Нові відгуки

Давно хотіла прочитати цей суперпопулярний комікс, бо чула про нього тільки схвальні відгуки, та він є переможцем декількох літератури премій. До того ж мова тут йшла про супергероїв, а цю тему я люблю з дитинства. Але щось пішло не так. Історія абсолютно мене не зачепила, хоча детективна лінія тут цікава, усі герої прописані непогано, фантастичний світ вміло поєднано із реальним. Ніби немає до чого причепитися, але цей комікс не зачепив мого серця, хоча були певні цікаві теми для роздумів. Супергерої якісь неідеальні, але ж вони звичайні люди, а вони досконалими ніколи не бувають. Найбільше мені сподобався Роршах. А дратували найбільше жінки і Комедіант. Книга буде гарної якості, але маю запитання до перекладу.

Написати, що я підкорена, це нічого не сказати! Неймовірний графічний роман на одвічно актуальну тему tоt@ліt@рного режиму, влади, яка перебільшує свої повноваження та її безкарності. Цей комікс перегукується із 1984 та 451° за Фаренгейтом, які також мені дуже сподобалися. Як страшно жити у світі, де немає свободи у прямому розумінні цього слова, де за кожним усюди йде нагляд та прослуховування, де владу захоплюють b@ндити і фа@шисtи, де єпископ після служби полюбляє компанію дівчаток до 13 років, де кольорових людей, євреїв та з нетрадиційною орієнтацією відправляють у табори не для відпочинку, як ви це самі можете зрозуміти. Де життя людини не має жодної цінності. Де не цінуються культура та освіченість, а потрібна навпаки фізична сила та відданість. Де народ ледве животіє, а влада жирує і миє одне одному руку, щоб залишатися на плаву. Нікому нічого не нагадує? А галузі влади там звуться так: лідер, Доля (головний комп’ютер), голос Долі (диктор), око (камери), вухо (прослушка), рот, ніс (слідчі), палець (поліція). Чи один в полі зможе стати воїном? Чи можливо знищити такий устрій? Що для цього потрібно? Ким насправді був V ми так і не дізналися, але, можливо, це і не потрібно. Я увесь час думала, що він був якось дотичним до влади, бо як можна було знати про них все. P.S. Дуже сподобалися відсилки на реальні факти та навіть персонажа Ґая Фокса. Знову не зацінила зображення дітей/підлітків, бо обличчя виглядали дорослими. P.P.S. Є чудова екранізація.

Свобода — це не просто слово, а вибір, який ми робимо щодня. У книзі «V означає Vендета» Алан Мур змальовує світ, де страх править серцями, а безликі маріонетки коряться диктатурі. Але серед цієї мороку з’являється він — V, символ спротиву, натхненник революції, людина, яка доводить: ідеї безсмертні. Читаючи цей графічний роман, неможливо залишитися осторонь. Кожна сторінка — це виклик: чи зможеш ти поглянути в обличчя тоталітаризму і не відвести очей? Чи знайдеш у собі сміливість запитати: «Хто, якщо не я?» Видання від «РМ» — це більше, ніж просто книга. Це витвір мистецтва. Український переклад передає кожну емоцію, кожен шепіт революції. Якість друку, палітурка, верстка — усе продумано до дрібниць, щоб читач відчув атмосферу боротьби за справедливість. Ця книга змінює мислення, спонукає до дій і змушує поставити головне питання: «А що зробив би я?» Свобода починається з думки. Думка починається з книги. І ця книга варта того, щоб її прочитали.

Тут однозначно 5 з 5 або 10 з 10, кому як більше подобається, але це однозначно Маст хев для всіх любителів графічних новел, або як їх називають по простому — коміксів. Дуже приємно зануритися в атмосферу нових героїв та альтернативного часу — Мур це любить робити. Ну і звісно харизматичний антогоніст, який не має банальної мети захопити світ, а його доводи та аргументи змушують задуматися, а чи дійсно він не правий.

Англія кінця 90-х. Тоталітарний режим. Партія створила свою систему і тримається за неї усіма можливостями підгрібаючи під себе все, починаючи з поліції закінчуючи церквою. Все це наслідки війни у 80-х,коли і стався перелом, ядерна війна привела до хаосу навкруги і біля влади стали фашисти, котрі репресували темношкірих, гомосексуалістів та в цілому всіх, хто, на їх думку, був не гідний суспільства. Це саме спіткало й Іві, головної героїні. Розчарувавшись в житті і не маючи коштів дівчина вирішила, в свої шістнадцять, зайнятися проституцією, та в перший же вечір натрапила на брудних поліцаїв, від яких її, врешті-решт, врятував таємничий V(Ві) Що до вражень. Прочитала буквально на одному диханні. Сюжет,графіка-неперевершені. Комікс прекрасно описує ту Англію, яку я люблю в книжках. Англію часів суцільної корупції, жахливих репресій, католиків-педофілів і невідомих местників які боролися за свободу. Ця робота прекрасно відображає відношення автора до того середовище, і є "викликом" всьому беззаконню. "Вендетта" дуже перекликається, знову ж таки, з нашим теперішнім.Деякі фрази, які я помітила в сторіз, наче один в один відповідають "філософії" рашистів. Фашисти=рашисти. В цілому антиутопія не може бути легким чтивом, ця робота не є виключенням, адже вона повна болі, несправедливості. Та так само вона сповнена відданості собі і своїм принципам. Комікс цей вкотре доводить що не варто недооцінювати графічні видання пояснюючи це тим, що в книзі більше інформації, а тут лише картинки. Ця робота велика, і, на мою думку, її має прочитати кожен істинний поціновувач жанру.

Бетмен приїздить в лікарню Аркхем для розмови з Джокером, та при розмові викривається що перед ним самозванець,а страшний маніяк давно вже втік. Тим часом Джокер купує (своєобразно) парк атракціонів, а після їде в дім комісара Гордона, де викрадає останнього і тяжко ранить його доньку знущаючись над нею. Задача захисника в чорному знову спіймати Джокера, методом правосуддя. Про враження. Офігєзно. Звісно прочитала на одному диханні і хотілося б щоб це не закінчувалося. Порадувало те, що я вже вмію помічати "перо" Мура, і точно розумію що це його робота. Джокер — це просто найхаризматичніше що могло статися з DC. Дуже порадувати флешбеки з минулого Джокера, про його становлення. І задумка їх малювати чорно-білими, це як ніколи в тему. Брайан Болланд, художник, відобразив все ідеально, як на мене, у них з Аланом вийшов прекрасний тандем. Сама історія описана в цьому виданні, набагато глибша ніж черговий опус пригод Бетмена. Тут про відносини двох старих ворогів котрі не можуть існувати один без одного і чим це все закінчиться невідомо.

Альтернативна реальність 80-х. Супергерої працюють на владу. А США знаходиться на порозі ядерної війни з СРСР. Герої під забороною і мусять переховуватися. . Неймовірна робота неймовірного автора. . Цей комікс не назвеш просто супергероїкою. Глибина і розкриття піднятих в ньому тем, рвуть всі тогочасні шаблони в друзки. . Вічне протистояння двох «зверхдержав» з наслідками і смертями мільйонів. Потужний посил котрий відгукується з тих років і досі. . Внутрішні суперечки і переживання героїв,котрі зазвичай для нас є незламними і здатними буквально на все,тим паче якщо це команда. . Рефлексія на відношення верхівок до звичайного люду і на погляд жертовності. . Я «витримувала»цей комікс довго,і насолодилась ним сповна(та хочу ще) . Для людей, котрі знайомі з творчістю Мура, його почерк буде очевидним. Як в деталях і пасхалках, так і в побудові сюжету. . Художній стиль Ґіббонса наче був створений для цієї роботи. Чіткі лінії, точна послідовність. . Мені важко підібрати слова, щоб донести геніальність цієї роботи. Беріть, читайте, роздивляйтесь.

Це один з двох коміксів, з яких почалась моя колекція. Я купила його зовсім випадково, не знаючи нічого ані про комікси взагалі, ані про його авторів. Просто перше, що трапилось під руку, бо на той момент було дуже цікаво хоч раз побачити комікс вживу. Коли я читала його вперше, він справив на мене величезне враження. Але зараз, коли я вже усвідомлюю значно більше, бо маю певний досвід і значно більше знань щодо історії мальописів, він вражає ще сильніше. *** Це історія чергового протистояння двох найвідоміших персонажів світу DC - Бетмена і Джокера. Також тут бачимо одну з версій походження Джокера - історії, навколо якої дуже багато містифікацій і жодної достовірної версії. Дуже красива, чуттєва і шокуюча оповідь. В міру кривава і звісно ж божевільна, бо де Джокер, там здоровий глузд полишає сцену. Комікс, що змушує співчувати і серйозно замислитись. Що лякає і захоплює. А у кінці - бонусний міні-крмікс трохи з філософським ухилом від того самого зудожника. *** Ілюстрації можна розглядати окремо і довго, бо вони настільки деталізовані і досконалі, що привертають всю увагу. І звісно, я не припиняю захоплюватись лаконічною і вивіреною мовою Мура, якому потрібний мінімум слів, щоб донести максимум сенсу. *** Передмова написана художником, що створив світ одного з моїх найулюбленіших серіалів «Герої» (на момент першого читання, з серіалом я також не була знайома). Для мене це один з найцінніших екземплярів в колекції. Я дуже люблю цю маленьку історію за її шаленство, сміливість і атмосферність. Для мене це було найвдалішим першим знайомство зі світом коміксів в цілому і саме всесвітом DC.