Сарек

Троє давніх друзів, Анна, Генрік та Мілена, як і щороку, збираються провести тиждень у горах. Та все йде не за планом. Спочатку поїздка переноситься, потім до них приєднується Якоб, новий хлопець Мілени, а вже в потязі приймається рішення змінити маршрут і вирушити в Сарек.

За кілька днів рятувальники знаходять Анну, ослаблену, замерзлу, з тілесними ушкодженнями. Поступово одужуючи, дівчина розповідає поліції, що ж трапилося у горах...

Я не часто читаю психологічні трилери, але загалом люблю їх за атмосферність. Оце нагнітання сюжету, згущення фарб і напруга між героями, яка тримає тебе в сюжеті. У цій історії автор ще й майстерно використовує гірську природу Сареку, яка ніби виступає ще одним персонажем книги. Спочатку лагідна і привітна, вона поступово перетворюється на дику, нестримну стихію.

Я була у захваті від книги, але останні 50 сторінок стали для мене певним розчаруванням. Після такої експресії я очікувала чогось WOW, але не отримала. Не те, щоб мені не сподобався фінал, але сам його стиль, скомканість, стриманість - зовсім не вразили. Ніби я прочитала кінець від зовсім іншої книги.

Загальні враження трохи попсували і помилки та одруківки. Їх не багато, але достатньо, щоб звернути увагу. Також трапляються русизми: розцвітка, потопали, на місті. Книга претендувала на 10 із 10, але отримує 7/10.