Роман «Чорна кров» увійшов до найкращих європейських романів і перекладений багатьма мовами світу. У Ґію не було нічого спільного з модними паризькими літераторами. Він був дуже скромним та вільним від зарозумілого філософствування. В роки окупації Франції нацистами в будинку Ґію була явка підпільників з Руху Опору.

У 1936 році разом із А. Жідом відвідавши СРСР, Луї Ґію відмовляється писати спогади «Повернення з СРСР». Натомість 1942 року видає книжку «Хліб мрій», за яку отримує премію «Популіст», а у 1949 році за книжку «Гра в пасьянс» – нагороджується престижною премією «Ренодо». Також Луї Ґію був лауреатом Великої національної премії з літератури, Великої премії Французької академії тощо.