"Читання робить людину людиною. Той, хто забирає його в нас, разом з книжками забирає й наші думки" ⠀ Гетто, табори смерті, газові камери і експерименти над людьми. Ми знаємо багато про злочини нацистів. А ця книга показує ще один вимір - пограбування і знищення бібліотек. Громадських і приватних. У Парижі, Римі, Амстердамі, Вільнюсі, Салоніках і багатьох інших містах і містечках. Мільйони книг. Мільйони людей. ⠀ У кожному розділі автор розповідає не лише про бібліотеки, але й про історію єврейської громади. Багато цінних книг вивозили у Німеччину, інші - спалювали і віддавали на переробку. І священні тексти теж. Люди йшли на неймовірні речі, щоб сховати і врятувати книжки. ⠀ Ріделл розповідає про свої подорожі містами Європи і спілкується з бібліотекарями. Вони розповідають про спроби знайти власників книг або їхніх нащадків. Але роботи ще надзвичайно багато. ⠀ Ми знаємо про пограбування музеїв і приватних колекцій: твори мистецтва, предмети розкоші, ювелірні вироби. "Книжкові злодії" не лише розповідає про викрадення і знищення, але й намагається пояснити причини. ⠀ У Ріделла вийшла хороша і прониклива книжка. Нонфікшн з душею. Рекомендую любителям книжок. У них теж були темні часи. ⠀

Шведський письменник і журналіст Андерс Ріделл займається дослідженням і вивченням питання про книги, які зникли, були знищені чи просто конфісковані і заховані в інших архівах та навіть країнах чи континентах. Скільки за роки Другої світової війни було всього зруйновано - це просто вражає. При чому знищували не лише фашисти, але й радянські солдати теж вивозили все, що могли. І зараз існують організації та люди, які займаються пошуками колишніх власників книжок і повертають їх нащадкам.Робота ця дуже складна і довготривала, повернено маленький відсоток, бо часто знайти живими уже неможливо. Автор мандрує бібліотеками Європи, які постраждали - Рим, Прага, Вільнюс, Амстердам, Париж, Салоніки. Книга -цікава, насичена фактами і читається досить складно. Але добре, що я маю її на поличці. І як страшно це все сприймати після страшної трагедії кілька днів тому, коли росіяни знищили 50000 книжок, вбили людей. Купуйте і читайте українські книжки, підтримуйте видавництва.

Просто унікальна книга. Для мене вона стала відкриттям. По-перше, я взагалі не люблю читати про історію, історичні факти і особливо вчитуватися в усі дати. Але... від цих історичних подій відірватись не могла. Я просто зачитувалась до ночі. По-друге, читати про всі ті жахи, що відбувались з людьми в неволі, таборах дуже важко. Але читати про розкрадання книг, про знищення, про ці неймовірно величезні вогнища з книг також дуже боляче. І, по-третє, просто як бальзам на душу читати ті сторінки, де книги повертаються до господарів. Ця книга стала для мене дуже серйозною літературою і дуже відвертою. Я й не думала, що вона справить на мене такий ефект.