Фальшива вага

1. “Йов. Роман простого чоловіка”

Як випливає з назви, цей роман є сучасним переказом притчі про Йова. Роман про віру, батьківщину, сім’ю, відчай, випробування та життєвий вибір.

Я вважаю, що в цьому романі Рот відповів на питання про значення страждання (з точки зору релігії, бо це ж такий собі сучасний переказ про біблійного Йова), які має знести віруюча людина, але тут це є відповідь скептика.

Рот проникає в серце і розум свого головного героя, описуючи його повсякденне життя та його міцну віру, а потім його відчай і рішення повстати проти Бога, коли на героя навалюється Божий гнів і занадто багато страждань.

Наприкінці є «диво», яке я хоча і розгадала на початку, але воно все одно мене здивувало і книга тримала в напрузі до кінця. Роман читався як ліричний вірш; тобто проза колоритна і музична. Однозначно рекомендую до прочитання.

2. “Фальшива Вага. Історія одного айхмістра”

У «Фальшивій вазі» Рот показує поступове перетворення головного героя, який думав, що знає себе, тому що знав свої установки, на зовсім іншу особу. А може бути, він не змінився, а просто не знав, ким він є, тому що його чітко визначені установки були стабільними до певного часу (поки не вмішалось зовнішнє середовище) і він був “фальшивим”?

Тут, на відміну від попереднього твору, підіймається інше питання і, як на мене, це – самотність та те, як несподіване щось чи хтось може змусити душу втратити рівновагу і конкретно змінити людину. Для цього автор обирає кордон, пограниччя, місця, де людина близька до межі, де можна йти на край.

В цьому романі я не дуже співчувала героям, якщо чесно, а просто спостерігала за подіями збоку з запитанням “куди, чорт забирай, воно все котиться?”. Мені здається, в результаті Айбеншютц через свої неправильні вибори сам став тією фальшивою важкою, які він так не любив і за які запроторював торговців у в’язницю.