Карл Густав Юнг (1875–1961) — швейцарський психолог, психотерапевт, філософ, соціолог та культуролог — один із видатних вчених ХХ століття, учень Зигмунда Фрейда, основоположник аналітичної психології та психотерапії, засновник та президент Швейцарського товариства практичної психології. У цьому збірнику представлені роботи, які знайомлять читача з фундаментальними теоретичними положеннями та основними робочими гіпотезами автора. У цих роботах Юнг викладає свої ідеї про психічну енергію, про інстинкти та несвідоме, про душу і смерть, лібідо та комплекси, а також свою воістину революційну теорію синхроністичності, яку довго не наважувався представити на суд читачів та колег. У цій авангардній та багато в чому спірній теорії Юнг спробував встановити зв’язок між відкриттями сучасної фізики та досягненнями аналітичної психології в тій прикордонній галузі реальності, яка й досі залишається маловивченою та важкодоступною для розуміння.