Твори автора Анатоля Франса з задоволенням читала ще минулого року, в не останню чергу, завдяки шикарним перекладам Валер'яна Підмогильного. Для мене найкращим залишився роман "Повстання ангелів", але і цей був цікавим. Внаслідок помилки святий Маель випадково охрестив острів з пінгвінами. В результаті, в небесній канцелярії вирішили перетворити цих пінгвінів на людей. Ось саме про цих, нових людей-пінгвінів буде іти мова в цій книзі, від давніх часів до можливого майбутнього. Роман глибоко сатиричний і, через призму пінгвінів, автор знущається над Францією в ті роки, коли він жив. Тому примітки дуже допомогли! Найбільше сподобався початок з давніх часів, а саме легенда про дракона та святу Орберозу. Ця історія кумедна та повчальна, схожа на стару байку, яку переповідають старші люди своїм дітям чи онукам. Подальші частини про правителів-драконідів теж цікаві, хоча й не завжди складаються між собою. З Нових часів найбільше звертає на себе увагу історія про вкрадені снопи сіна. В цій частині автор найбільш дошкульно насміхається, натякаючи на відому справу Дрейфуса. Тут і нещасний невинний, і продажні депутати, і сміливі інтелектуали, і хитрі соціалісти, і чванливі священники. Не знаю, чи справді тоді у Франції відбувався такий хаос, як описано в книзі. Але навіть з деякою гіперболізацією, ця історія продовжує вражати! Можливе майбутнє для пінгвінів у автора песимістичне і схоже на яскраву антиутопію. Висновок можна зробити лише один: краще пінгвіни залишились пінгвінами!

Дивний роман все ж. Починається доволі жваво і цікаво, і смішно, доречі, теж. Майже сліпий Маель не думаючи охрестив пінґвінів, а бозі з тим розбиратися. Отак і йде оповідь про пінґвінців крізь часи з моменту походження їх, через давні часи, середні віки, відродження, нові часи та зовсім трішки через майбутні. І хотілось би сказати що і авторська мова змінюється з плином часу, але мені то тільки здалося - так, у описі походження та давніх часах ми маємо таку церковнобіблейську мову, що якось неочікувано навіть; далі вона трохи видозмінюється і стає більш нормальною, чи що. Але це і все, далі нічого. А насправді може і ні, бо з настанням нових часів настають політичні протистояння, і це вкрай нудно читати, простігосподі. Чи це таки авторська мова теж вкотре змінилася? На майбутньому автор взагалі вирішив не дуже розгортувати свою уяву, бо ж знаєте, події мають властивість повторюватися.