У вересні 1899 року єпископ Станіславівський Андрей Шептицький з архіпастирським візитом відвідав Косівський деканат на Гуцульщині. Тут він, окрім здійснення богослужінь і виголошення проповідей, знайомився з укладом життя гуцулів, їхніми звичаями й говіркою, засновував читальні й дарував книжки, переконував людей в необхідності освіти.
Через рік після цієї подорожі, 20 листопада 1900 року, Андрей Шептицький написав послання «До моїх любих гуцулів», у якому дякував за торішнє тепле прийняття; продовжував наставляти у питаннях віри, освіти, належної християнам поведінки в родині й суспільстві; радив, як матися з грошима й залагоджувати майнові справи, як вести господарство й виховувати дітей.
З великої поваги і любові до адресатів Андрей Шептицький написав своє послання гуцульським діалектом, який збережено в нашому виданні. Також тут уміщено текст української письменниці Люби-Параскевії Стринадюк, яка в художньому стилі описує візит Станіславівського єпископа на Гуцульщину, звідки вона родом. Тому передає враження вже самих гуцулів від знайомства зі своїм духовним пастирем.
