Аласдер Ґрей

Довго збиралася з думками перш ніж писати відгук, бо не можу зрозуміти, що думаю про цю книгу. Ніби й емоції викликала, і незвична, і багато різних тем розкривається, а що думаю я про неї і яку оцінку поставити... Ці два питання завели мене в глухий кут🤷🏻‍♀️ Можу точно сказати, що для мене це не шедевр. Якби я читала, а не слухала аудіокнигу, то цей процес затягнувся б надовго. А так увімкнула начитку в дорозі й проковтнула цю історію майже за раз. Диктор гарно справився зі своїм завданням, його було приємно та цікаво слухати. Сама ж історія викликала суперечливі емоції. Деякі епізоди та моменти змушували мене розкривати рота від здивування, огиди чи злості. А це я вважаю хорошим показником, бо книга не схиляла мене до сну, а навпаки бадьорила😅 Але бувало й таке, що я нудилася. І це стосувалося більше подачі, аніж сюжету. Інколи манера оповіді здавалася занадто сухою та дивною. Хочу ще подивитися фільм, може він доповнить історію, і мої враження сформуються чіткіше. Бо зараз у мене в голові якась каша. Сподобалося? Ну хз, не знаю, ніби прикольно, але перечитувати не буду, вау ефкту немає. I don't hate, but I don't like it either 🤷🏻‍♀️

Анонім

“One is not born, but rather becomes, a woman.” – Simone de Beauvoir Постмодерна історія про лікаря Богвіна Бакстера та його творіння — Беллу Бакстер. Про молоду жінку, у якої мозок немовляти. Про амбітну жінку, яка досягає того, чого хоче. Ви поринете у фантасмагорію і зʼясовуватимете, де правда, а де вигадка. Можливо, співчуватимете бідолашкам, які втрапили в скруту. Кататиметеся на гойдалках, які для вас підготував автор, Арчибальд Максвічнем, доктор медицини. Автор, по суті, розповідає феміністичну історію про те, як якийсь божевільний чувак відтворює своє хворе уявлення про ідеальну жінку (чи то пак дитину, з якої планує виховати жінку 👀). Згодом це франкенштейнівське творіння – тіло прекрасної дорослої жінки, мозок немовляти – звільняє себе, заявляючи про бажання, які притаманні лише чоловікам: Белла Бакстер хоче сексу, влади та незалежності, і вона просто йде і робить це. О, боже! Ми бачимо розвиток Белли буквально: спочатку вона виводить літери великими, пропускаючи деякі; ледь складає декілька слів докупи, а згодом вміє систематично викласти історію з правильним правописом та сюжетом. Постмодерністський стиль мені сподобався – зміна перспектив, текстових форм та часових рамок. Структура історії неймовірно розумна: знайдена книга в книзі, що містить дуель ненадійних оповідачів з різними версіями подій історії. Майже вся історія показує нам як чоловіки намагаються загнати Беллу в рамки, володіти її правдою, розповіддю та її тілом, але вона – майстриня втечі та завжди на крок попереду. Але чи справді Белла прокладала собі шлях, адже кожне її рішення було прямим результатом того, що його «прийняв» Бакстер? Питань багато. ✨ Тут присутня гостра сатира на суспільство, патріархат, моральність та імперіалізм. Основна ідея, на мою думку, – жіноча помста чоловічому світу кінця XIX століття, пошук себе, свободи, розуміння своїх бажань. Досить розумно, нетипово; трохи сюрреалістично та похмуро.

Анонім

Книга сюр, фантасмагорія і дивина в одному флаконі. Вона заплутала мене настільки, що я досі не можу виплутатись і зрозуміти, чи дійсно те, що я прочитала, існувало насправді (як про це зазначає сам автор) 🫠🫠🫠 Богвін Бакстер - людина з дивними для його часу поглядами на світ та медицину. Він не боїться експериментувати з людськими тілами, зокрема і зі своїм, та іншими живими істотами, тож не дивно, що з під його скальпеля з'явилась Белла. Белла раніше була звичайною жінкою, допоки не вирішила вкоротити собі віку. Але завдяки медицині і ризику Богвін повертає її з того світу. Однак з одним нюансом - перед смертю Белла була вагітна, тож Богвін пересаджує їй мозок її ще ненародженої дитини та досліджує її, тестує, немов вона - лише лялька в його руках, а не жива людина 😥 Та чи завжди Белла буде лялькою в руках монстра?

Анонім