Третя книга з циклу «Саксонські хроніки». У ній Утред, нарешті, зіштовхнеться з К’яртаном Жорстоким. Але, на шляху до цього, на нього очікує багато пригод. Як і дві попередні, книга мені дуже сподобалася. Читається легко і захопливо. Я дещо плутався серед великої кількості героїв з незвичними для мене іменами, але це не псувало задоволення, яке я отримував від прочитання цієї книги. Особливо вразливих хочу попередити про велику кількість жорстоких сцен.

Друга книга з циклу «Саксонські хроніки». Ще більше крові, ще більше тестостерону. Утред Беббанбурзький не втратив бажання повернути своє графство, яке захопив його дядько. Але спочатку йому треба прогнати з англійської землі данів. І в цьому йому не стає на заваді навіть ненависть до Альфреда – короля Вессексу, який зрадив Утреда. Поруч зі старими героями, автор вводить і багато нових, не менш цікавих персонажів. Після прочитання першої книги, Останнє королівство, я думав, що більш цікаво написати вже не можна. Але Бернарду Корнвеллу це вдалося. Автору дуже добре вдаються описи битв, а тут їх ще більше. Вони виходять напрочуд реалістичними, ніби ти не книгу читає, а стоїш поруч і на власні очі все споглядаєш. Є навіть романтична лінія, хоча вона й дуже слабка. Читається книга дуже легко й захопливо. Фінал автор зробив відкритим, для мене, це єдиний мінус, але не суттєвий, адже ж на нас попереду чекає ще багато пригод.

Це перша книга з циклу «Саксонські хроніки». Події відбуваються в Англії IX сторіччя, коли вона ще була розділена на 4 королівства. Данські племена вікінгів окупували 3 з них. Залишилось останнє – Вессекс, та чи вистоїть воно? Автор показує історичні події через призму вигаданого персонажа. Утред Беббанбурзький - нащадок багатого англійського землевласника. Коли йому було ледве десять років, його батько гине, а сам він втрапляє в полон до данського вождя. Там з нього виховують справжнього воїна – вікінга. Але, коли Утреду виповнюється 19, він починає замислюватися хто він? Данський воїн чи англійський шляхтич? Саме про це і розповідає цей роман. Я мало читаю історичної літератури, і від цієї книги я багато не очікував. Але вона викликала в мене такий захват. Мабуть, найкращий історичний роман, що я будь-коли читав. Раніше книжки на скандинавську тематику мені давалися важко, в першу чергу через незвичні для мого вуха імена. Але ця книга читалася дуже легко. Сторінки летіли одна за одною. В книзі багато жорстоких і кривавих сцен. Автору дуже гарно вдаються батальні сцени. Я буквально занурювався у вир подій. З великим задоволенням читатиму продовження цієї історії.

Книга чудова, можу рекомендувати Також можете подивитись серіал по цій книзі, не менш вражаючий Окрема дяка самій книгарні, книга приїхала вчасно та чудово запакованою

«Твій шлях, Утреде, нагадує яскраве лезо, що розрізає темне болото». Продовжую читати «Саксонські хроніки». Друга книга «Блідий вершник» не розчарувала, а навпаки, я закохалася в цю серію ще більше. Утред - дивовижний головний герой, який в цій книжці починає розповідь з того, що визнає свої помилки. Замість того, щоб кинутися до короля та розповісти про перемогу та здобутки, він їде до своєї сім’ї, сподіваючись, що правда та справедливість на його боці. Кожен має свої надії. Король Альфред все ще вірить, що може врятувати своє Королівство та вірить у той хиткий мир з данами, який є. Утред все ще розривається, де ж йому бути: залишитися з Альфредом або повернутися до Раґнара. «Порядок досягається присягами,а присяги звʼязують нас докупи,як пряжки у збруї». «Світом править доля», яка ще не один раз буде випробовувати Утреда. Корнвеллу вдалося майстерно показати через що проходить Утред. Відверто кажучи, для мене ця частина була дуже емоційною. Герой переживає і власні успіхи,і падіння. В житті, де багато втрат, інколи бувають і доленосні приємні події. Мені цікаво, що ж там буде далі, бо книга закінчується на дуже емоційному моменті. Та й Утред все ще мріє повернути собі свої землі, далі буде …

Я ще ніколи не читала історичний роман з таким захопленням? Бернард Корнвелл, спираючись на історичні джерела, описує події, які дійсно відбувалися в ІХ сторіччі, але додає і художню вигадку. Ця історія - своєрідна хроніка подій, які вдалося пережити головному герою Утреду. Навала данів на Англію змінила його життя. На початку книги - він маленький хлопчик, який потрапляє до данів. Утреду доводиться адаптуватися до нового життя серед чужинців, знайти нову родину та пережити багато втрат. Він приймає це все, бо вірить, що «світом править доля». В кінці книги - це вже справжній чоловік, який побував в бою серед стіни щитів. Єдине, що живе з ним постійно - думка про помсту та як повернути собі свою землю. «Всі ці різні люди були частинами мого життя, струнами, натягнутими на раму, імʼя якій Утред. Хоч стояли окремо, кожне з них мало вплив одне на одного, а всі разом вони складали музику мого життя». Читати цю книгу було легко та захопливо. Неможливо відірватися від читання саме завдяки стилю автора. В кінці книги також є історична довідка, де можна більше прочитати про короля Альфреда, на долю якого випало велике випробовування - протистояти навалі данів та зберегти свою державу. Єдине, що мене непокоїть, що в цій серії аж 13 книг! І якщо перша була настільки насичена, то що ж там буде далі?

Є тут фанати Англії, історії, королів та шляхтичів, великих битв і подвигів, мореплавства й становлення держав? Якщо так, тоді книга «Останнє королівство» - точно для вас. ⠀ Це історична книжка. Тож багато подій та правителів, про яких тут йдеться - не вигадані. Основний сюжет крутиться довкола Утреда. Ще маленьким його захопили в полон дани, які завойовували Англію. Тож Утред ріс разом із ними й потихеньку й сам перетворювався на дана. Однак, подорослішавши, йому довелося робити вибір: дан він чи нортумбієць? ⠀ Події в книзі відбуваються в Англії в часи вторгнення вікінгів (данів) наприкінці ІХ століття. ⠀ Діяння данів, або як ще їх називали часом вікінгів були жахливі й повсяк час вони нагадували мені росіян: «У хатах знайшли з десяток добрих чанів, ножиці, серпи й залізні рожни. Захопили корів, кіз, овець, волів, вісьмох коней і 16 молодиць. Одна з них кричала, що нікуди не піде без своєї дитини, у відповідь на що Веланд нахромив маля на списа й кинув скривавлене тіло їй у руки». ⠀ Книжка не динамічна і прочитати її швидко точно не вийде. Тут багато описів, менше сюжетних поворотів. Дуже багато битв, інколи кривавих. По суті, можна сказати, що як раз усе на битвах і базується: то дани щось захоплюють, то англійці відвойовують, то бої на землі, то в морі. Тож книжка може бути нудною і не цікавою, якщо ви не любите таке. Якихось інтриг, любовних перепетій - тут немає. ⠀ Найбільший акцент тут на тодішніх історичних моментах, а вони полягали у війнах та відвойовуванні земель. Також дуже відчувається протистояння християнства і язичництва. До речі, дуже багато й цікаво розписано про скандинавських богів. ⠀ Книжка насичена великою кількістю історичних моментів, невідомих слів, які стосуються введення воєн, битв, мореплавства, релігії, мені не вистачило приміток із поясненням (тут взагалі жодної примітки). ⠀ Це дуже об’ємна робота. Я захоплююсь тим, як автор взяв історичне тло і розписав на ньому пригоди Утреда. ⠀ До речі, книгу покладено в основу однойменного серіалу. Наскільки я знаю, то вже вийшло декілька сезонів. ⠀ Ну й варто відмітити оформлення книжки - кольоровий зріз, обкладинка, яка переливається на світлі. Папір тут не білий, він сірий і перероблений, але як, на мене, то він чудово підходять до такої книжки.

якщо ви шукаєте зразок продуманої, якісної історичної прози, вітаю - ви його знайшли! [навіть якщо не шукаєте - зверніть увагу, дуже рекомендую та й не тільки я. пан В'ятрович теж згадував цей потужний цикл] Корнвелл спеціалізується на історичних романах, глибоко вивчає теми і знається на тому, що пише. він поєднує історичні факти з вигадкою, але попереджає про це в передмові/післямові разом з обґрунтуванням, чому трохи підкрутив реальність для книги. в усьому ж іншому за його текстами можна вивчати історію, особливо історію становлення Англії 9 сторіччя. саме про це "Останнє королівство", яке по вінця занурить у суворий побут англосаксів, вічно потерпаючих від набігів жорстоких данів, і, власне, самих данів, які від сторінки до сторінки будуть сприйматися то лютими ворогами, то простими людьми, що лишень хочуть жити на нормальній, не промерзлій до самого земного ядра землі. оповідь ведеться від особи головного героя, що одразу дає змогу поставити себе на його місце. чи будете ви погоджуватися з його думками, з його висновками, з його поведінкою і світосприйняттям? особисто мене його становище змушувало замислитися про сьогодення, бо є певні паралелі з викраденням ворогом дітей і спробами асимілювати їх, перевчити, нав'язати свою культуру, мову, побут. проте Утред дивує. він - цікавий приклад спроби самовизначення, спроби пізнати, хто ж він є насправді - саксонець чи вікінг? за ним справді цікаво спостерігати, за його подекуди несвідомим, а подекуди дуже конкретним бажанням повернутися до коріння, яке у нього колись відібрали. маю зізнатися, що не одразу змогла повністю зануритися в історію, адже Корнвелл не надто щедрий на стиль письма. проте його оповідь потроху затягує і зрештою не встигаєш отямитися, як кожен епізод оживає перед твоїми очима. власне, з найяскравіших і найемоційніших епізодів тут - це битви. і описані вони дуже натуралістично, що особисто для мене плюс, сторінки горталися зі швидкістю світла. щиро радію, що "Хроніки" зажили українською мовою, і збираюся зібрати всі книги. пропустити це неймовірно естетичне видання просто неможливо! а для візуалів у кубі вже є екранізація, тож сміливо можна йти закохуватися у актора, що зіграв Утреда ?