Блакитний період. Том 1

Дуже спонтанно взяла цю мангу, навіть не читаючи, про що вона, але не прогадала. Досить надихаюча манга, розриваєшся між бажанням кинутись малювати чортові циліндри, або пробувати штриховки та дочитувати мангу.Містить багато художніх термінів, які і допомагають, і трохи плутають. Окрім того, наче реклама, тут розповідають про Японські універи 😄 Класні персонажі, сподіваюсь їх будуть далі розкривати. Під час прочитання та навіки я фанатка викладачки та семпай (прочитаєте — зрозумієте 😜). Манга зачепить, якщо вас по життю тягне у творчій бік.

Ця манґа в першу чергу про мистецтво, але також і про наполегливість, цілеспрямованість, старанність, бажання, натхнення і задоволення від заняття улюбленою справою.

Головний герой — Ятора Яґучі, учень другого класу старшої школи. Відмінник і шибеник водночас, він балансує між порадами батьків, намагаючись поєднати їх обох: "якщо у школі лише вчитимешся, то виростеш нудною людиною" та "не гай весь час на гульки, старанно вчися". Йому це непогано вдається, хоч і вимагає чимало зусиль. Навіть оточуючі визнають: "хоч він і шибайголова, проте макітра варить". Але чи приносить це йому самому задоволення?

Час іде, пора визначатися з планами на майбутнє. Яґучі був певен, що краще обрати щось зі стабільним доходом, аніж жити впроголодь, але займатися тим, до чого тяне. Аж до одного моменту, коли відчув наскільки приємно зробити щось із задоволенням, від щирого серця, щось справжнє, важливе для тебе самого, ще й отримати позитивний відгук про результат.

Для дорослої, зрілої людини, котра вже давно визначилася, що робити з власним життям і щасливо крокує обраним шляхом, "Блакитний період" трохи втратив свою актуальність як мотивуючий твір. Хіба що хочеться змін у житті, сміливості переглянути попередні рішення чи отримати стимул наважитись врешті реалізувати давні мрії.

Більш актуальною, на мою думку, ця манґа буде старшокласникам, яким ще належить зробити важливий вибір: що робити з власним життям. Тут можна почерпнути натхнення, зрозуміти як не плисти за течією і не витрачати час на намагання догодити іншим чи прикидатись тим, ким не є, як визначитись з пріоритетами й сміливо рухатись вперед, втілюючи власні мрії й отримуючи задоволення від того, чим займаєшся. 

А найбільше вона мала б бути сподобатись творчим людям, адже саме мистецтво тут на чільному місці. Навіть мені, далекій від нього людині, було цікаво дізнаватись усі тонкощі і нюанси малювання. 

"Якщо митець робить те, що йому подобається, отримує від цього задоволення і вкладає в працю душу, то інші люди теж із задоволенням споглядають такий твір".

І візуально вона прекрасна 😍.

Чи замислюємося ми про процес створення будь-якої речі у полі свого зору?
Стілець, стіл, вікно, лампочка? Ці речі з народження частина побуту і ми не сприймаємо це за чаклунство чи диво. До певного моменту, поки не настає перша екзистенційна криза, тоді глибинні питання: «чому», «як це працює», а головне «хто я є»? - стають наскрізним щоденним пошуком сенсів.

Про малювання я маю уявлення на рівні шкільних уроків та банального змальовування. Звісно, я пробувала малювати фарбами і тоді мені цей процес видався брудним та не дуже захопливим. Спробувала і пішла далі. Але мені б і на думку не прийшло применшувати таланти та вміння людей перетворювати штрихи та змішування кольорові на картини. Може й не шедеври, хоча, як-то визначити рівень геніальності мистецтва? Тільки дурень та невіглас наважиться ставити оцінки чи бали чужим роботам.

Яторі — ГГ манги, амбітний та з явними зародками таланту. До малювання його привела випадковість, але вже за рік він захоплюється не на жарт. Класні сцени з життя творчої молоді, про їх мрії та сумніви, про прості уроки життя та підтримку близьких.

Роби те, що тобі приносить задоволення і тобі не доведеться працювати ні дня. Перефразовувати «древню» цитату можна нескінченно, адаптуючи під будь-яку діяльність, але коли справа йде про мистецтво, завжди залишається відчуття дотику до прекрасного.

Чудова манга, яка нагадає про важливість пошуку свого шляху та місця в житті, але так, щоб воно не було прожито за звичкою чи «чужим» сценарієм.
Якщо любите мангу, раджу, після неї залишається приємний посмак.
Якщо не знайомі з цим жанром, то «Блакитний період» ідеально підійде. Ще й з «кухнею» світу художників познайомитеся. Щоб не забувати, що за кінцевим результатом стоїть зазвичай титанічний творчий шлях.