«Жиль» Дріє ля Рошеля – це один із найбільш контроверсійних романів французької літератури. У ньому немов поєдналися мізантропія і нетолерантність Селіна, цинізм Мопассана та інтелектуалізм Камю.
Це історія юнака, який повертається з фронту Першої світової та марно намагається віднайти своє місце у повоєнному суспільстві: у невдалих романах із жінками, політичних гуртках та інтелектуальних блуканнях (які супроводжують блукання географічні: від суворих ландшафтів Нормандії до задухи африканського узбережжя). Та коли всюди його спіткає лише розчарування, Жиль навертається до найбільш радикальної та непримиренної ідеології свого часу.
Хтось знайде у романі реалістичні описи фронту Першої світової та Громадянської війни в Іспанії. Хтось співчуватиме Жилю або зненавидить його за нездатність до щирих стосунків із жінкою. Когось зацікавлять політичні інтриги та ідеологічні суперечки у Франції 20-х—30-х років. Очевидно лише те, що мало кого залишить байдужим цей роман про чергове втрачене покоління.
