Друга книга циклу. Темний жанр, трилер. Розслідуванню приділяється мало уваги, бо читачу розкриваються усі карти, хоч і не відразу. Більше уваги на емоції. Нас занурюють у світ вбивць та їхніх жертв. Про що? Триває протистояння судмедекспертки докторки Рен Мюллер та серійного вбивці Джеремі (М'ясника з баю). Вбивця вважає, що він просто має забрати життя жінки. А та, у свою чергу, розуміє, що стане вільною лиш за умови, що той зникне. Жоден не збирається відступати. "Її монстр сам собою не зникне. Не дасть їй спокою. Він зачекає, поки осяде пил, а новини захоплять інші історії, зачекає, доки всі забудуть ті скалічені та просочені болотом тіла. Коротка людська пам'ять гратиме на його боці". Але в одному Рен (або ж Емілі) не мала рації - він вже не міг зупинитися. Його криваві полювання тривали. І він був не сам. Але й докторка мала друзів. То хто кого? Хто переможе, у кого відберуть найцінніше? Друга книга циклу здалася мені менш моторошною за першу. Але емоційної напруги і тут вистачало. Не вистачало таємниць, бо усі крапки над ї було досить легко розставити. Сподіваюся, наступні частини чекати доведеться не так довго.

Поки що найгірший з усіх трилерів, прочитаних в рамках "Моторошних читань" від Книголав. 🧬 Спочатку він мені навіть трішки сподобався — занурення в хвору психіку злочинця, ці його божевільні мрії про власне ЗверхЯ, жорстокість до жертв. 🌸 Але коли почався POV від паталогоанатомки, почало відгонити банальністю. Після розкриття Головного Твісту — прикрию спойлери — що вона одна з тих, хто вижив 7 років тому під зустрічі з ним — стало все гірше, бо виникали питання до її поведінки. Настільки сильно тупить, ну камон. 💚 Питань до логіки подій (я не кажу навіть до логіки в цілому) накопичувалося і накопичувалося. Фінал, гм, вразив своєю ДжіміДжіміАчаАчівістью. Реально, тільки епізоду із пошуком родимок на сраці не вистачило для повноти ефекту. 💀 Зрештою, не особливо жалкую, що читала, бо лише 200 сторінок і прочиталося дуже швидко. Але й #Дафа_не_радить, бо краще почитати 200 сторінок іншого трилеру

Якщо ви вирішили, що потребуєте трохи полоскати свої нерви непоганим детективом-трилером, то можете сміливо брати цю книгу. Вона невелика за обсягом, тому - нічого зайвого, усе по суті. Але відразу попереджу - скоро вийде продовження. Так, як часто і буває, ця історія не самостійна. Про що? Тихе містечко вчергове потерпає від жорстокості серійного вбивці, який полює за своїми жертвами, але має набагато кращі умови, тому передбачити результат не важко. Але не завжди усе йде за планом. На щастя для жертв. Але вбивця має гарний розум, прораховує варіанти та виходить сухим із води. На щастя для нього. Але цього разу "м'ясник із баю" вирішив погратися з поліцейськими. "Цей потенційний серійний вбивця залишає підказки про те, де залишить наступне тіло. Схоже, у нас є зачіпка про наступну знахідку, але ми ще її не розшифрували". І ось на знахабнілого вбивцю - "тесака" починає полювати і "скальпель" - судмедекспертка, що має для цього і особисті причини. Боротьба буде принциповою: передусім - протистояння сили духу та характеру. Читається легко, але є сцени жорстокості. Нічого принципово нового в цьому творі я не зустріла, але читалося норм, чому дуже сприяв невеличкий формат. Гарний варіант для відпочинку між книгами інших жанрів.

Я люблю такі детективні трилери, де автор дає нам трохи покопатися в голові у вбивці . Тут одна частина з уст судмедексперта, а інша з уст убивці . Трилер досить динамічний , цікавий сюжет , але мені не вистачило змісту . Дуже невелика книга , як на мене, занадто мала , щоб повністю розкрити задум треба більше . Я так розумію , судячи з фіналу , що там має бути наступна частина з продовженням. От якби авторка написала трохи більше , то цей трилер міг би посісти місце серед моїх улюблених , бо тут і психологія убивці і жорстокі подробиці . Але мені не вистачило цієї історії , тому така і оцінка

Цікаво, моторошно, напружено. І це все за 200 сторінок. Історія динамічна, не затягнута👍

Протистояння серійного маніяка та судмедекспертки. Навіть для мене історія трішки сухувато написана, але... Але ж яка вона атмосферна! Я в шоці від того, як авторці вдалося зробити так, щоб я повністю занурилася в історію. Під час читання постійно нервувала і будувала теорії. Одразу вам скажу, що не дивлячись на невеликий об'єм, в книзі багато мерзенних моментів. Від деяких мені навіть дух перехоплювало, мурахи бігли шкірою. Ця історія захоплює уяву, в мене в голові прямо цілий серіал йшов під час читання 🤭 Книжка про повного неадеквата, який обожнює смерть, і про його жертву, яка в смерті бачить спокій. "Злочини цього вбивці, наче вірус, що передається повітряними шляхом, вражають усіх на шляху до жертви." Тепер про сумне. Був момент коли я заплуталася в часових лініях. Бо написано то все доволі дивно. Без позначки де йде мова про минуле, а де про сьогодення. І тільки десь після середини книги я, взагалі, зрозуміла, що тут розповідається про два часи 🤦 А ще в мене питання: "що це за фінал?" 😒 Чесно, якщо це відкритті фінал, то нафіга воно треба. А якщо це початок циклу, то якого я про то не знаю 😅

З першого погляду на обкладинку книги “Тесак і скальпель” відчувається потяг до таємниць і моторошних історій. Алайна Уркхарт, у своєму літературному дебюті поєднує трилер з моторошними елементами жахів, які не відпускають читача до останньої сторінки. Книга занурює нас у світ серійних вбивць, де на кожному кроці відчувається гостре лезо напруги. Авторка вміло балансує між реалістичним описом злочинів та психологічною напругою, змушуючи кожного читача запитати себе: чи достатньо добре ми знаємо оточуючих? Це не просто черговий детектив. Тут глибоко продумані персонажі, серед яких особливо виділяється патологоанатом, який своїм нестандартним підходом до роботи втілює найстрашніші аспекти людської психіки. Разом з головною героїнею ми досліджуємо темну сторону медицини, де тісно переплітаються життя і смерть. Загалом, “Тесак і скальпель” — це книга, яку варто читати в темну ніч, коли всі двері зачинені, а тиша навколо змушує прислухатися до кожного шурхоту. Уркхарт створила напружений світ, який не залишає місця для спокою. Рекомендую для тих, хто любить гостросюжетні трилери з елементами жахів і готовий до несподіваних поворотів.

Скептично була налаштована до книжки через назву, але мені сподобалося. Авторка лякатиме і підвалом, і полюванням на людей в болоті, і закопуванням живцем... А ще ж будуть підказки і гра поліцейські-невловимий маніяк, і то все в обсязі менше 200 сторінок. Стисло і по суті - все, як я люблю. Рен - судмедекспертка, яка береться допомагати детективу спіймати вбивцю. Останнього називають М'ясником з баю і є за що. Він з особливою жорстокістю вбиває своїх жертв, чоловіків та жінок, і кидає неподалік людних місць. Проте, остання жертва була заморожена, а до всього ще й додалися підказки, що вказують поліцейським на ескалацію в поведінці маніяка. Напруга зростає, коли Рен усвідомлює, що в діяннях вбивці є дещо особисте, напряму пов'язане з нею самою. І тоді небезпека задушливим болотним духом торкнеться і її. Попри те, що мені сподобався короткий формат як для такого детективу, фінал здався трохи змазаним. Але схоже, що буде продовження, тож побачимо.