Збірка 12 фантастичних оповідань наших українських авторок. Збірка про війну, силу роду, жіночу силу, кохання, втрату, віру, надію, вибір та магію з елементами фентезі.
Тамара Горіха Зерня "Потяг."
"Я все ще бачила сни про потяг, але жодного разу він не зніс мене..... Я знаю, що колись це зіткнення відбудеться. Я навіть хочу подивитися, чи зможе він зрушити мене з місця."
Ірина Грабовська "Вогненні серця."
"Усі хочуть жити. Просто є люди, у серці яких - вогонь."
Наталія Довгопол "Левке."
"Мало ж бути хоч щось незмінне, неопалиме в цьому світі. Бо інакше за що нам, людям, триматися, коли вночі, у темряві порожньої кімнати, серце калатає, а душа провалюється в прірву."
Олена Захарченко "Воїн і річка."
"Але річка бігла за своїми вічними природними законами, і війна наша в її тисячолітньому житті була тільки дрібним епізодом."
Дара Корній "Морельковий чай."
"Війну легко розпочати... Війну з собою, війну проти себе, війну проти всіх... А закінчити?"
"Вони лишень чоловіки. Вони не воїни. Жінка ти чи чоловік - для війни й на війні це байдуже. На війні ви в рівних умовах: ти або воїн, або йди додому."
Олена Кузьміна "Тримай землю!"
"Вибору жодна з них не мала. Вони не вибирали цієї клятої війни, не вибирали скажених сусідів, які в один день зруйнували все, що люди будували роками."
Наталія Матолінець "Дальні покої."
"Усе, хай би що діялося, колись мало ся скінчити. Навіть війна."
Анастасія Нікуліна "Трійка. Четвірка. Нуль."
"Перетворила власне світло на темряву. Знищила всіх, хто напав на її дім. Ба більше, знищила пам'ять про них."
Ореста Осійчук "Насіння в моїй кишені."
"Війна відібрала в мене дім...Не війна...Твій дім знищили конкретні люди. У них є ім'я, прізвище, скоріше за все, є сім'я, діти, батьки, куми, друзі, з якими вони збираються на свята, п'ють горілку, жартують."
Дарія Піскозуб "Смертеікло."
"То не страх, а оберіг! Кого дух смерті пильнує, той спатиме міцного!"
"Любов - до землі, до родини, до життя. Лють - до смерті та болю..."
Юліта Ран "Позивний “Мавка”."
"Твоя земля. Ти коріння від її коріння. Нікуди не їдь звідси. Чуєш?"
Світлана Тараторіна "Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу."
"Страх каже: зупинися, не роби нічого. Натомість Любов вимагає дій."
Мені сподобалися не все, але "Позивний Мавка" та "Морельковий чай" я плакала вони в саме серце, ще мене тронули "Насіння в моїй кишені", "Смертеікло!" та "Потяг".
Прочитавши збірку віриш в краще, маєш надію на нашу перемогу, на силу нашого роду, яка обов'язково нас захистить та допоможе. Наш народ не побороти!
Анонім
Цікава збірка, в якій представлені 12 оповідань українських авторок, основною темою яких, так чи інакше, є війна. Тут і любовні історії, відьомство, містика, але все через призму війни. Ну а як інакше? Які часи, такі і голоси.
Деякі оповідання не зачепили зовсім, деякі сподобались, деякі запам'ятались. Ну на те це й збірка оповідань)
Читається, не дивлячись ні на що, досить легко. Все наче зрозуміло, все знайомо.
Для мене оповідання (так, я вже сто разів казала) - найулюбленіша форма, а ще чудовий привід познайомитись з автором. Тож деяких взяла до уваги і тепер буду читати їх об'ємніші твори.
Окреме задоволення — оформлення книги та ілюстрації.
Анонім
Дуже сподобалась ідея об'єднати під однією обкладинкою різноманітні твори сучасної української фантастики, сподобалась тематична різноманітність та жіночий погляд на світ.
У збірці представлені різні жанри фантастики: від постапокаліптики до фентезі. І безумовно мені "зайшли" не всі оповідання, але такий формат дозволяє кожному знайти щось цікаве для себе, а крім того ближче познайомитись з сучасною жіночою українською прозою.
Збірка демонструє, що українські письменниці мають величезний потенціал і створюють цікаві та актуальні твори вплітаючи в них важливі соціальні теми, такі як гендерна нерівність, війна, екологічні проблеми.
Проте, як на мене, не всі історії мають однаковий рівень пропрацювання - деякі здаються занадто короткими або не до кінця розкривають свої ідеї.
Але незважаючи на певні недоліки, книга заслуговує на увагу.
Анонім
Котолог
