Військові мемуари розповідають про досвід бійців підрозділу «Привиди Бахмута». Автор із позивним Привид пише про бойові виходи, снайперську роботу, холодні підвали, лісосмуги та зруйновані квартали. Він розповідає про людей, які в умовах постійної небезпеки вчилися довіряти одне одному, переживали втрати й знаходили сили йти далі. Книга зберігає пам’ять про війну і показує, як вона змінює тих, хто повертається додому.

Про що книга?

Привид розповідає, як виник підрозділ — не за наказом, а з особистого рішення кожного його бійця. Спогади охоплюють підготовку до завдань, роботу снайперів, побут на позиціях, втому, страх, гумор і моменти, коли помилки коштували надто дорого. Автор не створює героїчну легенду, а показує справжню війну зсередини.

У книзі багато уваги приділяється стосункам між бійцями: взаємній довірі, підтримці під час бойових виходів і спільному переживанню втрат. Автор присвячує видання Вадиму з позивним «Батько Тарас» та Олегу з позивним «Хитрий», полеглим воїнам підрозділу. Це не лише данина пам’яті, а й нагадування про всіх воїнів, які загинули, захищаючи Україну.