Історії, розказані таємничими старцями біля стародавніх вогнищ, давали і пояснення, і заспокоєння. Життя не надто змінилося; наша залежність від пояснень і заспокоєння все ще стоїть за нашими амбіціями та постійною тугою. Більшість базових припущень наших ранніх років були настільки глибоко засвоєні, що ми ніколи не озвучували їх, а отже, ніколи не мали можливості оцінити їхню актуальність для нас зараз. А якщо вони застарілі? Незрілі? Не по суті?

У своїй новій книзі «Міфологеми. Втілення невидимого світу» Джеймс Холліс показує нам спосіб, як донести до свідомості ці історії — які питання ставити і коли. А також чого нам очікувати від себе в цьому процесі. Це не та книга, яка дає швидкі відповіді; насправді наближення до власної правди іноді буває дуже болісним, проте це все є реальним — і від цього неможливо втекти.