Ця книга є чи не першим текстовим меморіалом, котрий закарбовує на скрижалях української національної історії світле ім’я дисидента та непогамовного революціонера — Анатолія Лупиноса. Композитне наповнення сторінок з базальтовою непорушністю увіковічнює магматичний потік спогадів тих, хто був причетний до його вулканічного життєсвіту. Політики, добровольці, митці, ветерани революцій та націоналістичного підпілля відтворюють екзистенційну амплітуду життєвих шляхів дяді Толі: від радянських в’язниць та каральних психлікарень, до фронтових шанців Придністров’я та Чечні. Великий акцент біографічної нарації поставлено на значенні та ролі Лупиноса у справі творення одіозної україноцентричної парамілітарної формації (а згодом політичної партії) УНА-УНСО.
Основний масив тексту книги доповнено окремим розділом, у який увійшли поетичні твори великого Ґуру відчайдух і радикалів, які донині лишалися у статусі «маловідомого і не відрефлексованого широкою авдиторією культурного надбання». Книга містить філософські афоризми, інтелектуально-калорійні виснування, безцінні пласти практичного досвіду, вербальний бруталізм та ненормативну лексику.
