Тривожний вісник Стамбула. Том 1

Мій найулюбленіший жанр мальопису - автобіографія, що через призму особистої історії розповідає історію епохи.

Це саме такий мальопис - автобіографія турецького коміксиста і одночасно історія Туреччини з початку 80х і майже до сучасності.

Дуже людяна і жива розповідь, що відкрила мені новий куточок світу.

Ерсін успадкував любов до малювання від батька, і батько ж став тією людиною, що найбільше опиралась його вибору карʼєри - отакий парадокс.

🦄 Тож це історія про те, як йти за мрією попри все.

😑 І про те, що навіть якщо дійсно палаєш ідеєю, не завжди все відбувається гладко - сумніви іноді беруть своє, а спокуси можуть змусити скоригувати курс.

😡 І це історія про доволі консервативне суспільство, про внутрішні конфлікти - політичні і соціальні.

😬 Про складні рішення, які автору доводилось приймати - і не завжди ці рішення були правильними.

🫥 І про Ердогана від його появи на політичній арені до того, як він став премʼєр-міністром Туреччини. Дуже цікаво з огляду на наші поточні події і глибшого розуміння його політики.

Легка розповідь про складне з дуже захопливими нюансами і акцентами та великою дозою особистого.

🧠 Сподобалось, як автор аналізує своє дитячє сприйняття світу - коли вважав, що всі живуть так само, як його родина😁

🧠 Як він сам відкривав для себе Стамбул, коли став старшим і почав розуміти неоднородність суспільства.

🧠 Як описує особливості турецького менталітету і їх корені.

🧠 І цікаві деталі про історію мальопису у Туреччині, особливо у 90х, коли в країні продавались західні комікси, перемальовані з оригінала без ліцензії 🙃

Графічний стиль автора дуже цікавий і незвичний.

На мій погляд, ідеальний для біографічного жанру - персонажі в міру впізнавані, але далекі від реалізму, а кольори автор майстерно використовує для створення потрібної атмосфери, що протягом історії часто змінюється.

Чекатиму на продовження, бо це лише частина історії.