань різних авторів, бо це як описувати різних тварин у зоопарку - нічого спільного, крім часу дії.

«Таке різне Різдво» - така промовиста назва, ніби книжка має подарувати різдвяну надію, радість, магію, як колись у дитинстві.
Після прочитання збірки «Таке різне Різдво» у мене виникло відчуття аналогічне тому, коли поставити штучну ялинку і очікувати аромату хвої у квартирі. Жодної магії, крім того, що Леся Українка зустріла Христа (що, особисто мені здалося більше схожим на «білу гарячку»).

Напередодні Різдва хочеться історій легких, чарівних, які допоможуть віднайти дитячу радість від очікування Різдва, це точно не ця книга.